Постанова
Іменем України
02 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 204/7062/19
провадження № 61-4604св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: державний реєстратор Обласного комунального підприємства "Софіївське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської області Волос Олена Володимирівна, Акціонерне товариство "Альфа-Банк",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2022 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до державного реєстратора Обласного комунального підприємства "Софіївське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської області Волос О. В. (далі - державний реєстратор, ОКП "Софіївське БТІ"), Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що за даними Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03 жовтня 2019 року відповідно до рішення державного реєстратора ОКП "Софіївське БТІ" від 11 червня 2019 року, індексний номер 47300620, зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Також за відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначена актуальна інформація про право власності за номером запису 3195018 дата, час державної реєстрації 06 червня 2019 року о 17 год. 42 хв. 14 сек., підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47300620 від 11 червня 2019 року о 14 год. 28 хв. 04 сек. на нерухоме майно, а саме: об`єкт нерухомого майна квартира, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 37,2 кв. м, житловою площею 25,3 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач зазначав, що вказане нерухоме майно належало йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 15 серпня 2008 року і того ж дня це майно передано ним в іпотеку банку за іпотечним договором № 0317/0808/45-028.
Також 15 серпня 2008 року на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором укладено договір поруки між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_2 .
Як убачається з обставин оскаржуваної дії та рішення державного реєстратора, право власності на нерухоме майно за банком виникло на підставі вказаного іпотечного договору.
Вважав, що дії державного реєстратора щодо реєстрації права власності за АТ "Альфа-Банк" на нерухоме майно є протиправними, і такими, що вчинені з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а прийняте державним реєстратором рішення про таку реєстрацію підлягає скасуванню.
Вказував, що існує процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також перелік документів, необхідний для її проведення, визначений Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року за № 1127.
Вважав, що якщо АТ "Альфа-Банк" звернувся до державного реєстратора ОКП "Софіївське БТІ" Волос О. В., то державний реєстратор повинен був перевірити, чи отримував позивач повідомлення, як це передбачено статтями 37, 38 Законом України "Про іпотеку", чи є оцінка незалежного експерта та яка ринкова вартість встановлена під час звернення для оформлення права власності нерухомого майна.
Під час відчуження спірної квартири договір про її добровільну передачу у власність АТ "Альфа-Банк" не укладався, а позивач як іпотекодавець не надавав своєї згоди на передачу предмета іпотеки у власність іпотекодержателю. Водночас відповідачем не вчинялося жодної з перелічених у статті 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріальної дії зі спірним об`єктом нерухомого майна, реєстратор у межах спірних правовідносин не мав передбачених чинним законодавством підстав здійснювати функції державного реєстратора щодо цього майна, а тому вважав, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47300620 від 11 червня 2019 року о 14 год. 28 хв. 04 сек. на нерухоме майно, а саме: об`єкт нерухомого майна квартира, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 37,2 кв. м, житловою площею 25,3 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47300620 від 11 червня 2019 року о 14 год. 28 хв. 04 сек, на нерухоме майно, а саме: об`єкт нерухомого майна квартира, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 37,2 кв. м, житловою площею 25,3 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та стягнути з відповідачів судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Красногвардійського районного суд міста Дніпропетровська
від 07 липня 2021 року у складі судді Самсонової В. В. позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності та недоведеності, дійшовши до висновку, що державному реєстратору були надані всі необхідні документи для проведення державної реєстрації, а тому ним не було порушено процедуру державної реєстрації.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Рішення місцевого суду оскаржено в апеляційному порядку ОСОБА_1 .
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2022 року рішення Красногвардійського районного суд міста Дніпропетровська
від 07 липня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна,
а саме квартиру загальною площею 37,2 кв. м, житловою площею
25,3 кв. м, розташовану за адресою:
АДРЕСА_1, за АТ "Альфа-Банк", номер запису про право власності 31950186 від 06 червня 2016 року, індексний номер рішення 47300620 від 11 червня 2019 року, внесений державним реєстратором Обласного комунального підприємства "Софіївське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської області Волос О. В.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції мотивував рішення тим, що суду не надано доказів дотримання іпотекодержателем обов`язку щодо надсилання боржнику повідомлення-вимоги про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та усунення таких порушень. За таких обставин державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за банком проведена з порушенням вимог чинного законодавства.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог до державного реєстратора ОКП "Софіївське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської області Волос О. В., апеляційний суд із посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) вказав на те, що належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2022 АТ "Альфа-Банк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2022 року у частині задоволених позовних вимог, а справу у цій частині передати на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В іншій частині судові рішення не оскаржуються.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що місцевим та апеляційним судами повно і всебічно не з`ясовано обставини справи.
Судові рішення у справі ухвалено без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17, від 02 червня 2019 року у справі № 205/578/14-ц та у постанові Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 755/5691/16-ц.
Апеляційним судом не враховано, що реквізити кредитного договору, як основного зобов`язання, та іпотечного договору, як похідного зобов`язання, містять дані про адресу реєстрації позичальника. Банк направив повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням (вих. № 2046-102 від 14 березня 2019 року) на всі відомі йому адреси позичальника.
Фактом повідомлення іпотекодавця є його підписи про отримання кореспонденції на рекомендованому повідомленні про вручення кореспонденції 21 березня 2019 року за місцем реєстрації останнього за адресою, вказаною к у реквізитах іпотечного договору, що свідчить про дотримання іпотекодержателем положень Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Закону України "Про іпотеку".
Провадження у суді касаційної інстанції
30 травня 2022 року ухвалою Верховного Суду поновлено АТ "Альфа-Банк" строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2022 року та відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Відмовлено АТ "Альфа-Банк" у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2022 року.
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 серпня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" (далі - ВАТ "Сведбанк") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0317/0808/45-028. Кредит надався для купівлі квартири АДРЕСА_2 .
15 серпня 2008 року між ВАТ "Сведбанк", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 0317/0808/45-028-Р-1 (т. 1, а.с. 13).
15 серпня 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 (т. 1, а.с. 16).
15 серпня 2008 року між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 0317/0808/45-028-Z-1, відповідно до умов якого на забезпечення основного зобов`язання іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 (т. 1, а.с. 14-15).
За пунктом 11 іпотечного договору № 0317/0808/45-028-Z-1 від 15 серпня 2008 року (далі - іпотечний договір) сторони досягли згоди, що іпотекодержатель набуває право звернути стягнення та предмет іпотеки в разі невиконання іпотекодавцем умов кредитного договору повністю або частково, в тому числі якщо іпотекодавець не поверне іпотекодержателю суму кредиту, проценти за користування, пеню, іншу заборгованість, не сплатить платежі та штрафи, що передбачені та/або випливають з основного зобов`язання, а також в інших випадках, передбачених основним зобов`язанням за цим договором, у тому числі у випадку одноразового прострочення виконання зобов`язання (як основного боргу, так і процентів за ним).
При настанні зазначених у в абзаці першому цього пункту договору випадків іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов`язання та зобов`язань, передбачених цим договором, у строк, що не перевищує тридцяти календарних днів, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель справі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов цього договору.
Сторони за взаємною згодою встановили, що визначений у абзаці другому цього пункту договору тридцятиденний строк починає відраховуватися з дати, що зазначена у квитанції, яка надається іпотекодержателю відділенням зв`язку при відправленні іпотекодавцю листа з вимогою про усунення порушення основного зобов`язання з повідомленням про вручення, або дата, зазначена у такому листі, що отриманий іпотекодавцем особисто в іпотекодержателя.
Згідно із пунктом 12.3 іпотечного договору за вибором іпотекодержателя застосовується один із наведених нижче способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя, згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким вважається застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, викладене у підпунктах 12.3.1 та 12.3.2 цього пункту договору.
Відповідно до підпункту 12.3.1 іпотечного договору задоволення вимог здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку". За статтею 37 Закону України "Про іпотеку" у випадку задоволення вимог іпотекодержателя шляхом використання процедури, передбаченої у підпункті 12.3 договору, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення цього застереження, є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки. Вважається, що предмет іпотеки набувається у власність іпотекодержателя за вартістю, що буде визначена після прийняття іпотекодержателем рішення про обрання передбаченого цим пунктом договору способу звернення стягнення на предмет іпотеки, на підставі висновку незалежного експерта-суб`єкта оціночної діяльності правоздатність якого підтверджена сертифікатом оціночної діяльності. При цьому сторони домовляються, що кандидатура суб`єкта оціночної діяльності визначається іпотекодержателем. При оцінці предмета іпотеки незалежний експерт повинен використовувати всі методи оцінки, які будуть передбачені чинним законодавством на момент оцінки.
09 липня 2009 року між ВАТ "Сведбанк" і ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін та доповнень № 1 та № 2 до кредитного договору № 0317/0808/45-028 від 15 серпня 2008 року (т. 1, а.с. 106-109).
17 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк" (далі - ПАТ "Альфа-Банк") та Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" укладено договір відступлення прав вимоги, за яким ПАТ "Альфа-Банк" набуло право вимоги за кредитними договорами, зокрема й за правочинами, що укладені з ОСОБА_1
18 березня 2019 року (згідно із поштовим штемпелем) АТ "Альфа-Банк" направило ОСОБА_1 повідомлення № 2046-102 від 14 березня 2019 року про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням (т. 1, а.с. 55).
З матеріалів справи видно, що АТ "Альфа-Банк" до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об`єкт нерухомого майна № 1849661212101 за адресою: АДРЕСА_1 надано такі документи: кредитний договір № 0317/0808/45-028 від 15 серпня 2008 року; договори про внесення змін та доповнень № 1 та № 2 до кредитного договору № 0317/0808/45-028 від 15 серпня 2008 року; повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням; іпотечний договір № 0317/0808/45-028-Z-1 від 15 серпня 2008 року; звіт № ВА 190318-002 про незалежну оцінку вартості квартири, що належить ОСОБА_1 згідно з договором купівлі-продажу від 15 серпня 2008 року (т. 1, а.с. 60-74).
06 червня 2019 року державним реєстратором ОКП "Софіївське БТІ" Волос О. В. зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_2, за АТ "Альфа-Банк".
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту першого частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до положень статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення у справі про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що АТ "Альфа-Банк" не надало суду належних та допустимих доказів отримання боржником повідомлення № 2046-102 від 14 березня 2019 року про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. За таких обставин державний реєстратор ОКП "Софіївське БТІ" Волос О. В. здійснила перехід права власності на користь АТ "Альфа-Банк" у порушення вимог статті 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду апеляційної інстанції, виходячи з таких міркувань.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
За положеннями частин першої-третьої статті 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.