Постанова
Іменем України
31 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 522/14301/19
провадження № 61-11354св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Міністерство юстиції України, кооператив "Оленька",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2020 року, ухвалене у складі судді Абухіна Р. Д., та постанову Одеського апеляційного суду від 01 червня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Колеснікова Г. Я., Ващенко Л. Г., Сєвєрової Є. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України, кооперативу "Оленька" про визнання незаконним та скасування наказу та відновлення становища, що існувало.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 13 грудня 2013 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Одеського міського управління юстиції Одеської області Приваловою Є. Є. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером: 9035377 та зареєстровано право власності за індексним номером: 3840123 на нежитлове приміщення кафе, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, за кооперативом "Оленька".
24 вересня 2015 року між кооперативом "Оленька" та нею укладено договори купівлі-продажу зазначеного кафе та приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Зілковською К. Л. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексними номерами: 24720776, 24719274, за нею ( ОСОБА_1 ).
30 травня 2016 року Одеським міським головою Трухановим Г. Л. направлена скарга до Міністерства юстиції України про скасування зазначених рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на вказаний об`єкт.
Наказом Міністерства юстиції України № 1658/5 від 10 червня 2016 року "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" скарга Одеського міського голови від 30 травня 216 року задоволена та зобов`язано Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 13 грудня 2013 року № 9035377, прийняте державним реєстратором Одеського міського управління юстиції Одеської області Приваловою Є. Є. та внести запис про скасування запису про державну реєстрацію прав № 3840123, яку проведено на підставі цього рішення; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 вересня 2015 року № 24720776, прийняте приватним нотаріусом Зілковською К.Л. та внести запис про скасування запису про державну реєстрацію прав № 11315606, яку проведено на підставі цього рішення; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 вересня 2015 року № 24719274, прийняте приватним нотаріусом Зілковською К.Л. та внести запис про скасування запису про державну реєстрацію прав № 11314771, яку проведено на підставі цього рішення.
Вказувала на те, що вона, не погоджуючись з наказом Міністерства юстиції України, оскаржила його до Одеського окружного адміністративного суду.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 10 червня 2016 року (справа № 815/3656/16).
Однак, постановою Верховного Суду від 31 липня 2019 року зазначені судові рішення скасовані та провадження у справі закрито, оскільки спір у цій справі не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Зазначала, що інститут оскарження рішень державних реєстраторів шляхом подачі скарги до Міністерства юстиції України було запроваджено тільки з 01 січня 2016 року, отже у міністерства наявні повноваження щодо скасування рішень державних реєстраторів, прийнятих виключно з 01 січня 2016 року, а тому Міністерство юстиції України зобов`язано було відмовити у задоволенні скарги.
Крім того, Міністерством юстиції України допустило порушення Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок № 1128), зокрема, завчасно не повідомлено її про дату, час та місце розгляду скарги, чим позбавлено її можливості бути присутньою під час розгляду скарги.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1658/5 від 10 червня 2016 року "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав і обтяжень" та відновити становище, що існувало до прийняття Міністерством юстиції України наказу №1658/5 від 10 червня 2016 року шляхом поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів № 9035377, № 24720776, № 24719274 про її право власності на нежитлове приміщення кафе, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 1658/5 від 10 червня 2016 року "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав і обтяжень".
Відновлено становище, що існувало до прийняття Міністерством юстиції України наказу № 1658/5 від 10 червня 2016 року, шляхом поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів № 9035377, № 24720776, № 24719274 про право власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення кафе, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не надав доказів на підтвердження того, що на момент прийняття рішення про державну реєстрацію права власності від 13 грудня 2013 року був відсутній документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, а позивачка завчасно не повідомлена про дату, час і місце розгляду скарги.
Постановою Одеського апеляційного суду від 01 червня 2021 року апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишено без задоволення, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2020 року залишено без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, оскільки оспорюваний наказ Міністерства юстиції України прийнято з порушенням вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку № 1128.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У липні 2021 року Міністерство юстиції України подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову
у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга Міністерства юстиції України мотивована тим, що Міністерством юстиції України правомірно розглянуто скаргу, яка подана Одеським міським головою 30 травня 2016 року та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 06 червня 2016 року, оскільки скарга відповідала вимогам Порядку № 1128 та подана 06 червня 2016 року, тобто після вступу в законну силу Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку № 1128, тому у Міністерства юстиції України були відсутні підстави для відмови у її розгляді.
Посилаючись на недотримання Міністерством юстиції України Порядку № 1128, а саме завчасного повідомлення позивачки про розгляд скарги, суди не врахували, що навіть при наявності допущених Міністерством юстиції України процедурних порушень під час розгляду скарги, це не може бути безумовною підставою для скасування прийнятого за її наслідками наказу.
Крім того, суди не врахували, що у порушення вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку № 1128, реєстратором Приваловою Є. Є. 13 грудня 2013 року проведено державну реєстрацію обтяжень за відсутності витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, тобто документа, що посвідчує речове право на земельну ділянку.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 813/1790/18 (провадження № К/9901/18215/19), від 29 жовтня 2018 року у справі № 826/14749/16 (провадження № К/9901/48058/18).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2021 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
У строк, визначений судом, заявник усунув недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
30 вересня 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
10 грудня 2013 року кооператив "Оленька" звернувся до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області (далі - РС ОМУЮ) із заявою про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер:4439514).
13 грудня 2013 року державним реєстратором речових прав на нерухоме майно РС ОМУЮ Приваловою Є. Є. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним номером: 9035377 та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності кооперативу "Оленька" на нежитлове приміщення кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності: 3840123).
24 вересня 2015 року між кооперативом "Оленька" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено два договори купівлі-продажу, посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Зілковською К. Л. (реєстраційні номери: 1636, 1640), на підставі яких ОСОБА_1 придбала у власність нежитлове приміщення кафе, площею 160,9 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Предметом кожного договору була 1/2 частка нежитлового приміщення зазначеного кафе.
24 вересня 2015 року на підставі вищезазначених договорів купівлі-продажу приватним нотаріусом Зілковською К. Л. як державним реєстратором прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексні номери: 24719274, 24720776 та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідні записи про право власності позивача на зазначене нерухоме майно за номерами: 11314771,11315606.
30 травня 2016 року Одеським міським головою Трухановим Г. Л. направлено до Міністерства юстиції України скаргу за № 02.02-14/1478, яка зареєстрована у Міністерстві юстиції України 06 червня 2016 року за № 16513-0-33-16, щодо скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексними номерами: 9035377, 24719274, 24720776. Незаконність рішення номер 9035377 скаржник обґрунтував тим, що державним реєстратором Приваловою Є. Є. у порушення вимог статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пункту 49 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, прийнято рішення про державну реєстрацію права власності за відсутності у кооперативу "Оленька" документа, що посвідчував би право власності (користування) на земельну ділянку. Відтак, вказане кафе є самочинним будівництвом, незважаючи на наявність декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 31 жовтня 2013 року. Наступні рішення приватного нотаріуса Зілковської К. Л. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 вересня 2015 року за № № 24719274 та 24720776 є похідними, тому є незаконними та підлягають скасуванню. Про зазначені порушення міському голові стало відомо 25 травня 2016 року.
Листом від 08 червня 2016 року вих.№ 5/15613-0-33-16/19К Міністерство юстиції України повідомило ОСОБА_1 про розгляд скарги Одеського міського голови, який відбудеться 10 червня 2016 року о 12.00 год. за адресою: м. Київ, вул. Є. Сверстюка (колишня М. Раскової), 15, кабінет 1208 та направило копію скарги. Лист направлений засобами поштового зв`язку.
ОСОБА_1 отримала вказаний лист 10 червня 2016 року.
10 червня 2016 року на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 10 червня 2016 року за результатами розгляду скарги Одеського міського голови, Міністерство юстиції України видало наказ за № 1658/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", яким скарга Одеського міського голови від 30 травня 216 року задоволена та зобов`язано Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції:
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 13 грудня 2013 року № 9035377, прийняте державним реєстратором РС ОМУЮ Приваловою Є. Є. та внести запис про скасування запису про державну реєстрацію прав № 3840123, яку проведено на підставі цього рішення;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 вересня 2015 року № 24720776, прийняте приватним нотаріусом Зілковською К. Л. та внести запис про скасування запису про державну реєстрацію прав № 11315606, яку проведено на підставі цього рішення;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 вересня 2015 року № 24719274, прийняте приватним нотаріусом Зілковською К. Л. та внести запис про скасування запису про державну реєстрацію прав № 11314771, яку проведено на підставі цього рішення.
Листом від 22 червня 2016 року копія зазначеного наказу направлена ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з наказом Міністерства юстиції України від 10 червня 2016 року, ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа - кооператив "Оленька", про визнання протиправним та скасування наказу (справа № 815/3656/16).
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року, у справі № 815/3656/16 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 .
Визнано протиправним і скасовано наказ Міністерства юстиції України № 1658/5 від 10 червня 2016 року.
Постановою Верховного Суду від 31 липня 2019 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року у справі № 815/3656/16 скасовано, провадження у справі закрито, оскільки спір у цій справі не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а залежно від суб`єктного складу учасників справи може бути розглянутий у порядку господарського чи цивільного судочинства.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.