Постанова
Іменем України
31 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 306/701/20
провадження № 61-3676 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: Головне управління Національної поліції в Закарпатській області, Закарпатська обласна прокуратура, Державна казначейська служба України;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну
скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 07 травня 2021 року у складі судді Жиганської Н. М. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 березня 2022 року у складі колегії суддів: Собослоя Г. Г., Бисаги Т. Ю., Мацунича М. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, Закарпатської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України
про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
Позовна заява мотивована тим, що ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 квітня 2017 року у справі № 306/1225/16-к, що набрала законної сили, прийнято відмову прокурора Мукачівської місцевої прокуратури Закарпатської області від підтримання державного обвинувачення відносно нього у кримінальному провадженні
№ 1201307010000093. Цією самою ухвалою суду кримінальне провадження за його, ОСОБА_1, обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 185, частиною першою статті 263 КК України, щодо потерпілих: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,
ОСОБА_15, ОСОБА_16, закрито у зв`язку з відмовою прокурора
від обвинувачення. Продовжено судовий розгляд по кримінальному провадженні за його, ОСОБА_1, обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою
статті 185 КК України, щодо потерпілих: ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області
від 24 травня 2017 року у справі № 306/1225/16-к, що набрала законної
сили, кримінальне провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою
статті 185 КК України, щодо потерпілого ОСОБА_17 закрито у зв`язку
з відмовою потерпілого від обвинувачення.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області
від 26 травня 2017 року у справі № 306/1225/16-к, що набрала законної
сили, кримінальне провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою
статті 185 КК України, щодо потерпілого ОСОБА_18 закрито у зв`язку
з відмовою потерпілого від обвинувачення.
Позивач уважав, що вказані судові рішення суду, що набрали законної
сили, у кримінальному провадженні дають йому право на звернення до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
Усупереч норм національного та міжнародного законодавства, основоположних прав і свобод людини, норм моралі та справедливості
він протиправно перебував під слідством понад 4 років, з яких понад
7 місяців - під вартою та двічі був незаконно засуджений. За весь цей час він піддавався психологічному насильству з боку правоохоронних органів, був незаконно позбавлений права вільного пересування, права на приватне життя через застосування відносно нього негласних слідчих дій. Він та його мати - ОСОБА_19, яка є пенсіонеркою, зазнали суттєвих втрат, а саме фізичного та психологічного характеру, а також майнових втрат у зв`язку з необхідністю прибуття до суду (понад 80 судових засідань), а тому він має право на відшкодування моральної шкоди.
Обґрунтовуючи розмір моральної шкоди, позивач зазначав, що з дитинства ріс без батька, його виховувала лише мати - ОСОБА_19 . Їх матеріально-побутові умови проживання були та є незадовільними і потребують покращення. До 2013 року він працював на сезонних роботах, їздив за кордон на заробітки, найчастіше у Російську Федерацію. Проте 01 квітня 2013 року працівниками Свалявського районного відділу (з обслуговування Свалявського та Воловецького районів) управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області без законних на те підстав, а саме без санкції суду, у його житловому будинку було проведено обшук, у ході проведення якого він піддався психологічному насильству з боку правоохоронних органів, а його матері було завдано тілесних ушкоджень. При цьому під час незаконного обшуку було викрадено його особисті речі
та майно, а також пенсію матері. Його незаконного було затримано та перевезено до відділку поліції, де у наданні медичної допомоги було відмовлено, він перебував без їжі та води. Крім того, у зв`язку із тим, що працівники правоохоронних органів протягом 72 годин не встигли звернутися до суду із клопотанням щодо застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вони шляхом обману
04 квітня 2013 року випустили його з відділку поліції та одразу знову затримали до розгляду у суді питання щодо обрання відносно нього запобіжного заходу.
Всі дії працівників правоохоронних органів були спрямовані на його незаконну ізоляцію, створення хибних та спотворених доказів його вини.
04 квітня 2013 року суд обрав відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, він перебував у слідчому ізоляторі. У цей час його мати почала важко хворіти, на нервовому ґрунті у неї ускладнилися хвороби, за нею нікому було доглядати. Вона змушена була найняти адвоката, оплату якому здійснювала за кредитні кошти (погашала зі своєї мінімальної пенсії). Він утримувався під вартою (від часу фактичного затримання) 235 днів, за період яких погіршився його стан здоров`я, про що свідчать надані ним медичні довідки, а під домашнім арештом перебував 302 дні, під час яких не міг нормально вести приватне життя, виїхати на заробітки, влаштувати своє життя.
Його двічі незаконно було визнано винним обвинувальними вироками Свалявського районного суду Закарпатської області від 16 вересня
2013 року у справі № 306/1459/16-к та від 15 липня 2015 року у справі
№ 306/3223/13-к, які ухвалами апеляційного суду Закарпатської області відповідно від 21 листопада 2013 року та від 09 грудня 2015 року були скасовані, він брав участь у понад 80 судових засіданнях. Перебував
під слідством з 01 квітня 2013 року по 06 червня 2017 року, що становить
51 місяць, а тому він має право на відшкодування моральної шкоди
у розмірі 10 млн грн, які є співмірними розміру завданих йому збитків. Разом з тим, виходячи із засад розумності, вважав, що на його
користь підлягає стягненню з держави на відшкодування моральної шкоди 3 млн грн.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на його користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 3 млн грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 07 травня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом безспірного списання з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 300 тис. грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач незаконно перебував під слідством органів досудового слідства, прокуратури і суду протягом 50 місяців, у результаті незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду зазнав моральних страждань, що призвело до порушення його нормальних життєвих зв`язків та вимагало
від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Розмір моральної шкоди судом визначено з урахуванням вимог розумності та справедливості, положень статті 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", виходячи з одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом, а саме
з 01 квітня 2013 року по 01 червня 2017 року, що становить 50 місяців,
а тому на відшкодування позивачу моральної шкоди підлягає стягненню
300 тис. грн. При цьому суд врахував, що розмір мінімальної заробітної плати у 2021 році (6 тис. грн) значно (майже втричі) перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Натомість, протягом
2013-2017 років, період за який позивач просить відшкодувати моральну шкоду, розмір мінімальної заробітної плати встановлювався на рівні прожиткового мінімуму. Таким чином, суд вважав, що саме такий визначений розмір моральної шкоди у сумі 300 тис. грн буде справедливим, адекватним заподіяним стражданням позивача (з урахуванням способу його життя до його затримання) та достатнім для відновлення організації життя і здоров`я.
Суд першої інстанції послався на відповідні правові висновки Верховного Суду України.
Щодо доводів про приниження честі та гідності позивача, а також погіршення його стану здоров`я за час перебування під слідством і судом, то таких вимог позивачем не доведено.
Посилання позивача на моральні страждання його матері - ОСОБА_19 є безпідставними, так як для наявності для того підстав, вона має право самостійно звернутися до суду з позовною заявою.
Щодо заявленого клопотання прокурора про застосування строків на звернення до суду із позовом, суд першої інстанції послався на пункт 3 Розділу ХІІ ЦПК України у редакції, чинної станом на 09 червня 2020 року - дня подання позовної заяви, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 09 березня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_20 - залишено без задоволення. Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 07 травня 2021 року залишено без змін.
Погоджуючись із висновками районного суду про наявність підстав для застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", апеляційний суд також вказав, що, врахувавши вимоги розумності
та справедливості, характер та обсяг моральних страждань, які зазнав позивач, беручи до уваги тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках, інші негативні наслідки, які пов`язані із необхідністю докласти додаткових зусиль для відновлення та організації життя, з посиланням на Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", яким розмір мінімальної заробітної плати встановлено у 6 тис. грн, враховуючи те, що ОСОБА_1 перебував під слідством та судом з 01 квітня 2013 року по 01 червня
2017 року, тобто 50 місяців, суд першої інстанції правильно визначив розмір суми на відшкодування моральної шкоди у 300 тис. грн.
Суд також зазначив, що інші учасники справи рішення районного суду в апеляційному порядку не оскаржили.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення змінити, прийнявши нову постанову про задоволення позову у повному обсязі, а також постановити окрему ухвалу щодо судді районного суду за проявлену упередженість при розгляді справи.
У надісланих Верховному Суду у серпні 2022 року трьох заявах (відповідь на відзив) ОСОБА_1 по суті підтримав доводи касаційної скарги.
Відповідачі судові рішення в касаційному порядку не оскаржували, тому справа Верховним Судом переглядається у межах доводів касаційної скарги позивача.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали
з Свалявського районного суду Закарпатської області.
У травні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 червня 202 року справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, Закарпатської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, за касаційною скаргою представника
ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 07 травня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 березня 2022 року призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 липня 2022 року справу передано
на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених положеннями частини п`ятої статті 403 ЦПК України.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 20 липня 2022 року справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції
в Закарпатській області, Закарпатської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, за касаційною скаргою представника
ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 07 травня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 березня 2022 року повернуто на розгляд колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили усіх обставин справи, не врахували, що позивач оцінював завдану йому моральну шкоду органами досудового розслідування, прокуратури і суду
у розмірі 10 млн грн, проте виходячи із засад розумності просив суд стягнути на свою користь лише 3 млн грн. Зазначена сума є справедливою
та адекватною заподіяним йому стражданням, достатньою для відновлення його нормального життя.
Суди у достатній мірі не врахували, що позивача було незаконно притягнено до кримінальної відповідальності за 17 епізодами обвинувачення згідно
з за частиною третьою статті 185, частиною 1 статті 263 КК України, він перебував під слідством понад 4 роки, тобто 51 місяць, а не 50 місяців, як помилково вказали суди, з них вісім місяців утримувався під вартою, де йому не надавалося належної медичної допомоги, нормального харчування. Його двічі було незаконно засуджено вироками суду, які у подальшому були скасовані апеляційним судом.
Також не було враховано протиправне втручання у його приватне
житло, проведення незаконного обшуку, під час якого він піддавався психологічному насильству з боку правоохоронних органів, а його матері було завдано тілесних ушкоджень. При цьому під час обшуку його було незаконно позбавлено особистого майна (68 позицій), яке до цього часу не повернуто. Дії працівників правоохоронних органів були спрямовані на його протиправну ізоляцію, створення хибних та спотворених доказів його вини. Крім того, судами взагалі не надано оцінку доводам позивача про приниження його честі та гідності, погіршення його стану здоров`я за час перебування під слідством і судом, а також розміщення публікацій у газеті, викрадення коштів матері та завдання шкоди її здоров`ю.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу, та відповідь на відзив
У травні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив Закарпатської обласної прокуратури за підписом виконуючого обов`язки керівника обласної прокуратури на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законним та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Суди дійшли правильного висновку про те, що внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності позивачу завдано моральної шкоди, розмір відшкодування якої, враховуючи конкретні обставини
справи, характер моральних страждань, їх наслідки, визначено у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць незаконного перебування під слідством та судом. Інших доводів позивачем не доведено.
У червні 2022 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано відповідь на відзив, в якому не погоджується з доводами відзиву прокурора на касаційну скаргу, просить задовольнити касаційну скаргу. У додатку надано відповідь Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2021 року про отримання заяви, датовану 30 травня 2021 року, про прийняття заяви та присвоєння відповідного номеру.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У 2013 році відносно ОСОБА_1 порушено кримінальне провадження щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 185, частиною першою статті 263 КК України, відомості
про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 1201307010000093.
01 квітня 2013 року працівниками міліції проведено обшук житлового будинку та інших господарських приміщень по місцю проживання та реєстрації ОСОБА_1, а саме за адресою: АДРЕСА_1, із вилученням майна.
Згідно з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 01 квітня 2013 року ОСОБА_1 затримано на підставі, якщо цю особу застали під час вчинення кримінального правопорушення або замаху на його вчинення (відомості
з журналу № 3201 обліку затриманих та взятих під варту засуджених
осіб в ізоляторі тимчасового тримання Свалявського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області).
02 квітня 2013 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 185 КК України, та 04 квітня 2013 року ухвалою слідчого судді Свалявського районного суду Закарпатської області застосовано щодо нього запобіжний захід - тримання під вартою (справа № 306/946/13-к).
25 квітня 2013 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 185, частиною першою статті 263 КК України.
25 травня 2013 року ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 185, частиною першою статті 263 КК України, та про нову підозру
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 185, частиною першою статті 263 КК України.
Ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області від 30 травня 2013 року продовжено строк тримання під вартою щодо ОСОБА_1 на 30 днів по 28 червня 2013 року включно (справа № 306/1438/13-к).
Ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області від 21 червня 2013 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_1 на
60 днів - по 19 серпня 2013 року включно (справа № 306/1438/13-к).
Ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області від 14 серпня 2013 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_1 на
60 днів - по 12 жовтня 2013 року (справа № 306/1438/13-к).
Вироком Свалявського районного суду Закарпатської області від 16 вересня 2013 року у справі № 306/1459/16 ОСОБА_1 визнано винуватим
у вчиненні кримінальних правопорушень: за частиною третьою статті 185 КК України та в межах санкції зазначеної норми закону призначено покарання
у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі; за частиною першою статті 263 КК України та в межах санкції зазначеної норми закону призначено покарання
у виді 3 років позбавлення волі. На підставі статті 70 КК України остаточно визначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. Початок строку відбуття покарання засудженому обчислено з 04 квітня 2013 року, запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено тримання під вартою.
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 21 листопада
2013 року у справі № 306/1459/16 вирок Свалявського районного суду Закарпатської області від 16 вересня 2013 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 за частиною третьою
статті 185 та частиною першою статті 263 КК України скасовано, справу призначено до нового розгляду у суді першої інстанції, в іншому складі. Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 змінено з тримання під вартою на домашній арешт.
Вироком Свалявського районного суду Закарпатської області від 15 липня 2015 року у справі № 306/3223/13-к ОСОБА_1 визнано винуватим
у вчиненні кримінальних правопорушень: за частиною третьою статті 185 КК України та призначено покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі, за частиною першою статті 263 КК України та призначено покарання
у виді трьох років позбавлення волі. На підставі статті 70 КК України остаточно визначено покарання ОСОБА_1 у виді чотирьох років позбавлення волі. На підставі статті 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від покарання з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає обов`язки, покладені на нього судом у порядку статті 76 КК України.
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 09 грудня
2015 року у справі № 306/3223/13-к вирок Свалявського районного
суду Закарпатської області від 15 липня 2015 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 за частиною третьою
статті 185 та частиною першою статті 263 КК України скасовано, справу призначено до нового розгляду у суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.
Ухвалами Свалявського районного суду Закарпатської області
від 22 лютого 2016 року у справі № 306/3223/13-к обвинувальний акт