Постанова
Іменем України
31 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 655/525/20
провадження № 61-15493св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Горностаївська селищна рада Херсонської області, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, від імені якої діє адвокат Кулік Вікторія Миколаївна, на рішення Горностаївського районного суду Херсонської області від 19 травня 2021 року у складі судді Посунько Г. А. та постанову Херсонського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Радченка С. В., Вейтас І. В., Семиженка Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Горностаївської селищної ради Херсонської області (далі - Горностаївська селищна рада), ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
На обґрунтування позову посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, після смерті якої залишилось спадкове майно - житловий будинок садибного типу, розташований на АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла все належне їй майно йому (позивачеві).
У межах шестимісячного строку після смерті ОСОБА_3 він не подав нотаріусу заяви про прийняття спадщини, оскільки з квітня 2015 року знаходився за межами Херсонської області та проходив службу в Збройних силах України, про існування заповіту, складеного на його користь, дізнався лише у квітні 2020 року.
Вважав, що вказаний строк він пропустив з поважних причини, тому просив суд визначити йому додатковий трьохмісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Рішенням Горностаївського районного суду Херсонської області від 19 травня 2021 року позов задоволено. Визнано поважною причину пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Визначено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, додатковий трьохмісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заповіт, складений ОСОБА_3 05 квітня 2013 року на користь ОСОБА_1, повністю скасував попередній заповіт, складений 25 жовтня 2012 року на користь ОСОБА_2 .
Єдиним спадкоємцем за заповітом може бути лише ОСОБА_1, інших спадкоємців за заповітом немає.
Горностаївська селищна рада подала заяву про визнання позову та не заперечує проти визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Тому наявні підстави для задоволення позову та надання позивачеві додаткового трьохмісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року рішення Горностаївського районного суду Херсонської області від 19 травня 2021 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, правильно встановивши обставини спору, дослідивши докази у справі, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, оскільки визначений частиною першою статті 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) строк для прийняття спадщини пропущений позивачем з поважних, незалежних від нього причин. ОСОБА_1 на час смерті ОСОБА_3 разом з померлою не проживав, про існування заповіту, складеного на його користь, дізнався після закінчення строку для прийняття спадщини, оскільки нотаріус не повідомив про наявність заповіту на його ім`я.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У вересні 2021 року ОСОБА_2, від імені якої діє адвокат Кулік В. М., звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не довів поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, а відсутність інших спадкоємців не повинно впливати на поважність пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позивач з грудня 2017 року мав можливість дізнатися про існування заповіту та подати заяву до суду. ОСОБА_1 не цікавився життям спадкодавця. Заповіт від 05 квітня 2013 року № 144 є недійсним, оскільки підписи у першому та другому заповітах не співпадають та невідомо за яких обставин його було знайдено та де він знаходився.
Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 01 вересня 2021 року у справі № 720/2683/19, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18; Верховним Судом України у постановах від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, від імені якої діє адвокат Кулік В. М., на підставі пункту 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, про що 28 жовтня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Горностаївського районного управління юстиції у Херсонській області складено актовий запис про смерть за № 84.
Після її смерті залишилося спадкове майно - житловий будинок садибного типу, розташований на АДРЕСА_1 .
25 жовтня 2012 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла все належне їй майно відповідачу ОСОБА_4 . Заповіт посвідчений 25 жовтня 2012 року секретарем Дар`ївської сільської ради Білозерського району Херсонської області та зареєстрований у реєстрі за № 17. Заповіт складений та посвідчений відповідно до статей 1247, 1251 ЦК України.
Також ОСОБА_3 05 квітня 2013 року склала заповіт, яким заповіла все належне їй майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, позивачу ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений 05 квітня 2013 року приватним нотаріусом Горностаївського районного нотаріального округу Бабцем С. В. та зареєстрований у реєстрі за № 144. Заповіт складений та посвідчений відповідно до статей 1247, 1248 ЦК України, на час розгляду справи заповіт не змінений та не скасований.
З копії спадкової справи № 70/2016, заведеної після померлої ОСОБА_3, відомо, що ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом.
Постановою приватного нотаріуса Горностаївського районного нотаріального округу Бабця С. В. від 15 жовтня 2020 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки заповіт складений ОСОБА_3 25 жовтня 2012 року скасований заповітом, складеним заповідачем пізніше - 05 квітня 2013 року. ОСОБА_2, будучи повідомленою про постанову нотаріуса, не оскаржувала її в установленому законом порядку.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.