Постанова
Іменем України
17 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 370/2253/15-ц
провадження № 61-8613св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - прокурор Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_1, від імені яких діє адвокат Баца Катерина Валеріївна, на рішення Макарівського районного суду Київської області від 23 грудня 2020 року у складі судді Тандира О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Музичко С. Г., Болотова Є. В.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У серпні 2015 року прокурор Макарівського району Київської області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 . Просив визнати недійсними державний акт на право власності на землю від 13 червня 2007 року серії ЯЕ № 608431, виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,151 га для будівництва житлового будинку та господарських споруд з кадастровим номером 3222755102:00:001:0247, та державний акт на право власності на землю від 13 червня 2007 року серії ЯЕ № 608429, виданий ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,152 га для будівництва житлового будинку та господарських споруд з кадастровим номером 3222755102:00:001:0249, та витребувати зазначені земельні ділянки з незаконного володіння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь територіальної громади в особі Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області (далі - Макарівська селищна рада).
На обґрунтування позову посилався на те, що під час досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 13 червня 2007 року отримали державні акти на право власності на земельні ділянки площею 0,151 га та 0,152 га для будівництва житлового будинку та господарських споруд, розташовані на АДРЕСА_1 .
Оскільки Макарівська селищна рада рішення щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у власність не приймала, то відповідні державні акти на право власності на землю є незаконними, а земельні ділянки перебувають у власності відповідачів без достатніх правових підстав та підлягають витребуванню з чужого незаконного володіння.
Підставою представництва прокурором інтересів держави в особі Макарівської селищної ради прокурор зазначав статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", а також неналежне виконання службовими особами Макарівської селищної ради своїх обов`язків, тобто бездіяльність щодо невжиття заходів з повернення незаконно вилучених з власності територіальної громади земельних ділянок.
Прокурор зазначав, що перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб`єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів, а тому перебіг позовної давності у спірному випадку починається з часу внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, а саме у 2015 році.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 14 червня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що прокурор звернувся до суду з пропуском позовної давності, також не надав належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а тому правових підстав для задоволення позову немає.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 20 вересня 2016 року рішення Макарівського районного суду Київської області від 14 червня 2016 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що прокурор звернувся до суду з цим позовом із пропуском позовної давності, оскільки про порушення своїх інтересів Макарівська селищна рада могла дізнатися з моменту підписання головою ради відповідного рішення про виділення земельних ділянок, тобто з 17 березня 2006 року.
Постановою Верховного Суду від 01 серпня 2019 року рішення Макарівського районного суду Київської області від 14 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 20 вересня 2016 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що у цій справі суди першої та апеляційної інстанцій не з`ясували, чи був дотриманий установлений законом порядок передачі земельних ділянок у власність відповідачам, а також факт законності видачі державних актів на право власності на спірні земельні ділянки, та дійшли передчасного висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 23 грудня 2020 року позов задоволено. Визнано недійсним державний акт на право власності на землю, виданий ОСОБА_2, від 13 червня 2007 року серії ЯЕ № 608431 на земельну ділянку площею 0,151 га, для будівництва житлового будинку та господарських споруд, з кадастровим номером 3222755102:00:001:0247, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010733000370. Визнано недійсним державний акт на право власності на землю, виданий ОСОБА_1, від 13 червня 2007 року серії ЯЕ № 608429 на земельну ділянку площею 0,152 га для будівництва житлового будинку та господарських споруд, з кадастровим номером 3222755102:00:001:0249, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010733000368. Витребувано з володіння ОСОБА_2, на користь територіальної громади в особі Макарівської селищної ради земельну ділянку площею 0,151 га, для будівництва житлового будинку та господарських споруд, з кадастровим номером 3222755102:00:001:0247. Витребувано з володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Макарівської селищної ради земельну ділянку площею 0,152 га, для будівництва житлового будинку та господарських споруд з кадастровим номером 3222755102:00:001:0249
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого видані державні акти на право власності на земельні ділянки відповідачів не ухвалювалося, їх необхідно визнати недійсними, що є належним способом захисту порушеного права. Повернення спірних земельних ділянок органу місцевого самоврядування є правомірним втручанням у право мирного володіння спірними земельними ділянками, переслідує легітимну мету такого втручання, оскільки земельні ділянки вибули з власності територіальної громади протиправно та без волі власника.
Щодо позовної давності, то суд першої інстанції зазначив, що відповідно до рішення Макарівського районного суду Київської області від 19 вересня 2013 року у справі № 1016/2776/12 за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Макарівська селищна рада Київської області, Управління Держкомзему у Макарівському районі, про визнання державних актів на право власності на земельну ділянку недійсними та їх скасування та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про знесення самовільно збудованого об`єкта та приведення земельних ділянок у придатний для користування стан,ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом 07 листопада 2012 року, а тому саме з цього часу Макарівська селищна рада мала б дізнатися про порушення свого права на спірні земельні ділянки. Прокурор з цим позовом звернувся 25 серпня 2015 року, тобто у межах встановленого законом загального строку позовної давності.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року рішення Макарівського районного суду Київської області від 23 грудня 2020 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення про передачу у власність відповідачам спірних земельних ділянок селищна рада не приймала, а тому відповідачі незаконно ними заволоділи та є незаконними володільцями цих ділянок у розумінні статті 387 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про належний спосіб захисту порушеного права, визнання недійсними державних актів та витребування земельних ділянок на користь позивача.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У травні 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1, від імені яких діє адвокат Баца К. В., звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
На обґрунтування касаційної скарги посилаються на те, що суди попередніх інстанцій ухвалили рішення на підставі неналежних доказів, оскільки позивач не надав оригіналів рішення Макарівської селищної ради від 29 листопада 2005 року № 516-33-IV про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою для безоплатної передачі земельних ділянок з додатками та рішення Макарівської селищної ради від 17 березня 2006 року № 570-37-IУ"Про передачу у власність земельних ділянок" з додатками № 1 та № 2, суди не досліджували оригінали зазначених рішень та не врахували, що таких оригіналів не існує.
Суди дослідили лише копію зазначених доказів та дійшли висновку, що рішення про передачу земельних ділянок у власність відповідачів не приймалося, оскільки у додатках до рішення прізвища відповідачів не вказані.
Також суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що позивач пред`явив позов у межах позовної давності та не врахували положення Закону України від 20 грудня 2011 року № 4176- VІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства", відповідно до якого особі надано право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, яким порушено його право власності з 15 січня 2012 року до 14 січня 2015 року, водночас прокурор звернувся до суду з цим позовом 15 серпня 2015 року.
Суди попередніх інстанцій не врахували, що прокурор не має підстав для представництва інтересів Макарівської селищної ради в суді.
Як на підставу касаційного оскарження заявники посилаються на неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 619/740/17, від 16 червня 2020 року у справі № 619/974/17, від 22 травня 2020 року у справі № 619/734/17-ц, від 19 листопада 2020 року у справі № 372/1699/18, від 30 вересня 2020 року у справі № 619/718/17, від 23 грудня 2020 року у справі № 757/28231/13-ц, від 12 жовтня 2020 року у справі № 301/1824/16-ц, від 16 грудня 2020 року у справі № 201/9256/16-ц; Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18; необхідність відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі № 370/2253/15-ц; встановлення обставин справи, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_1, від імені яких діє адвокат Баца К. В., на підставі пунктів 1, 2, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункту 4 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2022 року справу призначено до розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди встановили, що рішенням Макарівської селищної ради від 17 березня 2006 року (пункт 2) передано безоплатно у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд громадянам України згідно з додатками № 1, № 2, що підтверджується копією протоколу сесії Макарівської селищної ради IУ скликання від 17 березня 2006 року, копією рішення № 570-37-IУ Макарівської селищної ради від 17 березня 2006 року.
Відповідно до пункту 4 рішення громадянам надано дозвіл на виготовлення державних актів на право власності на землю згідно з додатком (т. 1, а. с. 7-13, 14, 102).
У додатках № 1 та № 2 до Списку громадян, яким передаються земельні ділянки у приватну власність в межах Макарівської селищної ради прізвища відповідачів не вказані (т. 1, а. с.15-18).
13 червня 2007 року ОСОБА_2 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 608431, який зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010733000370, на земельну ділянку площею 0,151 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд. У державному акті зазначено, що він виданий на підставі рішення Макарівської селищної ради від 17 березня 2006 року № 570-37-IУ (т. 1, а. с. 19).
13 червня 2007 року ОСОБА_1 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 608429, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010733000368, на земельну ділянку площею 0,152 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд. У державному акті зазначено, що він виданий на підставі рішення Макарівської селищної ради від 17 березня 2006 року № 570-37-IУ (т. 1, а. с. 20).
04 серпня 2015 року до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 42015110210000027 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за частиною першою статті 366 КК України щодо можливого підроблення рішення Макарівської селищної ради (т. 1, а. с. 21).
Відповідно до відповіді відділу Держземагентства у Макарівському районі Київської області від 08 квітня 2013 року № 01-12/671 в архіві відділу немає технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 40).
Відділ Держземагентства у Макарівському районі Київської області у відповіді від 31 грудня 2015 року за № 29-28-99.4-1963/15-15 повідомив, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 608431 був зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010733000370, а державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 608429, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010733000368 (т. 1, а. с. 133).
Управління Держгеокадастру у Макарівському районі Київської області у відповіді від 16 лютого 2016 року № 29-1013-99.2-818/2-16 повідомило, що в архіві Управління обліковується документація із землеустрою на земельні ділянки, які передавались у власність громадянам згідно з рішенням Макарівської селищної ради від 17 березня 2006 року № 570-37-IУ, і серед них прізвищ відповідачів немає (т. 1, а. с. 155).
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 19 вересня 2013 року у справі № 1016/2776/12 за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, треті особи,які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Макарівська селищна рада Київської області, Управління Держкомзему у Макарівському районі, про визнання державних актів на право власності на земельну ділянку недійсними та їх скасування та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про знесення самочинно збудованого об`єкта та приведення земельних ділянок у придатний для користування стан, позовні вимоги за первісним позовом залишені без задоволення, зустрічні позовні вимоги також залишені без задоволення. Вказаним рішенням встановлено, що ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом 07 листопада 2012 року (т. 1, а. с. 45-49).
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 09 грудня 2013 року рішення Макарівського районного суду Київської області від 19 червня 2013 року в частині відмови ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки від 13 червня 2007 року: серії ЯЕ № 608429, виданий на ім`я ОСОБА_1, серії ЯЕ № 608431, виданий на ім`я ОСОБА_2 . У решті рішення Макарівського районного суду Київської області від 19 червня 2013 року залишено без змін (т. 1, а. с. 50-54).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 червня 2014 року рішення Апеляційного суду Київської області від 09 грудня 2013 року в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними державного акта на право власності на земельну ділянку від 13 червня 2007 року серії ЯЕ № 608429 та державного акта від 13 червня 2007 року серії ЯЕ № 608431 скасовано, а рішення Макарівського районного суду Київської області від 19 червня 2013 року в цій частині залишено в силі. В іншій частині рішення Апеляційного суду Київської області від 09 грудня 2013 року залишено без змін (т. 1, а. с. 55-57).
Відповідно до відповіді Макарівської селищної ради від 14 січня 2016 року № 30 та акта приймання-передачі документів на постійне зберігання від 24 листопада 2011 року, рішення Макарівської селищної ради від 17 березня 2006 року
№ 570-37-IУ з двома додатками у вигляді Списків громадян, яким передаються земельні ділянки у приватну власність в межах Макарівської селищної ради, передані на зберігання до архівного відділу Макарівської РДА (т. 1, а. с. 99-100).
Вказана обставина також підтверджується відповіддю на адвокатський запит представника відповідачів від 02 грудня 2019 року за № 1328 (т. 2, а. с. 236).
Належним чином засвідчена копія вказаного рішення та додатків була надана архівним відділом Макарівської РДА Макарівській селищній раді (т. 1, а. с. 101-106), а надалі представником селищної ради було надано суду аналогічні копії рішення та додатків, що засвідчені належним чином (т. 1, а. с. 166-169).
Відповідно до акта видавання справ у тимчасове користування від 27 квітня 2016 року № 01, архівний відділ Макарівської РДА на виконання вимог ухвали суду від 22 квітня 2016 року передавав суду для огляду оригінали рішення Макарівської селищної ради від 17 березня 2006 року № 570-37-IУ з додатками на 5 аркушах терміном до 30 червня 2016 року (т. 1, а. с. 198-204, 248).
Згідно з відповідями архівного відділу Макарівської РДА від 28 листопада 2019 року за номерами 05-06/634 та 05-06/635 у протоколах сесій, засідань Виконавчого комітету Макарівської селищної ради, смт Макарів Київської області за 1994-2001 роки, у протоколах сесій Макарівської селищної ради за 2002-2006 роки, не виявлено рішень про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою для безоплатної передачі земельних ділянок у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства площею 0,152 га, що розташована на АДРЕСА_2, - гр. ОСОБА_1 та площею 0,151 га, що розташована на АДРЕСА_2, - гр. ОСОБА_2 (т. 2, а. с. 218-223).
15 червня 2007 року Макарівська селищна рада видала ОСОБА_2 довідку № 2714 про відсутність забудови та будівель і споруд на земельній ділянці, що підлягає відчуженню, площею 0,151 га на АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2, на підставі державного акта на право власності серії ЯЕ № 608431 (т. 1, а. с. 41, 227).
Згідно з квитанцією ОСОБА_2 сплачувала земельний податок за 2007-2011 роки у розмірі 64,58 грн (т. 1, а. с. 226).
З відповіді архівного відділу Макарівської РДА від 28 листопада 2019 року
№ 05-06/628 випливає, що в архіві відсутній оригінал рішення № 570-37-IУ Макарівської селищної ради від 17 березня 2006 року з двома додатками, а в справі зберігається незасвідчена копія з копії вказаного рішення (т. 2, а. с. 237).
Щодо доводів касаційної скарги про ухвалення рішення на підставі неналежних та недопустимих доказів