Постанова
Іменем України
31 серпня 2022 року
місто Київ
справа № 344/18162/21
провадження № 61-1555св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано - Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2021 року у складі судді Атаманюк Б. М. та постанову Івано - Франківського апеляційного суду
від 12 січня 2022 року у складі колегії суддів: Девляшевського В. А.,
Пнівчук О. В., Томин О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заявлених позовних вимог та судових рішень судів попередніх інстанцій
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Івано - Франківського місцевого центру надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання дій неправомірними, відшкодування збитків.
На обґрунтування позову зазначав, що він є учасником бойових дій зв`язку з чим на нього розповсюджуються пільги, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", зокрема щодо надання безоплатних юридичних консультацій та звільнення від сплати судових витрат у справах пов`язаних із вирішенням питань щодо його соціального захисту.
Згідно з наказом від 29 серпня 2017 року № 606/03, відповідач на виконання Закону України "Про безоплатну правову допомогу" надавав йому безоплатну правову допомогу у справі № 344/13956/17 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради про зобов`язання вчинити дії.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем обов`язків з надання правової допомоги у справі № 344/13956/17, він не отримав адресної допомоги як внутрішньо переміщена особа, в розмірі 10 833,00 грн.
Посилаючись на наведене, позивач просив визнати дії відповідача щодо надання ОСОБА_1 безоплатної вторинної допомоги такими, що не відповідають вимогам закону; стягнути з Івано-Франківського місцевого центру надання безоплатної вторинної правової допомоги неотриману з його вини адресну допомогу на проживання, як внутрішньо переміщеній особі, за період з 01 січня 2016 року до 25 листопада 2016 року в розмірі 10 833,00 грн.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 22 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано заявнику строк для сплати судового збору та надання доказів на підтвердження завданих йому збитків.
Залишаючи без руху позовну заяву ОСОБА_1, суд першої інстанції вказав, що він не звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви, як учасник бойових дій, оскільки вирішення спору не стосується прав позивача на соціальний захист, як учасника бойових дій.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 01 грудня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 у встановлений судом строк не виконав вимоги ухвали суду від 21 листопада 2021 року щодо сплати судового збору, що відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України є підставою для визнання позовної заяви неподаною та повернення позивачу.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 12 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Івано- Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2021 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції, мотивована тим, що наявність у позивача статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення його від сплати судового збору у всіх категоріях справ. Оскільки заявлений ОСОБА_1 позов не стосується порушення його прав на соціальний захист, як учасника бойових дій, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не звільнений від сплати судового збору на підставі положень пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи
У січні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на ухвалу Івано - Франківського міського суду
від 01 грудня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду
від 12 січня 2022 року, у якій заявник просив скасувати оскаржувані судові рішення/, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов помилкового висновку, що наявність статусу учасника бойових дій не звільняє його від сплати судового збору у цій справі, а тому неправильно застосував положення пункту 13 частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір".
Суди попередніх інстанцій не врахували, що відповідно до частини другої статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від сплати судових витрат пов`язаних з розглядом цих питань. Крім того, пунктом 18 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено, учасникам бойових дій надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування
Вивчивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.