Постанова
Іменем України
30 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 572/1036/20
провадження № 61-5669св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач- ОСОБА_2,
третя особа - управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 11 листопада 2021 року в складі судді Ведяніної Т. О. та постанову Рівненського апеляційного суду від 12 травня 2022 року в складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструка С. В., Шимківа С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Позов обґрунтовано тим, що вона є власником житлового будинку із господарськими будівлями, що розташовані на АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 0,0541 га.
У 2017 році ОСОБА_2 здійснив будівництво господарської будівлі на суміжній земельній ділянці з порушенням будівельних норм, не відступивши при здійсненні будівництва від межі земельних ділянок. Таким чином, атмосферні опади, що стікають із покрівлі господарської будівлі ОСОБА_2, потрапляють на дах належної їй будівлі, створюючи їй певні незручності. Крім цього, до металевого паркану відповідач приєднав два електричних кабелі у гофрованій трубі, що не відповідає протипожежним нормам та створює небезпеку для її життя та здоров`я.
Враховуючи наведене, позивач просила суд усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, які чинить їй відповідач, шляхом знесення самочинно збудованих будівель та електричного кабелю за рахунок останнього.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 11 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 12 травня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, дійшов висновку, що позивач не довела того, що господарські будівлі, розташовані на належній відповідачу земельній ділянці, дійсно створюють їй перешкоди для користування земельною ділянкою, а усунення таких перешкод можливе лише шляхом знесення господарських будівель відповідача та, що саме такий захід буде співмірним з інтересами обох сторін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
До Верховного Суду 22 червня 2022 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на вказані судові рішення після закінчення строку на касаційне оскарження, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 725/5630/15-ц.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач надала належні та допустимі докази вчинення відповідачем перешкод у користуванні належною їй земельною ділянкою, натомість суди дійшли безпідставного висновку, що її вимоги мають бути доведені лише висновком земельно-технічної експертизи.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 27 червня 2022 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що сторони є суміжними землекористувачами.
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5625410100:01:007:0201, загальною площею 0,0541 га, на АДРЕСА_1 та розташованого на ній житлового будинку із господарськими будівлями.
Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області за зверненням ОСОБА_1 проводились перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо добудови житлового будинку, будівництва господарської будівлі та реконструкції господарської будівлі на АДРЕСА_1 .
Відповідно до акта управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25 травня 2017 року встановлено здійснення ОСОБА_2 без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням пункту 1 частини першої статті 34 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" та будівництво господарської будівлі проведено з недотриманням відстані до сусідньої земельної ділянки, що є порушенням пункту 3.25* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".
За результатами перевірок були винесені приписи від 25 травня 2017 року та від 30 серпня 2017 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Постановою управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області від 02 червня 2017 року № 51-ф по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за частинами першою та п`ятою статті 96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 4 250 грн.
19 липня 2017 року за заявою ОСОБА_1 з приводу прокладення кабелю по паркану, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, Сарненським РЕМ було здійснено виїзд та проведено огляд електроустановки, однак, констатовано, що товариство не наділено повноваженнями проводити будь-які дії з власністю інших суб`єктів господарювання.
За результатами повторного обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 21 березня 2021 року комісією Сарненської міської ради встановлено, що на межі земельних ділянок, розташованих на АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_1, ОСОБА_2 побудував огороджувальний паркан із металевих стовпчиків та метало профілю, на якому зі сторони земельної ділянки ОСОБА_1 виведено два електричних кабелі, захованих у гофровану трубку; орієнтовно 1,5 м електрокабелю заховано у металевий каркас огороджувального паркану.
Посилаючись на норми статті 103 ЦПК України, позивач подала клопотання про призначення будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, яке мотивоване тим, що для встановлення факту неправомірності дій відповідача по розташуванню господарських споруд необхідні спеціальні знання у сфері землеустрою та будівництва.
Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 11 червня 2021 року клопотання позивача про призначення будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи задоволено.
Однак, ОСОБА_1 відмовилася оплатити рахунок на експертизу.
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказувала, що належна ОСОБА_2 господарська будівля, а також проведені останнім електричні кабелі, порушують державні будівельні норми та становлять загрозу її життю та здоров`ю, а також не дають їй можливості вільно користуватися своєю власністю. Таким чином, на її переконання, ОСОБА_2 створює їй перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою.
Статтею 91 ЗК України встановлено, що власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.
Статтею 104 ЗК України передбачено, що власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.
Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.