Постанова
Іменем України
31 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 592/13089/21
провадження № 61-5213св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області на постанову Сумського апеляційного суду від 19 травня 2022 рокуу складі колегії суддів: Кононенко О. Ю., Криворотенка В. І., Собини О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області (далі - Фонд) про встановлення факту, що має юридичне значення.
Позовна заява мотивована тим, що з 21 травня 1987 року вона перебувала у шлюбі із ОСОБА_2, який з 01 квітня 2002 року до 15 травня 2014 року перебував у трудових відносинах з Акціонерним товариством (далі - АТ) "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання".
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер від ускладнень, спричинених професійним захворюванням, а за життя він знаходився на обліку в Сумському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області як потерпілий на виробництві внаслідок професійного захворювання та отримував відповідні страхові виплати на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
06 вересня 2021 року вона звернулася до відділення Фонду із заявою про призначення на її користь страхових виплат у зв`язку зі смертю чоловіка, проте відділення Фонду повідомило її про відсутність підстав для призначення відповідних виплат, оскільки нею не надано документів, які б підтверджували факт перебування її на утриманні померлого чоловіка.
Зазначала, що з моменту укладення шлюбу і до смерті її чоловіка вони проживали разом однією сім`єю, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, піклувалися один про одного та мали спільний бюджет.
Вказувала, що вона з 01 жовтня 2013 року не працює, з 2016 року, у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, потребує постійного медикаментозного лікування, оплата якого забезпечувалась чоловіком, оскільки розмір її пенсії за віком завжди був наближений до мінімальної, а пенсія померлого чоловіка завжди була значно більшою. Станом на квітень 2021 року розмір її пенсії складав 2 200 грн на місяць, а пенсія ОСОБА_2 у цей час була втричі більша. Крім того, він отримував щомісячну страхову виплату від Фонду, яка станом на квітень 2021 року складала 7 500 грн, і сукупний дохід чоловіка становив більше 11 000 грн на місяць. Таким чином, основну частину сімейного бюджету позивача складали пенсія та страхові виплати, які отримував її чоловік, тому фактично вона перебувала на його утриманні, отримувала від чоловіка допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що вона перебувала на утриманні свого чоловіка - ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, до дня його смерті.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 грудня 2021 року у складі судді Князєва В. Б. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що розмір пенсії позивача за віком перевищує встановлений законом розмір прожиткового мінімуму, тому нею не надано достатніх та допустимих доказів на підтвердження факту перебування на утриманні померлого чоловіка, не надано жодного доказу на підтвердження факту отримання від чоловіка будь-яких доходів та їх розміру, не доведено, що допомога від чоловіка була основним постійним джерелом засобів для її існування.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Сумського апеляційного суду від 19 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 грудня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення суду мотивовано тим, що допомога надавалась ОСОБА_2. своїй дружині систематично, носила постійний характер та була її основним джерелом до належного існування, що свідчить про перебування позивача на утриманні ОСОБА_2 до дня його смерті.
А отримання позивачем пенсії у відповідному розмірі вказані висновки не спростовує.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2022 року до Верховного Суду, Фонд, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Посилається на відповідну судову практику Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що позивач перебувала на утриманні свого чоловіка. Вважає, що, оскільки, вона отримувала пенсію, яка перевищує встановлений в Україні прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, то неможливо вважати, що вона знаходиться на утриманні чоловіка, чий дохід перевищував її дохід.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Супрун Д. В., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що її доводи є безпідставними, не спростовують та не впливають на правильність висновків суду апеляційної інстанції, тому просить залишити оскаржувану постанову без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
04 липня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2022 року заяву Фонду задоволено. Зупинено дію постанови Сумського апеляційного суду від 19 травня 2022 року до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2022 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 з 21 травня 1987 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 16 листопада 1990 року зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 за життя перебував у трудових відносинах з ПАТ "Сумське НВО", 15 травня 2014 року його було звільнено за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком на пільгових умовах (стаття 38 КЗпП України).
Згідно з актом № 23 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 10 березня 2015 року, форма П-4, ОСОБА_2 були встановлені професійні захворювання: ХОЗЛ II ст. пилової етіології в фазі нестійкої ремісії. Емфізема легень II ст. Легенева недостатність II ст. Захворювання професійне. Хронічна двостороння сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху. Захворювання професійне від тривалого впливу шуму на виробництві.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ).
28 серпня 2021 року Сумською обласною МСЕК № 1 загального профілю встановлено причинний зв`язок смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням.
З огляду на копію трудової книжки серії НОМЕР_2, ОСОБА_1 працювала до 01 жовтня 2013 року.
ОСОБА_1 призначена пенсія за віком з 01 листопада 2013 року (пенсійне посвідчення серії НОМЕР_3 ).
06 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до відділення Фонду із заявою про призначення на її користь страхових виплат у зв`язку зі смертю чоловіка.
Листом від 14 вересня 2021 року № 3-08-05 відділення Фонду повідомило ОСОБА_1 про те, що не має підстав для призначення на її користь щомісячної страхової виплати у зв`язку зі смертю чоловіка, так як нею не надані документи, які б підтверджували факт перебування її на утриманні померлого чоловіка. Посилаючись на пункт 5.1. Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 11, у разі відсутності відповідних документів факт перебування на утриманні потерпілого встановлюється у судовому порядку.
Згідно з медичними висновками ОСОБА_1 з 2017 року має ряд захворювань та потребує лікування.
Відповідно до довідки ГУ ПФУ в Сумській області від 04 жовтня 2021 року розмір пенсії ОСОБА_1 становив: з січня 2020 року по березень 2020 року - 2 000 грн, з травня 2020 року по лютий 2021 року - 2 100 грн, з березня 2021 року по травень 2021 року - 2 200 грн.
Із довідки ГУ ПФУ в Сумській області від 22 жовтня 2021 року вбачається, що ОСОБА_2 з січня 2020 року по березень 2020 року отримував пенсію в розмірі 2 573,05 грн, з травня 2020 року по лютий 2021 року - у розмірі 2 855,1 грн, з березня 2021 року по квітень 2021 року - у розмірі 3 165,27 грн.
З огляду на дані довідки про доходи, виданої Сумським відділенням Управління ВД ФСС України у Сумській області, ОСОБА_2 отримував страхові виплати із січня 2020 року по лютий 2020 року у розмірі 3 193,75 грн, з березня 2020 року по лютий 2021 року - у розмірі 3 545,06 грн, з березня 2021 року по квітень 2021 року у розмірі 3 935,02 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 640/5041/17, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга Фонду задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.