Постанова
Іменем України
01 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 295/9244/17
провадження № 61-5729св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа -публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Богунського районного суду міста Житомира у складі судді Чішман Л. М. від 13 грудня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду у складі колегії суддів: Галацевич О. М., Борисюка Р. М., Микитюк О. Ю., від 25 травня
2022 року.
Зміст заявлених позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2, в якому, з урахуванням поданих уточнень, просила поділити майно, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, наступним чином: виділити їй 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на вказане майно; виділити відповідачу 1/2 частину вищевказаної квартири та визнати за останнім право власності на це майно; стягнути з ОСОБА_2 на її користь 1/2 частину вартості транспортного засобу марки "Нуundai Sonata", 2008 року випуску, у розмірі 118 389,05 грн; виділити їй у власність рухоме майно на загальну суму 11 959,57 грн, а ОСОБА_2 - на загальну суму 13 716,95 грн; стягнути з відповідача на її користь різницю від вартості рухомого майна у сумі 878,69 грн.
На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що з 11 серпня 2001 року по 21 червня 2017 року вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, за час якого ними, як подружжям, спільно за сімейні кошти було придбано значну кількість майна на загальну суму
697 457,02 грн.
Посилаючись на те, що набуте під час шлюбу майно є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, однак у добровільному порядку відповідач не хоче його поділити та чинить їй перешкоди у користуванні ним, зокрема відчужив його без її згоди автомобіль марки "Нуundai Sonata", просила суд задовольнити поданий нею позов.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 30 травня 2018 року до участі у справі в якості третьої особи залучено публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль".
У липні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, у якому просив визнати спільним боргом колишнього подружжя грошову суму, яку він отримав за кредитним договором
№ 014/555074/14835 від 21 лютого 2007 року, укладеним між ним та
ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", та стягнути з ОСОБА_1 на його користь у порядку зворотної вимоги (регресу) частину боргового зобов`язання за вказаним кредитним договором грошову суму у розмірі 325 000,00 грн.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначав, що 21 лютого
2007 року між ним та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" укладено кредитний договір №014/555074/14835 на суму 33 330,00 доларів США з метою придбання квартири АДРЕСА_1 . Цього ж дня з метою забезпечення виконання кредитного договору було укладено іпотечний договір, за умовами якого в іпотеку банку передано зазначену квартиру, загальною вартістю 198 713,00 грн.
Посилаючись на те, що квартира була придбана у кредит за час спільного проживання подружжя, отже спільною сумісною власністю подружжя, вважав, що заборгованість за кредитним договором також є спільною. У грудні 2020 року зобов`язання за кредитним договором виконано ним у повному обсязі (650 000,00 грн), а тому половина вказаної суми підлягає стягненню з ОСОБА_1 у порядку зворотної вимоги (регресу).
Щодо вимог ОСОБА_1 зазначив, що не заперечує щодо поділу заявленого нею рухомого майна, ураховуючи, що воно є маловартісним і було вилучене позивачкою. Водночас, посилався на те, що автомобіль марки "Нуundai Sonata" він придбав після припинення між сторонами фактичних шлюбних відносин - у квітні 2016 року та за власні кошти, які отримав у позику від свого рідного брата ОСОБА_4 .
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 06 липня 2021 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 про визнання боргу колишнього подружжя спільним зобов`язанням та стягнення коштів в порядку регресу прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 13 грудня
2021 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 25 травня 2022 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано право власності за ОСОБА_1 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Визнано право власності за ОСОБА_2 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Виділено у власність ОСОБА_1 холодильник марки "LG", модель
ПА-В359РVСА, вартістю 2 483,61 грн, телевізор марки "LG", модель 21FU3RLX-ZV", вартістю 983,61 грн, комод вартістю 580,60 грн, комп`ютерний стіл вартістю 683,60 грн, кухонні меблі вартістю 2 684,43 грн, шафу-купе у комплекті з антресоллю вартістю 4 303,28 грн, шафу-купе з антресоллю вартістю 1 476,78 грн, диван відтінку коричневого кольору вартістю
1 448,09 грн, всього на суму 11 959,57 грн.
Виділено у власність ОСОБА_2 кухонні меблі вартістю 2 684,43 грн, варильну газову поверхню марки "ARISTON" вартістю 1 647,54 грн, духову піч марки "ARISTON" вартістю 2 377,05 грн, пральну машину марки "LG", модель "WD-10180S" вартістю 2 418,03 грн, посудомийну машину марки "BOSCH", модель SPV40EOOEU вартістю 4 589,90 грн, всього на суму 13 716,95 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 % різниці вартості рухомого майна у сумі 878,69 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля марки "Hyundai Sonata" у розмірі 118 389,05 грн.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 170 810,09 грн сплаченого боргового зобов`язання за кредитним договором
від 21 лютого 2007 року № 014/555074/14835.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, мотивоване тим, що майно, набуте сторонами за час шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу з урахуванням рівності часток сторін у ньому. З урахуванням відсутності заперечень відповідача щодо поділу квартири та рухомого побутового майна, заявленого позивачкою, суд дійшов висновку про можливість його поділу за визначеним ОСОБА_1 варіантом. Щодо вимог про поділ автомобіля, судом встановлено, що він був придбаний у період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, належних доказів, які б підтверджували факт придбання його за особисто кошти ОСОБА_2, не надано, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування позивачці половини вартості зазначеного автомобіля, який відповідач відчужив до розірвання шлюбу без згоди дружини. Боргові зобов`язання за кредитним договором від 21 лютого 2007 року № 014/555074/14835 суд вважав спільними та такими, що виникли в інтересах сім`ї, при цьому з урахуванням відсутності доказів щомісячного погашення заборгованості за кредитом за час шлюбу виключно за особисті кошти відповідача, а також доказів участі позивачки у погашенні такої заборгованості після розірвання шлюбу, суд вважав, що з ОСОБА_1 підлягає стягненню лише 1/2 частина коштів, сплачених відповідачем на виконання умов кредитного договору після розірвання шлюбу.
Узагальнені доводи касаційної скарги
24 червня 2022 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Богунського районного суду міста Житомира
від 13 грудня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду
від 25 травня 2022 року у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля, ухваливши в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні зазначених вимог, а також у частині його зустрічних позовних вимог про стягнення 1/2 боргового зобов`язання за кредитним договором, ухваливши у цій частині нове судове рішення про задоволення заявлених вимог у повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначив неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 334/5907/17 (6-539цс16), у постановах Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц та
від 25 червня 2020 року у справі № 924/233/18, а також неналежним чином дослідили зібрані у справі докази (пункти 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України).
На думку заявника, суди попередніх інстанцій не урахували, що спірний автомобіль був придбаний у 2016 році після припинення між сторонами фактичних шлюбних відносин, про що зазначала також позивачка, офіційні доходи якої є значно меншими, ніж його доходи. Також заявник посилається на те, що позивачка не надала жодного документа на підтвердження своєї участі у виплаті кредитної заборгованості. Вважає, що суд однобічно оцінив наявні в матеріалах справи докази, зосередивши увагу лише на наданих ним доказах, не оцінив доказів у сукупності та не урахував, що позивачкою не надано доказів її участі у придбанні спірного автомобіля та погашенні кредиту.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 295/9244/17.
29 липня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі
з 11 серпня 2001 року по 21 червня 2017 року.
21 лютого 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №014/5550/74/104835, за умовами якого останній отримав кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 33 330,00 доларів США строком до 21 січня 2027 року зі сплатою 13,25% річних. Відповідно до пункту 2 даного договору кредитні кошти надані на споживчі цілі.
Цього ж дня з метою забезпечення вимог іпотекодержателя за кредитним договором від 21 лютого 2007 року №014/5550/74/104835 між
ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (іпотекодержателем) та ОСОБА_2 (іпотекодавцем) укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
Згідно з виписками про рух коштів по рахунках, відкритих ОСОБА_2 у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11), за період з 21 лютого 2007 року по 30 червня 2017 року, позичальник щомісячно здійснював платежі відповідно до умов кредитного договору №014/5550/74/104835 від 21 лютого 2007 року для погашення кредиту, відсотків та пені. З 21 липня 2017 року (після розірвання між сторонами шлюбу рішенням суду) ОСОБА_2 за кредитним договором було сплачено 341 620,17 грн. Станом на 07 грудня 2020 року заборгованість за кредитним договором погашена.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 21 лютого 2007 року
ОСОБА_2 придбав квартиру АДРЕСА_1 . Укладення правочину відбувалось за згодою дружини ОСОБА_2 - ОСОБА_1 (пункту 1.5 договору).
Відповідно до висновку судової оціночно-будівельної експертизи Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 07 липня 2020 року №12/4-39 ринкова вартість квартири
АДРЕСА_1 станом
на 21 червня 2017 року ймовірно може становити 435 002,40 грн.
Також судами встановлено, що під час шлюбу сторонами було придбано побутову техніку та меблі, перелік якої не оспорювався. Вартість рухомого майна, яке знаходиться у квартирі АДРЕСА_1, становить 26 421,88 грн (висновок експерта Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 12 березня 2020 року №12/1-15).
Згідно з інформацією Регіонального сервісного центру в Житомирській області МВС України від 04 лютого 2019 року №31/6-339, 27 квітня 2016 року за ОСОБА_2 був зареєстрований автомобіль марки "Нуundai Sonata", 2009 року випуску, кузов № НОМЕР_5, реєстраційний номер
НОМЕР_6 .
04 березня 2017 року ОСОБА_2 відчужив зазначений автомобіль.
Відповідно до висновку експерта Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 26 квітня 2019 року №11/29, ринкова вартість автомобіля марки "Нуundai Sonata", реєстраційний номер НОМЕР_7, станом на 04 березня 2017 року могла складати
236 778,10 грн.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями пункту 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.