Постанова
Іменем України
31 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 211/1722/20
провадження № 61-3641св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 серпня 2020 року в складі судді Середньої Н. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року в складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Городничої В. С., Петешенкової М. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (далі - ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія") та просили визнати припиненим іпотечний договір від 22 листопада 2007 року № 0308/1107/88-500-Z-1, укладений між ними та АКБ "ТАС-Комерцбанк", зобов`язавши відповідача повернути їм оригінали правовстановлюючих документів.
На обґрунтування вимог зазначали про те, що 22 листопада 2007 року АКБ "ТАС- Комерцбанк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 0308/1107/88-500, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 14 200 доларів США зі сплатою 11,9 % річних за користування кредитом на строк з 22 листопада 2007 року по 21 листопада 2017 року. Цього ж дня вони уклали з банком іпотечний договір № 0308/1107/88/-500-Z-1, за умовами якого на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором передали в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 .
В подальшому право вимоги за кредитним та іпотечним договорами було передано ПАТ "Дельта Банк" та у 2013 році банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором кредиту.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 серпня 2013 року задоволено позов ПАТ "Дельта Банк" та стягнуто солідарно з них на користь банку заборгованість за кредитом та відсотками в загальному розмірі 91 088, 71 грн.
18 січня 2019 року ПАТ "Дельта Банк" уклало з ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" договір № 1115/К купівлі-продажу майнових прав, за умовами якого передало новому іпотекодержателю ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" право вимоги за іпотечним договором № 0308/1107/88-500-2-1 від 22 листопада 2007 року з усіма додатками та додатковими угодами.
04 лютого 2020 року рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором ними було виконано і сплачено борг у повному обсязі, як наслідок відкриті на виконання рішення суду від 14 серпня 2013 року виконавчі провадження № 51010641 та № 51010850, № 51010752 та № 51010818 були закінчені. Відповідно до пункту 16 іпотечного договору № 0308/1107/88-500-Z-1 від 22 листопада 2007 року цей договір діє до виконання іпотекодавцями основного зобов`язання. 12 лютого 2020 року після виконання зобов`язань вони звернулись до відповідача із заявою про припинення договору іпотеки, однак відповіді на неї не отримали.
Оскільки зобов`язання з виконання кредитного договору від 22 листопада 2007 року були повністю виконані позичальником, а відтак припинились відповідно до статті 599 ЦК України, припиненою є також іпотека, тому ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили позов задовольнити.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року, позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено.
Визнано припиненим іпотечний договір № 0308/1107/88-500-Z-1 від 22 листопада 2007 року, укладений між АКБ "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Пахомовою Н. І., зареєстрований у реєстрі за № 12439 та інші договори про внесення змін та доповнень до цього договору іпотеки.
Зобов`язано ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" повернути ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оригінали правовстановлюючих документів, а саме: оригінал договору купівлі-продажу квартири ВСХ № 904620 від 21 червня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Кульбідою Н. М. та зареєстрованим в реєстрі за № 3436 та оригінал технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачі у повному обсязі виконали рішення про дострокове стягнення з них заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з цим основне зобов`язання припинилось на підставі статті 599 ЦК України, й як наслідок припинилось і зобов`язання за похідним договором іпотеки, укладеним з метою забезпечення виконання умов кредитного договору.
Додатковим рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 вересня 2020 року стягнуто з ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" на користь ОСОБА_1 понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 1 681, 60 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.
Стягнуто з ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" на користь ОСОБА_2 понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 1 681, 60 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500 грн.
Додаткове рішення мотивоване тим, що позивачами підтверджено документально понесені витрати на правову допомогу та сплату судового збору, відповідачем заперечень чи клопотань про зменшення розміру витрат не заявлено.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У березні 2021 року ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 серпня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги зазначало про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 13 травня 2019 року в справі № 572/1507/16-ц (провадження № 61-14242св18) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Вказувало, що наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення грошового зобовʼязання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобовʼязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством.
Факт того, що дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором не відбувалось, встановлено рішенням суду в іншій цивільній справі.
Суди неправильно застосували до спірних правовідносин частину другу статті 1050 ЦК України, статті 598-601, 604-609 ЦК України.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
02 липня 2021 року справа № 211/1722/20 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Представник ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_3 направив відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 22 листопада 2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0308/1107/88-500, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 14 200 доларів США зі сплатою 11,9 % річних за користування кредитом на строк з 22 листопада 2007 року по 21 листопада 2017 року.
Цього ж дня з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № 0308/1107/88-500-Z-1, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
18 січня 2019 року ПАТ "Дельта Банк" уклало з ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" договір № 1115/К купівлі-продажу майнових прав, за умовами якого банк відступив на користь товариства право грошової вимоги за кредитним договором № 0308/1107/88-500 від 22 листопада 2007 року та договором іпотеки № 0308/1107/88-500-Z-1 від 22 листопада 2007 року.
Пунктами 3.8, 3.9 та 6.1.4 кредитного договору встановлено право кредитора змінити строк користування кредитом без укладання будь-якої додаткової угоди до цього договору у разі порушення позичальником строків платежів, встановлених пунктом 3.3, та/або при невиконанні зобов`язань, передбачених пунктами 5.1.7, 5.1.11 цього договору, та/або у випадках незгоди позичальника укласти додаткові угоди до договору при настанні обставин, передбачених пунктом 9.2 цього договору.
При порушенні умов, передбачених пунктом 5.1.9 цього договору, та/або у випадках, в яких чинним законодавством (у тому числі у випадках, передбачених Законом України "Про іпотеку") передбачено право дострокової вимоги виконання зобов`язань, забезпечених іпотекою, та/або якщо позичальник порушує строки платежів, встановлені пунктом 3.1 цього договору, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів, а позичальник зобов`язаний виконати зобов`язання в порядку, передбаченому цим пунктом цього договору.