ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 812/642/16
адміністративне провадження № К/9901/39789/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року (головуючий суддя Борзаниця С.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року (головуючий суддя Блохін А.А., судді: Гаврищук Т.Г., Сухарьок М.Г.) у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" (далі - ПАТ "Луганськтепловоз", Товариство, позивач) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі - СДПІ з ОВП у м.Луганську Міжрегіонального ГУ ДФС, податковий орган, відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області (далі - ГУ ДКС), в якому (з урахуванням уточнених позовних вимог) просило визнати протиправною бездіяльність податкового органу, що втілилася у ненаданні до ГУ ДКС висновку про відшкодування ПАТ "Луганськтепловоз" податку на додану вартість за березень 2014 року на суму 38 058 235,00 грн., та зобов`язати податковий орган у п`ятиденний строк з дня набрання рішення законної сили подати ГУ ДКС висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з ПДВ за березень 2014 року на суму 38 058 235,00 грн.
Обґрунтовуючи позов, Товариство зазначало, що 17 квітня 2014 року подало до СДПІ з ОВП у м.Луганську Міжрегіонального ГУ ДФС податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 року, в якій у рядку 23 та додатках №3 та №4 до декларації визначило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 38 058 235, 00 грн.; в подальшому, у період з 10 червня 2014 року по 18 червня 2014 року відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку достовірності та законності нарахування Товариству заявленого бюджетного відшкодування, результати якої оформив довідкою від 19 червня 2014 року №67/28-05/47/05763797, в якій, в свою чергу, виклав висновки про відсутність порушень й підтвердив задекларовану позивачем суму бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2014 року у розмірі 38 058 235, 00 грн., тобто контролюючим органом за результатами перевірки визнано право позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ і підтверджено достовірність розрахунку заявленої до відшкодування суми, проте не подано у визначений законодавством п`ятиденний строк до органу Державної казначейської служби України відповідного висновку, що свідчить про його протиправну бездіяльність.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року, позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність СДПІ з ОВП у м.Луганську Міжрегіонального ГУ ДФС щодо неподання протягом п`яти днів органу державної казначейської служби висновку про суми відшкодування податку на додану вартість із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування за березень 2014 року щодо ПАТ "Луганськтепловоз"; зобов`язано СДПІ з ОВП у м.Луганську Міжрегіонального ГУ ДФС у п`ятиденний строк з дня набрання чинності судовим рішенням подати до ГУ ДКС висновок про суми відшкодування податку на додану вартість ПАТ "Луганськтепловоз" за податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2014 року у сумі 38 058 235,00 грн.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що довідкою за результатами перевірки контролюючий орган підтвердив наявність у позивача права на бюджетне відшкодування з ПДВ та заявлений ним розмір останнього, проте не вжив заходів, спрямованих на здійснення такого відшкодування у визначеному Податковим кодексом України (далі - ПК України) порядку, тому бездіяльність відповідача щодо ненадання протягом п`яти днів органу Державної казначейської служби України відповідного висновку є протиправною, а відтак для усунення допущених порушень прав позивача податковий орган слід зобов`язати подати до ГУ ДКС висновок про відшкодування ПАТ "Луганськтепловоз" коштів у сумі 38 058 235,00 грн.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Офіс великих платників податків ДФС звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
При цьому, податковий орган у своїй касаційній скарзі зазначав про необґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій, неправильне застосування ними норм матеріального права й порушення процесуальних норм.
Зокрема, скаржник вказував на безпідставність посилань позивача щодо протиправної бездіяльності інспекції, адже остання з поважних причин, в силу дії форс-мажорних обставин значний період часу (з 08 липня 2014 року по 05 січня 2015 року) не могла виконувати свої функціональні обов`язки, в тому числі і щодо підготовки та надання відповідних висновків про суми бюджетного відшкодування органам Державної казначейської служби України.
Крім того, події на сході країни спричинили втрату контролю над майном, документацією, тощо, яке обліковувалось за СДПІ з ОВП у м.Луганську Міжрегіонального ГУ ДФС, а тому відомості про заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року у контролюючого органу відсутні, як і документи про проведення перевірки за вказаний період.
Також, контролюючий орган посилався на листи Державної казначейської служби від 26 травня 2017 року №12-08/486-8648 та від 28 жовтня 2016 року №1208/239-18027, в яких остання інформувала Державну фіскальну службу з приводу бюджетного відшкодування Товариству податку на додану вартість й з вказівкою на листи Служби безпеки України від 15 грудня 2015 року, від 25 лютого 2016 року, від 01 серпня 2016 року, від 26 серпня 2016 року повідомляла про зупинення операцій з бюджетними коштами на користь позивача в зв`язку з існуванням можливості витрачання цих коштів на фінансування терористичної діяльності.
Позивач в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін - обґрунтованими та законними.
В подальшому, касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року.
Відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08 лютого 2020 року.
Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Луганськтепловоз" зареєстроване як юридична особа та внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; крім того, воно є платником податку на додану вартість на загальних умовах, що підтверджується витягом №1528054500027 з реєстру платників податку на додану вартість, і перебуває на податковому обліку як платник податків у СДПІ з ОВП у м.Луганську Міжрегіонального ГУ ДФС.
17 квітня 2014 року Товариством подано до СДПІ з ОВП у м.Луганську Міжрегіонального ГУ ДФС податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 року, відповідно до якої сума відшкодування становить 38 058 235,00 грн., разом з розрахунком коригування сум податку на додану вартість, заявою про повернення бюджетного відшкодування, розрахунком суми бюджетного відшкодування, розшифровкою податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та довідкою (Додаток 2).
Податковий орган у період з 10 червня 2014 року по 18 червня 2014 року провів документальну позапланову виїзну перевірку достовірності та законності нарахування ПАТ "Луганськтепловоз" заявленого бюджетного відшкодування в податковій декларації з ПДВ за березень 2014 року, результати якої оформив довідкою від 19 червня 2014 року №67/28-05/47/05763797, та за результатами перевірки підтвердив задекларовану позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2014 року у розмірі 38 058 235,00 грн.
Таким чином, в ході перевірки підтверджено суму бюджетного відшкодування за березень 2014 року в розмірі 38 058 235,00 грн.
Також, суди у своїх рішеннях вказали, що у розділі 2 Довідки №67/28-05/47/05763797 зазначено, що під час перевірки документи надано позивачем у повному обсязі, суцільним порядком перевірено податкові декларації по податку на додану вартість з додатками, податкові накладні, митні декларації, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, установчі документи, платіжні доручення, які підтверджують факт оплати постачальниками; вибірковим порядком перевірено інші документи (банківські документи, товаротранспортні накладні, видаткові накладні, рахунки фактури, акти здачі прийому робіт, акти звірки взаємозаліків, договори, накладні вимоги на відпуск/внутрішнє переміщення/матеріалів, прибуткові ордери).
Вважаючи, що СДПІ з ОВП у м.Луганську Міжрегіонального ГУ ДФС допустило бездіяльність, не надаючи висновок ГУ ДКС про належне йому бюджетне відшкодування, ПАТ "Луганськтепловоз" звернулось до суду з позовом у даній справі.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено пунктом 1.1 статті 1 ПК України, останній регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно із підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
За змістом підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
На час виникнення спірних правовідносин надання інспекцією висновку до органу казначейства щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, було передбачено статтею 200 ПК України та Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39 (який був чинний до 01 квітня 2017 року; далі - Порядок №39).