1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2022 року

м. Київ

справа №640/21496/20

провадження № К/9901/44693/21, К/9901/45486/21, К/9901/286/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Уханенка С. А., Шевцової Н. В.

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційними скаргами представника ОСОБА_1 - адвоката Валенка Андрія Сергійовича, Офісу Генерального прокурора та Київської обласної прокуратури на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва, ухвалене 30 червня 2021 року у складі головуючого судді - Аблова Є. В., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду, прийняту 20 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Ключковича В. Ю., суддів: Грибан І. О., Парінова А. Б.,

І. Суть спору

1. У вересні 2020 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Київської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (далі також - відповідачі) в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати рішення Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 01 липня 2020 року про неуспішне проходження прокурором відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України управління нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами прокуратури Київської області ОСОБА_1. атестації за підсумками проведення співбесіди;

1.2. визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Київської області №436 к від 12 серпня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України управління нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами прокуратури Київської області з 17 серпня 2020 року;

1.3. поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України управління нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Київської обласної прокуратури або на рівнозначну посаду в Київській обласній прокуратурі з 17 серпня 2020 року;

1.4. стягнути з Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 17 серпня 2020 року.

1.5. стягнути з Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що з метою збереження права на працю та продовження служби в органах прокуратури він приймав участь у процедурі атестації.

За результатом проведення співбесіди стосовно нього прийнято рішення про неуспішне проходження співбесіди та атестації загалом, внаслідок чого Четвертою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур прийнято оскаржуване рішення № 2 від 1 липня 2020 року.

На підставі цього рішення наказом прокурора Київської області №436к від 12 серпня 2020 року його звільнено із займаної посади.

2.1. Позивач вважає, що оскаржуване рішення кадрової комісії не відповідає критеріям обґрунтованості та безсторонності, оскільки відповідачами не наведено обставин та доказів, які вважаються встановленими та мали вирішальне значення для його прийняття. Висновки рішення зводяться лише до констатації сумніву щодо відповідності позивача вимогам доброчесності, зокрема у частині правомірності походження його майна та достовірності відомостей, вказаних в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

На думку позивача члени комісії не відповідають кваліфікаційним вимогам, які встановлені п.3 Порядку роботи кадрових комісій щодо політичної нейтральності, бездоганної репутації, високої професійної та моральної репутації, суспільного авторитету.

Відсутні будь-які документально встановлені критерії оцінювання прокурора під час проведення співбесіди та прийняття рішення щодо успішного чи неуспішного проходження атестації.

Згода на проходження атестації здійснювалась з урахуванням Порядку проходження атестації, де вказано, що співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження матеріалів атестації щодо дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності. Однак, фактично задавались питання, які не стосувались предмету проведення співбесіди.

2.2. Позивач з вказаним рішенням не погоджується, вважає його незаконним і таким, що спричинило для нього вкрай негативні наслідки у вигляді звільнення з посади прокурора, яку він займав протягом багатьох років.

Оскільки оскаржуваний наказ про його звільнення прийнятий на підставі необґрунтованого рішення кадрової комісії, тому підлягає скасуванню, а він поновленню на посаді.

3. Відповідачі позовні вимоги не визнали, просили у задоволенні позову відмовити повністю.

3.1. Представники відповідачів зазначили, що одним із критеріїв оцінки дотримання правил прокурорської етики та доброчесності є відповідність витрат і майна прокурора та членів його сім`ї, а також близьких осіб задекларованим доходам. З огляду на це, комісія могла надати оцінку порядку та повноті декларування доходів, а отриману інформацію враховувати під час прийняття спірного рішення. У свою чергу повноваження щодо оцінки доброчесності та професійної етики прокурора у суді відсутні.

3.2. У спірному рішенні комісія забезпечила як наведення норм права, на підставі яких прийняла рішення, так і зазначила конкретні обставини, у зв`язку із якими було прийнято рішення. Комісія не зобов`язана юридично довести чи встановити у деталях невідповідність прокурора конкретному критерію, а уповноважена чітко вказати на перелік обставин, що слугували підставою для прийняття рішення.

Крім того, позивач до проведення співбесіди не ставив під сумнів правомочність членів комісії.

3.3. У відзиві на позов представник прокуратури також зазначив, що Законом України від 19 вересня 2019 року №113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", який набрав чинності 25 вересня 2019 року (далі - Закон № 113-ІХ), запроваджено реформування системи органів прокуратури.

Пунктом 9 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" цього Закону передбачено, що атестація прокурорів здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.

Згідно з пунктом 10 Порядку проходження прокурорами атестації № 221 (далі - Порядок № 221) прокурори усіх рівнів, в тому числі прокурори регіональних прокуратур, мають право подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офіс Генерального прокурора, в якій зазначається про намір прокурора пройти атестацію, надається згода на обробку персональних даних та на застосування процедур та умов проведення атестації.

Позивач особисто та у встановлений Порядком строк подав відповідну заяву, а тому був допущений до проходження атестації прокурорів. У зв`язку з успішним складанням іспиту у формі анонімного тестування на виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, позивача було допущено до наступного етапу атестації, а саме проведення співбесіди з метою перевірки відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Згідно з положеннями Розділу IV Порядку № 221 співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження членами комісії матеріалів атестації щодо дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності, а також рівня професійної компетентності прокурора, зокрема, з огляду на результати виконаного ним практичного завдання. Співбесіда прокурора складається з таких етапів як дослідження членами комісії матеріалів атестації та послідовного обговорення з прокурором матеріалів атестації, у тому числі у формі запитань та відповідей, а також обговорення питання виконаного ним практичного завдання.

За наслідками проведеної співбесіди Четверта кадрова комісія прийняла рішення №2 від 01 липня 2020 року про неуспішне проходження позивачем атестації. При цьому, на думку відповідачів, рішення є належним чином обґрунтованим та містить достатні підстави, з яких комісія дійшла висновку про наявність сумнівів щодо відповідності позивача вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.

3.4. Крім того, відповідачі зауважують, що кадрові комісії наділені сукупністю прав та обов`язків, що надають можливість на власний розсуд визначатися з оцінкою прокурорів, а кожний член комісії, голосуючи за те чи інше рішення, діє за внутрішнім переконанням.

3.5. Таким чином, відповідачі вважають оскаржуване рішення правомірним і таким, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом та пропорційно, а відтак просили суд відмовити у задоволенні позову повністю.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з вересня 2010 року безперервно працював в органах прокуратури України на різних посадах.

5. З 08 травня 2020 року позивач обіймав посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України управління нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами прокуратури Київської області.

6. 19 вересня 2019 року Верховна Рада України ухвалила Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" яким, зокрема, передбачено обов`язкове проходження атестації чинними працівниками органів прокуратури України.

7. 03 жовтня 2019 року Генеральний прокурор видав наказ № 221, яким затверджено Порядок проходження прокурорами атестації.

Цей Порядок установив правила та процедуру проведення атестації прокурорів, передбаченої Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури".

Поряд з іншими нормами Порядок № 221 передбачає, що для проходження атестації працівник прокуратури повинен подати заяву за формою, передбаченою додатком 2 до цього Порядку.

8. 11 жовтня 2019 року позивачем подано Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора та про намір пройти атестацію.

9. За результатом проходження першого етапу атестації відповідно до відомостей про результати тестування на знання та уміння в застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора ОСОБА_1 набрав 79 бал і був допущений до другого етапу атестації.

10. За результатом складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп?ютерної техніки позивач набрав 104 бали і був допущений до третього етапу атестації (співбесіди).

11. Рішенням Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 2 від 01 липня 2020 року "Про неуспішне проходження прокурором атестації" зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 не успішно пройшов атестацію.

12. Наказом Прокурора Київської області від 12 серпня 2020 року № 436к, з посиланням на статтю 11 Закону України "Про прокуратуру", підпункти 2, 3 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України управління нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами прокуратури Київської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 17 серпня 2020 року.

13. Не погодившись із рішенням Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 01 липня 2020 року № 2 "Про неуспішне проходження прокурором атестації" та наказом Прокурора Київської області від 12 серпня 2020 року № 436к про звільнення ОСОБА_1, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

14. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 30 червня 2021 року позов задовольнив частково.

14.1. Визнав протиправним та скасував рішення Четвертої кадрової комісії від 01 липня 2020 року про неуспішне проходження прокурором відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України управління нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами прокуратури Київської області ОСОБА_1 атестації за підсумками проведення співбесіди.

14.2. Визнав протиправним та скасував наказ прокурора Київської області № 436 к від 12 серпня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України управління нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами прокуратури Київської області з 17 серпня 2020 року.

14.3. Поновив ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України управління нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Київської обласної прокуратури або на рівнозначну посаду в Київській обласній прокуратурі з 18 серпня 2020 року.

14.4. Стягнув з Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 18 серпня 2020 року по 30 червня 2021 року у розмірі 251594, 64 гривень (двісті п`ятдесят одна тисяча п`ятсот дев`яносто чотири гривні 64 копійки).

14.5. Допустив негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України управління нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Київської обласної прокуратури або на рівнозначну посаду в Київській обласній прокуратурі з 18 серпня 2020 року.

14.6. Допустив негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 34 943, 70 гривень (тридцять чотири тисячі дев`ятсот сорок три гривні 70 копійок).

14.7. Стягнув на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 840, 80 гривень (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора.

14.8. В іншій частині позовних вимог відмовив.

15. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що висновки комісії про невідповідність позивача вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності не є обґрунтованими, а тому рішення кадрової комісії є протиправним та підлягає скасуванню, крім того, наслідком скасування даного рішення є також скасування наказу Прокурора Київської області про звільнення позивача з посади та органів прокуратури як похідного.

15.1. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача, який виключатиме подальше звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів, буде поновлення ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України управління нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Київської обласної прокуратури або на рівнозначну посаду в Київській обласній прокуратурі з 18 серпня 2020 року.

15.2. Вирішуючи питання щодо стягнення з Київської обласної прокуратури середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність стягнення суми в 251 594,64 гривень за 216 днів вимушеного прогулу.

15.3. Зважаючи на те, що позивачем не надано підтвердження здійснених витрат на оплату робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для відшкодування таких.

16. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 20 жовтня 2021 року з урахуванням ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року про виправлення описки, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року змінив в мотивувальній та резолютивній частинах.

16.1. Виклав абзаци четвертий, п`ятий резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року в наступній редакції:

"Поновити ОСОБА_1 з 18 серпня 2020 року в Прокуратурі Київської області на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України управління нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами прокуратури Київської області.

Стягнути з Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 249 265,06 гривень (двісті сорок дев`ять тисяч двісті шістдесят п`ять гривень шість копійок)."

16.2. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року залишив без змін.

17. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанцій що висновки комісії про невідповідність позивача вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності не є обґрунтованими, що оскаржуваний наказ не відповідає вимогам визначеним Законом до його прийняття, не містить жодного обґрунтування його прийняття, тому підлягає скасуванню, а позивач поновленню на роботі.

17.1. Так, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки позивача звільнено з посади прокурора Прокуратури Київської області, то поновлений позивач має бути теж в Прокуратурі Київської області, у зв`язку з чим висновки суду першої інстанції щодо можливості поновлення ОСОБА_1 в Київській обласній прокуратурі є помилковими, тому рішення змінено апеляційним судом в цій частині.

17.2. Крім того судом апеляційної інстанції зменшено розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача з урахуванням виплат лікарняних.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

18. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій представники Офісу Генерального прокурора та Київської обласної прокуратури подали касаційні скарги (К/9901/45486/21 та К/9901/44693/21 відповідно), в яких посилаються на відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування пунктів 7, 9, 13, 15, 17, підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-IX (надалі - Закон № 113-IX) та пункту 12 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 17 жовтня 2019 року № 233.

18.1. У касаційних скаргах представники прокуратур просять скасувати рішення судів попередніх інстанцій і постановити в цій справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

19. Представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Валенком А. С. також подано касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року з підстав, передбачених пунктами 1 та 2 частини четвертої статті 328 КАС України.

19.1. Так, автор скарги зауважує на тому, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні не врахував висновків щодо застосування частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України, Закону України "Про прокуратуру", пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, та постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1155 "Про умови оплати праці прокурорів", викладених у постановах Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 826/17601/14, від 09 грудня 2020 року у справі № 2340/3865/18, від 06 серпня 2019 року у справі № 0640/4691/18, від 03 жовтня 2019 року у справі №804/8042/17, від 15 квітня 2020 року у справі № 826/15725/17 та від 16 вересня 2020 року у справі № 140/3020/19 у подібних правовідносинах.

20. Представник позивача Валенко А. С. в касаційній скарзі просить:

- скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року в частині якою рішення суду першої інстанції змінено, та залишити в цій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року без змін;

- скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року в частині стягнення з Київської обласної прокуратури на користь позивача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 18 серпня 2020 року по 30 червня 2021 року в розмірі 251594,64 гривень, та в цій часині ухвалити нове рішення, яким стягнути з Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 18 серпня 2020 року у розмірі 2021328, 82 гривень.

20.1. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року залишити без змін.

21. Верховний Суд ухвалою від 24 січня 2022 року, відкрив касаційне провадження за скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Валенка Андрія Сергійовича (К/990/286/22) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

22. В той же час, ухвалами Верховного Суду від 25 січня 2022 року та від 31 січня 2022 року відкрито касаційні провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора (К/9901/45486/21) та скаргою Київської обласної прокуратури (К/9901/44693/21) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

22.1. Зважаючи на те, що зазначені касаційні скарги подані на рішення, які постановлені по одній і тій же справі, провадження по цих касаційних скаргах об`єднано в одне К/990/286/22.

23. Представниками Офісу Генерального прокурора та Київської обласної прокуратури подано відзиви на касаційну скаргу представника позивача, в якому представники прокуратур посилаючись не необґрунтованість та безпідставність останньої просять залишити скаргу представника позивача без задоволення.

23.1. Представник позивача та сам позивач, правом подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційні скарги відповідно до статті 338 КАС України не скористались. Відсутність відзиву на касаційні скарги не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанції.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

24. Згідно зі статтею 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

25. Частиною першою статті 341 КАС України обумовлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

26. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (стаття 43 Конституції України).

28. Статтями 2, 5-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) закріплено право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.

29. Відповідно до статті 222 КЗпП України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.

30. Статтею 4 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі також - Закон № 1697-VII) установлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

31. Законом № 1697-VII забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема, щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.

32. Законом України від 19 вересня 2019 року № 113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (діє з 25 вересня 2019 року) запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону № 1697-VII були внесені зміни.

33. Статтею 14 Закону України "Про прокуратуру" у зв`язку із внесенням до неї змін Законом № 113-ІХ передбачено скорочення кількості прокурорів органів прокуратури.

33.1. Зокрема, змінами, унесеними законодавцем, установлено, що загальна чисельність прокурорів органів прокуратури становить не більше 10 000 осіб. Приведення у відповідність із вимогами статті 14 Закону України "Про прокуратуру" кількісного складу органів прокуратури здійснюється, крім іншого, шляхом проведення атестації на виконання вимог Закону № 113-ІХ.

34. У тексті Закону № 1697-VII слова "Генеральна прокуратура України", "регіональні прокуратури", "місцеві прокуратури" замінено відповідно словами "Офіс Генерального прокурора", "обласні прокуратури", "окружні прокуратури".

35. Згідно з пунктами 6, 7 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

36. Пунктом 10 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-ІХ, встановлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

37. Згідно із п. 11 Розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX, атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.

38. Пунктом 14 Розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX, графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія.

Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.

39. На виконання вимог Закону №113-IX, наказом Генерального прокурора №221 від 03 жовтня 2019 року затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок №221).

40. За визначенням, що міститься в пункті 1 розділу 1 Порядку №221 атестація прокурорів - це встановлена Розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.

41. У відповідності до пунктів 2, 4 Порядку № 221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.

42. Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями прозоро та публічно у присутності прокурора, який проходить атестацію.

43. Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок); 2) професійної етики та доброчесності прокурора.

44. Пунктами 6-8 розділу I Порядку № 221 визначено, що атестація включає в себе три етапи:

1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;

2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;

3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

45. За результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень:

1) рішення про успішне проходження прокурором атестації;

2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Форми типових рішень визначені у додатку 1 до цього Порядку.

46. У відповідності до пункту 11 Порядку №221, особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред`являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора. У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора. У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров`я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора. Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документу, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви, прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Інформація про нову дату складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). З моменту оприлюднення відповідної інформації прокурор вважається повідомленим належним чином про нову дату проведення відповідного етапу атестації.

47. Згідно з п. 7 Порядку №221, повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.

48. Відповідно до пункту 1, 2, 4 розділу IV Порядку № 221 у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до співбесіди.

49. До початку співбесіди прокурор виконує практичне завдання з метою встановлення комісією його рівня володіння практичними уміннями та навичками.

50. Для виконання практичного завдання прокурору видається чистий аркуш (аркуші) паперу з відміткою комісії. Комісія, у разі наявності технічної можливості, може забезпечити виконання прокурорами практичного завдання за допомогою комп`ютерної техніки.

51. Пунктами 8-11 розділу IV Порядку № 221 визначено, що співбесіда проводиться кадровою комісією з прокурором державною мовою в усній формі. Співбесіда з прокурором може бути проведена в один день із виконанням ним практичного завдання.

52. Для проведення співбесіди кадрова комісія вправі отримувати в усіх органах прокуратури, у Раді прокурорів України, секретаріаті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, Національному агентстві з питань запобігання корупції, інших органах державної влади будь-яку необхідну для цілей атестації інформацію про прокурора, в тому числі про:

1) кількість дисциплінарних проваджень щодо прокурора у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та їх результати;

2) кількість скарг, які надходили на дії прокурора до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та Ради прокурорів України, з коротким описом суті скарг;


................
Перейти до повного тексту