ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2022 року
м. Київ
справа №807/1343/16
касаційне провадження № К/9901/14532/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 (головуючий суддя Шавель Р.М., судді: Улицький В.З., Кузьмич С.М.)
у справі № 807/1343/16
за позовом Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода"
до Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" (далі - КП "Водоканал міста Ужгорода") звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому, із урахуванням поданої під час розгляду справи заяви про часткову зміну (доповнення) підстав позову, просило визнати протиправними та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - податковий орган, Ужгородська ОДПІ):
№ 0003641202/1015/10/07-01-12-02 від 22.08.2016 щодо застосування штрафних санкцій (20 відсотків) за порушення граничних строків сплати частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до загального бюджету, в розмірі 56043,78 грн;
№ 0003651202/1014/10/07-01-12-02 від 22.08.2016 щодо застосування штрафних санкцій (10 відсотків) за порушення граничних строків сплати частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до загального бюджету, в розмірі 11,30 грн;
№ 0003661202/1016/10/07-01-12-02 від 22.08.2016 щодо застосування штрафних санкцій (10 відсотків) за порушення граничних строків сплати грошових зобов`язань з податку на прибуток в розмірі 804,01 грн;
№ 0003671202/1017/10/07-01-12-02 від 22.08.2016 щодо застосування штрафних санкцій (20 відсотків) за порушення граничних строків сплати грошових зобов`язань з податку на прибуток в розмірі 245056,43 грн.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що, починаючи з 01.01.2017, редакція підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України надала можливість податковим органам проводити документальні позапланові перевірки щодо дотримання платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
При цьому, в розглядуваному випадку саме результат реалізації повноважень податкового органу (тобто, податкові повідомлення-рішення), а не процес реалізації його повноважень (як то, дії з проведення перевірки) має бути об`єктом оскарження та може призвести до відновлення порушеного права платника податків. Оскільки чинним законодавством на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не встановлено відповідальність за несвоєчасну сплату платежу 21010301 "Частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучаються до бюджету", тому слід застосовувати відповідальність, передбачена у порядку та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України .
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 скасовано та прийнято нову постанову, якою заявлений КП "Водоканал міста Ужгорода" позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у податкового органу відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати питання своєчасності сплати податків, оскільки останні перебувають поза межами даної перевірки. Крім того, відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями є платежем, який в обов`язковому порядку підлягає сплаті до бюджету, однак такий не є податковим (грошовим) зобов`язанням, а відтак і не є податковим боргом в розумінні Податкового кодексу України, а тому застосування штрафних санкцій згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату частини чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучається до бюджету, є неправомірним.
Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та залишити в силі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.01.2019.
При цьому, в обґрунтування касаційної скарги зазначено, що судом апеляційної інстанції застосовано невірний нормативно-правовий акт до спірних правовідносин, оскільки позивач є державним комунальним підприємством. З огляду на те, що законодавством не визначено підстав для проведення камеральних перевірок, то у відповідача були всі законні підстави для проведення камеральної перевірки податкової звітності позивача і при проведенні такої перевірки не було порушено норм податкового законодавства. За доводами відповідача, частина чистого прибутку хоч і не є податковим платежем, однак контроль за своєчасністю його надходжень покладено на Державну фіскальну службу, а тому штрафні санкції за несвоєчасну сплату цього платежу застосовані до позивача правомірно.
Ухвалою Верховного Суду від 26.06.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою за касаційною скаргою Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 у справі № 807/1343/16.
Ужгородською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Закарпатській області подано клопотання про заміну Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області її правонаступником Головним управлінням ДФС у Закарпатській області.
У зв`язку з реформуванням територіальних органів Державної фіскальної служби Суд вважає за необхідне задовольнити клопотання Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області та допустити процесуальну заміну Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області її правонаступником Головним управлінням ДФС у Закарпатській області відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу вказав на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, тому просив залишити без задоволення касаційну скаргу відповідача, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідачем проведено камеральну перевірку щодо своєчасності сплати податку на прибуток та частини чистого прибутку КП "Водоканал міста Ужгорода", за результатами якої складено Акт перевірки № 18/07-01-12-02 від 04.08.2016.
Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату позивачем податку на прибуток за період з 01.01.2014 по 31.07.2016 та частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до загального бюджету, за період з 01.01.2014 по 31.07.2016, за що передбачена відповідальність згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.
На підставі зазначеного Акту перевірки відповідачем винесені наступні податкові повідомлення-рішення:
№ 0003641202/1015/10/07-01-12-02 від 22.08.2016 щодо застосування штрафних санкцій (20 відсотків) за порушення граничних строків сплати частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до загального бюджету, в розмірі 56043,78 грн;
№ 0003651202/1014/10/07-01-12-02 від 22.08.2016 щодо застосування штрафних санкцій (10 відсотків) за порушення граничних строків сплати частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до загального бюджету, в розмірі 11,30 грн;
№ 0003661202/1016/10/07-01-12-02 від 22.08.2016 щодо застосування штрафних санкцій (10 відсотків) за порушення граничних строків сплати грошових зобов`язань з податку на прибуток в розмірі 804,01 грн;
№ 0003671202/1017/10/07-01-12-02 від 22.08.2016 щодо застосування штрафних санкцій (20 відсотків) за порушення граничних строків сплати грошових зобов`язань з податку на прибуток в розмірі 245056,43 грн.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.10.2017 у справі № 807/1019/16 позов КП "Водоканал міста Ужгорода" про визнання протиправними дій Ужгородської ОДПІ щодо проведення спірної камеральної перевірки задоволено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 апеляційну скаргу Ужгородської ОДПІ задоволено; постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.10.2017 скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні наведеного позову відмовлено.
При цьому, апеляційний суд вказав, що предметом оскарження можуть бути дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи. Враховуючи викладене, акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору.
Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
З наведеного слідує, що суд апеляційної інстанції не досліджував питання наявності чи відсутності передбачених законом підстав для проведення камеральної перевірки своєчасності сплати податкових зобов`язань, а обмежився лише встановленням факту відсутності порушеного права платника податків, і дійшов висновку, що внаслідок відсутності порушеного права спір не може існувати.
Надаючи правову оцінку правомірності проведення камеральної перевірки позивача колегія суддів зазначає наступне.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень) встановлено право контролюючих органів проводити перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з вимогами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
За змістом пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.