ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2022 року
м. Київ
Справа № 489/1244/19
Провадження № 51 - 417 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів Кравченка С.І., Слинька С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,
прокурора Сеник В.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018150000000398 від 06 листопада 2018 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мурома Володимирської області Російської Федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за ст. 286 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_2 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ленінського районного суду міста Миколаєва від 18 травня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 286 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Прийнято рішення щодо речового доказу: транспортний засіб Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1 - повернуто ОСОБА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 процесуальні витрати на проведення експертиз в сумі 3 289 грн. на користь держави в особі ГУ ДКСУ в Миколаївській області.
Запобіжний захід в кримінальному провадженні не обирався.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
06 листопада 2018 року близько 17 год. 10 хв. в сутінковий час ОСОБА_1, керуючи технічно справним транспортним засобом Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1, рухався по проїзній частині вул. Космонавтів в м. Миколаєві, яка має по дві смуги для руху в обидва напрями, з боку вул. Електронної у напрямку вул. Кірова, з дозволеною у населеному пункті швидкістю 50 км/год та в районі буд. № 142, порушив вимоги підпункту "б" п. 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, а саме проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не звернув уваги на те, що в цей час проїзну частину вул. Космонавтів з ліва на право по ходу його руху перебігав пішохід ОСОБА_3 з собакою на поводку, не вжив заходів до своєчасного зменшення швидкості руху свого транспортного засобу аж до повної зупинки, хоча об`єктивно міг і зобов`язаний був це зробити, в результаті чого допустив наїзд на вказаного пішохода, який від отриманих тілесних ушкоджень у вигляді численних переломів кісток тулубу з пошкодженням внутрішніх органів, які ускладнилися травматичним шоком, загинув на місці пригоди.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року частково задоволено апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Довганюк Л.Б., змінено вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 травня 2021 року щодо ОСОБА_1 та на підставі ст. 75 КК України звільнено його від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. Відповідно до ст. 76 ч. 1 п.п. 1, 2, ч. 2 п. 2 КК України покладено на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. В іншій частині вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вважає необґрунтованим висновок апеляційного суду щодо наявності підстав для звільнення засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та просить скасувати ухвалу з підстави невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого ОСОБА_1 внаслідок м`якості. Зазначає, що апеляційний суд належним чином не врахував тяжкість вчиненого ОСОБА_1 злочину, наслідки у вигляді смерті ОСОБА_3, її думку щодо необхідності призначити ОСОБА_1 реальну міру покарання, те, що він не в повній мірі відшкодував їй заподіяну шкоду, що, на її думку, свідчить про відсутність у нього щирого каяття, та висновок досудової доповіді органу пробації щодо високо рівня вчинення ним повторного правопорушення і небезпеки для суспільства.
Заперечень на касаційну скаргу потерпілої від учасників судового провадження не надходило.
В заяві захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат Письменний М.Г. просить проводити касаційний розгляд у їх відсутність, вважає рішення Миколаївського апеляційного суду законним та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги потерпілої ОСОБА_2 .
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор вважала касаційну скаргу обґрунтованою та просила її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обґрунтованість засудження ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій за ст. 286 ч. 2 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу.