Постанова
Іменем України
01 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 554/5278/15-ц
провадження № 61-19067св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Виконавчий комітет Полтавської міської ради, Комунальне підприємство "Полтава-сервіс",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Реєстраційна служба Полтавського міського управління юстиції, Приватне підприємство "Карсад-1",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Карсад-1" на постанову Полтавського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Кузнєцової О. Ю., Гальонкіна С. А., Хіль Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Комунального підприємства "Полтава-сервіс" (далі - КП "Полтава-сервіс"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Реєстраційна служба Полтавського міського управління юстиції, Приватне підприємство "Карсад-1" (далі - ПП "Карсад-1"), про зобов`язання вчинити дії та визнання права власності.
Позов обґрунтований тим, що для організації тимчасової комунальної автостоянки за адресою: АДРЕСА_1, на підставі рішення 44 сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 25 вересня 2014 року, укладений договір оренди землі від 07 жовтня 2014 року між Полтавською міською радою та КП "Полтава сервіс".
В оренду передана земельна ділянка площею 6 064,00 кв. м., кадастровий номер земельної ділянки 5310137000:18:005:0151 (далі - земельна ділянка), з орендною платою 36 534,99 грн на рік.
З метою створення єдиного майнового комплексу ПП "Карсад-1" на земельній ділянці зведено охоронне приміщення: будівля охорони А-1, 1989 року побудови, площею 36,60 кв. м, вбиральня Б-1, 1989 року побудови, площею 1,40 кв. м, огорожа № 1, металева сітка в металевих стовпах, 901,00 кв. м, ворота № 2, металева сітка в металевих стовпах, площею 10,90 кв. м, ворота № 3 металева сітка в металевих стовпах, площею 5,00 кв. м, замощення № 4 асфальт площею 4 922,00 кв. м, огорожа № 5 бетонні блоки площею 9,40 кв. м (далі - охоронний об`єкт).
Просила визнати за ПП "Карсад-1" право власності на охоронний об`єкт, зобов`язати реєстраційну службу Полтавського міського управління юстиції зареєструвати за ПП "Карсад-1" право власності на нього.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 12 травня 2015 року позов задоволено. Визнано за ПП "Карсад-1" право власності на охоронний об`єкт. Зобов`язано реєстраційну службу Полтавського міського управління юстиції зареєструвати за ПП "Карсад-1" право власності на нього.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2018 року роз`яснено рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12 травня 2015 року, що охоронний об`єкт знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 5310137000:18:005:0151, за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду мотивовано тим, що згідно з рішенням 35 сесії Полтавської міської ради від 05 грудня 2013 року "Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками" КП "Полтава-сервіс" продовжено право оренди земельних ділянок строком на один рік для експлуатації та обслуговування тимчасових комунальних автостоянок; між КП "Полтава-сервіс" та ПП "Карсад-1" укладено договір про співробітництво на автостоянках від 26 грудня 2013 року № 446, відповідно до якого останнє за плату передало права з організації та створення належних умов для зберігання автотранспорту на комунальній автостоянці.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року апеляційну скаргу Полтавської міської ради задоволено. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12 травня 2015 року та ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2018 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в позові. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивачка звернулась з вимогою про визнання права власності за ПП "Карсад-1" на будівлю охорони, яка розташована на земельній ділянці комунальної власності, тому належним відповідачем у спірних правовідносинах має бути саме Полтавська міська рада як власник земельної ділянки, а не Виконавчий комітет Полтавської міської ради, який згідно з статтями 11, 52 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є виконавчим органом Полтавської міської ради. Законодавство не наділяє виконавчий комітет повноваженнями на участь у правовідносинах, які є предметом цього спору, тобто позов пред`явлено до неналежного відповідача. Крім цього, позивачка не довела, що існує спір між нею та КП "Полтава-Сервіс", який вказаний нею як відповідач у справі.
Суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, які встановлюють порядок визнання права власності на новостворене майно, а саме статтю 331 ЦК України, Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, частину третю статті 18 Закону України від 16 листопада 1992 № 2780-XII "Про основи містобудування" та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243, а також статтю 392 ЦК України. В матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 чи ПП "Карсад-1" набули право власності на охоронний об`єкт і воно оспорюється та не визнається відповідачами.
ОСОБА_1 не зазначила, яким чином були порушені, оспорені чи невизнані її права як фізичної особи.
Суд першої інстанції визнав право власності на охоронний об`єкт за юридичною особою ПП "Карсад-1", яка відповідні позовні вимоги не заявляла.
Відомості про те, що ОСОБА_1, звертаючись до суду, діяла від імені та в інтересах ПП "Карсад-1", у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи те, що ПП "Карсад-1" не заявляло вимоги про визнання за ним права власності на охоронний об`єкт, суд першої інстанції не повинен ухвалювати рішення про визнання такого права за підприємством.
Якщо існує спір про право між юридичними особами, його вирішення не відноситься до повноважень суду загальної юрисдикції, зокрема, позови про визнання права власності за юридичною особою, розглядаються господарськими судами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2020 року ПП "Карсад-1" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Полтавського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року, просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що 13 березня 1989 року керівник Української республіканської добровільної спілки автолюбителів Полтавської обласної ради видав наказ "Про призначення комісії з приймання в експлуатацію побудованої автостоянки на 250 машиномісць по вул. Великотирнівській", комісію зобов`язано перевірити та прийняти автостоянку № 10, визначити фактичну кількість машиномісць.
14 березня 1989 року складено акт відомчої приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого об`єкта будівництва, відповідно до якого, замовник Полтавська обласна рада надає до приймання в експлуатацію відкриту автостоянку на 250 машиномісць. Дозвіл на будівництво виданий Полтавським міським виконавчим комітетом.
У 2011 році створено КП "Полтава-Сервіс" з метою фінансування програм діяльності та реалізації функцій Полтавської міської ради, Виконавчого комітету Полтавської міської ради та Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради шляхом отримання прибутку, зокрема: здійснення права володіння, користування, розпорядження наданими йому земельними ділянками відповідно до норм чинного законодавства.
Між КП "Полтава-Сервіс" та ПП "Карсад-1" укладений договір про співробітництво від 26 грудня 2013 року та додаткова угода № 3 до нього від 07 жовтня 2014 року, згідно з якими ПП "Карсад-1" отримало право на організацію і створення належних умов для зберігання автотранспорту на комунальній автостоянці. Між Полтавською обласною організацією Всеукраїнської спілки автомобілістів та ПП "Карсад-1" укладено угоду про сплату компенсації та звільнення автостоянок від 09 січня 2014 року, відповідно до умов якої підприємство зобов`язане сплатити компенсацію, в тому числі за автостоянку, що розташована за адресою: вул. Великотирнівська, 19 А, м. Полтава. 13 січня 2014 року між сторонами підписано додаткову угоду № 1 до угоди від 09 січня 2014 року про сплату компенсації та звільнення автостоянок. Вказані документи від імені ПП "Карсад-1" підписала позивач ОСОБА_1, яка на момент звернення до суду мала намір увійти до складу засновників підприємства, взяти участь у ремонті інфраструктури автостоянки. Між нею й іншими співзасновниками ПП "Карсад-1" існувала домовленість, що ОСОБА_1 звернеться до суду із цим позовом. ПП "Карсад-1" зверталося до реєстраційної служби з письмовим проханням зареєструвати право власності на охоронний об`єкт, відповіді не отримало. Суд апеляційної інстанції не дав оцінки вказаним обставинам.
Суд апеляційної інстанції не мотивував висновки про те, яким чином рішення суду першої інстанції порушує права Полтавської міської ради, яка фактично делегувала свої повноваження щодо земельної ділянки КП "Полтава-Сервіс". Суд апеляційної інстанції безпідставно поновив строк на апеляційне оскарження судових рішень суду першої інстанції. Строк на подання апеляційної скарги пропущений без поважних причин.
Суд апеляційної інстанції порушив право власності ПП "Карсад-1" на майно, набуте в установленому законом порядку. Фактично рішенням суду першої інстанції визнано право власності на нерухоме майно, яке збудоване ще у 1989 році та придбане ПП "Карсад-1" у Всеукраїнської спілки автомобілістів. ПП "Карсад-1" не будувало нові об`єкти, а придбало вже побудоване нерухоме майно.
Суд апеляційної інстанції не врахував Правила зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 115.
Суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 686/22924/16-ц, від 27 грудня 2019 року у справі № 573/595/17, від 14 квітня 2020 року у справі № 755/16893/16-ц. Полтавська міська рада діє недобросовісно, подавши апеляційну скаргу, оскільки делегувала повноваження щодо земельної ділянки КП "Полтава-Сервіс", з яким ПП "Карсад-1" укладало відповідні договори. У позивача не було іншого способу захисту права, ніж звернення із цим позовом про визнання права власності на майно.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У січні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням 35 сесії Полтавської міської ради від 05 грудня 2013 року "Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками" продовжено право оренди земельних ділянок строком на один рік КП "Полтава-Сервіс" для експлуатації та обслуговування тимчасових комунальних автостоянок.
Між КП "Полтава-Сервіс" та ПП "Карсад-1" укладено договір про співробітництво від 26 грудня 2013 року та додаткова угода № 3 до нього від 07 жовтня 2014 року, відповідно до яких ПП "Карсад-1" отримало право на організацію і створення належних умов для зберігання автотранспорту на комунальній автостоянці.
Згідно з технічним паспортом, виготовленим приватним підприємством "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, розташований охоронний об`єкт.
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексуУкраїни(далі - ЦПК України). Заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 607/72/17-ц, провадження № 61-12477св18, від 13 листопада 2019 року у справі № 686/22924/16-ц, провадження № 61-33751св18, від 27 грудня 2019 року у справі № 573/595/17, провадження № 61-33673св18, від 14 квітня 2020 року у справі № 755/16893/16-ц, провадження № 61-20830св19, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/16246/17, провадження № 61-9729св19, Верховного Суду України від 19 серпня 2014 року у справі № 3-59гс14.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (стаття 16 ЦК України).