Постанова
Іменем України
31 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 212/7585/20
провадження № 61-418св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - державний виконавець Покровського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мартусенко Наталія Миколаївна,
заінтересована особа (стягувач) - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 листопада 2021 року у складі судді Онопченка Ю. В. та на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Барильської А. П.,
Бондар Я. М., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст скарги
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мартусенко Н. М., заінтересована особа - ОСОБА_2 .
Скаргу мотивовано тим, що рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2017 року у справі № 216/2154/17 з нього стягнено аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 травня 2017 року, до досягнення дитиною повноліття.
05 липня 2017 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області видано виконавчий лист № 216/2154/17, на підставі якого Покровським відділом державної виконавчої служби
м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції
у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження № 54861471.
14 вересня 2020 року державним виконавцем Мартусенко Н. М. винесено постанову про арешт коштів боржника з урахування відомостей з довідки Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"
(далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") про залишок коштів на рахунку ОСОБА_1, та складено довідку-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів
в розмірі 35 625,25 грн, до загальної суми якої віднесено безвідсоткову позику, отриману заявником від ОСОБА_4 .
Вважав, що безвідсоткова позика не є доходом у розумінні заробітку, який враховується під час розрахунку розміру аліментів.
Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати неправомірними дії державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)
Мартусенко Н. М. у нарахуванні йому заборгованості зі сплати аліментів
у розмірі 35 625,25 грн;
- скасувати постанову державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)
Мартусенко Н. М. від 14 вересня 2020 року у виконавчому провадженні
№ 54861471, в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 35 625,25 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 листопада 2021 року скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця задоволено.
Визнано неправомірними дії державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)
Мартусенко Н. М. у нарахуванні ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів в розмірі 35 625,25 грн згідно з виконавчим листом
№ 216/2154/17, виданим 05 липня 2017 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Скасовано постанову державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мартусенко Н. М. від 14 вересня 2020 року у виконавчому провадженні № 54861471 в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 35 625,25 грн.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що державним виконавцем Мартусенко Н. М. 15 жовтня 2020 року здійснено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 за період з січня 2018 року до серпня
2019 року у розмірі 35 625,25 грн, який суперечить постанові про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 03 жовтня 2019 року цього ж державного виконавця, зі змісту якої встановлено, що заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_1
за виконавчим листом № 216/2154/17 станом на 03 жовтня 2019 року відсутня.Враховуючи те, що арешт на кошти заявника було накладено
у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів, яка, як встановлено судом, відсутня, суд вважав необхідним скасувати в цій частині постанову державного виконавця від 14 вересня 2020 року.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_5, який діє в інтересах та від імені ОСОБА_2, на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 листопада 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконання повернуто заявнику.
Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ця справа не належить до категорії малозначних, оскільки позивачем заявлено вимоги немайнового характеру, а отже, представником в ній може бути лише адвокат. Станом на 06 грудня 2021 року відомості про ОСОБА_5 як адвоката у Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні. За таких обставин ОСОБА_5 не має процесуального права на представництво скаржника ОСОБА_2 в апеляційному суді при розгляді цієї справи, тому відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявнику.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2022 року до Верховного Суду,
ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
У травні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2022 року справу призначено
до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд зробив помилковий висновок про те, що вказана справа не відноситься до категорії малозначних, оскільки позивачем заявлено вимоги немайнового характеру, а отже, представником в ній може бути лише адвокат.
Зазначає, що вимогою поданої скарги було: визнати неправомірними дії державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Мартусенко Н. М. у нарахуванні стягнення
з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини, заборгованості за аліментами у розмірі 35 625,25 грн та скасувати постанову державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)
Мартусенко Н. М. від 14 вересня 2020 року у виконавчому провадженні
№ 54861471 про арешт коштів боржника та складену довідку-розрахунок заборгованості за аліментами у розмірі 35 625,25 грн.
В поданій скаржником скарзі була зазначена заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 35 625,25 грн, яку скаржник просив скасувати, що вказує на те, що справа має майновий характер.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Право касаційного оскарження передбачене статтею 389 ЦПК України.
Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.