Постанова
Іменем України
31 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 718/1341/21
провадження № 61-21447 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - адвокат Тесліцький Артур Михайлович,
відповідач - акціонерне товариство "Альфа-Банк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Тесліцького Артура Михайловича на постанову Чернівецького апеляційного суду від 01 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Височанської Н. К., Лисака І. Н.,
Литвинюк І. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк") про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 14 травня 2013 року між нею та публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк", банк), правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", в особі начальника Кіцманського відділення банку ОСОБА_2., було укладено договір банківського вкладу "Інвестиційний" № 18 (депозитний вклад
зі сплатою процентів в кінці терміну) (далі - договір банківського вкладу від 14 травня 2013 року № 18), предметом якого є розміщення депозитного вкладу у розмірі 100 000,00 грн із нарахуванням 21 % річних на строк
з 14 травня 2013 року по 14 травня 2014 року включно.
Крім того, 10 червня 2014 року між нею та ПАТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", в особі начальника Кіцманського відділення банку ОСОБА_2., було укладено договір банківського вкладу "Інвестиційний" № 124 (депозитний вклад зі сплатою процентів у кінці терміну - мультивалютний) (далі - договір банківського вкладу від 10 червня 2014 року № 124), за умовами якого вона внесла
на поточний рахунок кошти в сумі 100 000,00 грн із нарахуванням 24 % річних на строк з 10 червня 2014 року по 10 червня 2015 року.
Внесення нею коштів на депозити підтверджується розпорядженнями банку на внесення коштів на депозит від 14 травня 2013 року та від 10 червня 2014 року, які видавала та підписувала від свого імені, завіряючи печаткою банку, ОСОБА_2 .
На даний час у провадженні Заставнівського районного суду Чернівецької області (раніше у Сторожинецькому районному суді Чернівецької області) (справа № 718/470/17) знаходиться кримінальне провадження
№ 12014260110000622, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 листопада 2014 року, відносно ОСОБА_2 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частинами третьою-п`ятою статті 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), частиною другою статті 200
КК України (незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення).
У рамках указаного кримінального провадження вона визнана потерпілою.
Факт того, що вказані договори та розпорядження підписано начальником Кіцманського відділення № 933 ПАТ "Укрсоцбанк" ОСОБА_2.,
а також, що вони посвідчені печаткою "м. Київ* Україна* публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" * Кіцманське відділення* ідентифікаційний код 00039019* КАСА №1", підтверджується висновками експертів Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області (далі - НДЕКЦ МВС в Чернівецькій області) від 28 січня 2015 року № 98-К
та від 24 лютого 2015 року № 209-к, відповідно, які були проведені в межах досудового розслідування вказаного кримінального провадження.
Крім того, зазначала, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, які вона понесла та які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі
12 000,00 грн.
Посилаючись на наведене, а також на те, що вказані вище банківські вклади їй не повернуто, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд стягнути з АТ "Альфа-Банк" на її користь:
- за договором банківського вкладу від 14 травня 2013 року № 18 суму банківського вкладу у розмірі 100 000,00 грн та відповідно до положень статті 625 ЦК України інфляційні втрати за період з 01 червня 2018 року
по 01 червня 2021 року у розмірі 21 972,00 грн;
- за договором банківського вкладу від 10 червня 2014 року № 124 суму банківського вкладу у розмірі 100 000,00 грн, та відповідно до положень статті 625 ЦК України інфляційні втрати за період з 01 червня 2018 року
по 01 червня 2021 року у розмірі 21 972,00 грн.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 09 вересня 2021 року у складі судді Мізюка В. М. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з АТ "Альфа-Банк" на користь ОСОБА_1 заборгованість
по договору банківського вкладу "Інвестиційний" від 14 травня 2013 року
№ 18, яка складається з: 100 000,00 грн - сума банківського вкладу; 21 972,00 грн - інфляційні витрати.
Стягнуто з АТ "Альфа-Банк" на користь ОСОБА_1 заборгованість
по договору банківського вкладу "Інвестиційний" від 10 червня 2014 року
№ 124, яка складається з: 100 000,00 грн - сума банківського вкладу;
21 972,00 грн - інфляційні витрати. Всього на загальну суму 243 944,00 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт укладення договорів банківського вкладу та внесення ОСОБА_1 коштів
на відповідні рахунки банку доведено належними та допустимими доказами, кошти приймала особа - ОСОБА_2, яка була уповноважена на такі дії від ПАТ "Укрсоцбанк". Грошові кошти за цими договорами на вимогу вкладника не виплачені, тому грошові кошти
з урахуванням встановленого індексу інфляції за період із 01 червня
2018 року по 01 червня 2021 року необхідно стягнути з АТ "Альфа-Банк"
на користь позивача.
Судом першої інстанції враховано відповідні правові висновки Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду.
13 вересня 2021 року до суду першої інстанції надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Тесліцького А. М., про розподіл судових витрат у справі, в якій просив ухвалити додаткове судове рішення та стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею витрати
на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн, надавши відповідні докази.
Додатковим рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 20 вересня 2021 року у складі судді Мізюка В. М. заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Тесліцького А. М., про винесення додаткового рішення задоволено.
Стягнуто з АТ "Альфа-Банк" на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на правову допомогу в сумі 12 000,00 грн.
Посилаючись на положення статей 133, 137 та 141 ЦПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення
(пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК України) та стягнення з АТ "Альфа-Банк" на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі
12 000,00 грн, на підтвердження чого надано відповідні докази. При цьому клопотання про зменшення розміру зазначених витрат від відповідача
не надходило.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 01 грудня 2021 року апеляційну скаргу АТ "Альфа-Банк" задоволено. Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 09 вересня 2021 року та додаткове рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 20 вересня 2021 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем не надано належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження заявлених вимог, що є її процесуальним обов`язком (статті 12, 81 ЦПК України).
Укладені між позивачем та ПАТ "Укрсоцбанк" договори не відповідають
за формою та змістом договорам банківського вкладу. При цьому надані позивачем розпорядження на внесення коштів за депозит від 14 травня 2013 року та від 10 червня 2014 року не відповідають визначеним Національним банком України формам ведення та обліку касових операцій,
і не можуть бути належними доказами внесення ОСОБА_1 грошових коштів на рахунок банківської установи на виконання умов договорів банківського вкладу.
Надаючи оцінку доводам заявника апеляційної скарги, судом встановлено, що у пункті 6 договорів банківського вкладу від 14 травня 2013 року № 18
та від 10 червня 2014 року № 124 вказані помилкові реквізити
ПАТ "Укрсоцбанк" та відсутні ідентифікаційні дані вкладника, реєстраційний номер платника податків. Окрім того, відповідно до пункту 1.1 указаних договорів банківського вкладу банк відкриває депозитний вклад
із поточним рахунком № НОМЕР_1, тоді як у розпорядженнях
на внесення коштів на депозит не вказано номер рахунку клієнта на який вносяться кошти, лише зазначено номери балансових рахунків, які відкрито для клієнта НОМЕР_2 . Також у вказаних розпорядженнях відсутнє призначення платежу. Зазначені обставини позивачем не спростовано.
Апеляційний суд уважав помилковим посилання районного суду
на постанову Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року
у справі № 463/5896/14-ц, провадження № 14-90цс19, оскільки у справі, яка переглядається, щодо ОСОБА_2 не ухвалено обвинувального вироку, тобто її вину та факти отримання коштів не встановлено. Отже, за таких обставин можуть мати місце деліктні правовідносини, а не договірні, у разі доведення вини при наявності судового рішення у кримінальному провадженні.
Оскільки рішення районного суду по суті заявлених вимог підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позову, додаткове судове рішення про стягнення витрат на правничу допомогу також підлягає скасуванню, так як за умови відмови в позові відсутні правові підстави для стягнення судових витрат на користь позивача.
Судом апеляційної інстанції враховано відповідні правові висновки Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2021 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Тесліцький А. М.,посилаючись
на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення районного суду.
Підставами касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник зазначає те, що судом застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених
у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389
ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі. Витребувано цивільну справу № 718/1341/21
із Кіцманського районного суду Чернівецької області. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У червні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2022 року справу призначено
до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Тесліцького А. М., мотивована тим, що між сторонами у належній формі укладено договори банківського вкладу, позивач відповідно до умов цих договорів внесла грошові кошти на рахунок банку, що підтверджуються відповідними розпорядженнями ПАТ "Укрсоцбанк", які містять реквізити банку, підпис начальника відділення та печатку.
Судом апеляційної інстанції невірно застосовано норми статей 638, 639, 640, 1058, 1059 ЦК України, пункт 2,9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року за № 174 (далі - Інструкція № 174).
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року
у справі № 463/5896/14-ц, провадження № 14-90цс19 та від 13 жовтня
2020 року у справі № 369/10789/14-ц, провадження № 14-703цс19, зроблено висновок про те, що банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати договори банківського вкладу, оформляти касові документи, а також визначає систему контролю за виконанням касових операцій. Недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення останнім вкладу (депозиту) (зокрема, й через видання документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства й умовам договору банківського вкладу),
та неналежне виконання ними своїх посадових обов`язків не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору. Відносини між клієнтом та банком з приводу банківського вкладу варто розглядати через призму договірних. Саме ці висновки (а не наявність/відсутність вироку) апеляційний суд не застосував.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2022 року до Верховного Суду від АТ "Альфа-Банк" надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою і підстави для
її скасування відсутні.
Вказує, що надані позивачем розпорядження про внесення коштів
не можуть бути належними та допустимими доказами у справі, адже
не відповідають вимогам Інструкції про ведення касових операцій банками в України № 174, а тому не стосуються предмету доказування.
Обвинувальний вирок у справі 718/470/17 по обвинуваченню
колишнього начальника відділення ПАТ "Укрсоцбанк" ОСОБА_3
не ухвалено, а тому і факти отримання банком коштів не встановлено.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
14 травня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Укрсоцбанк", в особі начальника Кіцманського відділення банку ОСОБА_2., укладено договір банківського вкладу № 18 на суму 100 000,00 грн із нарахуванням
21 % річних на строк з 14 травня 2013 року по 14 травня 2014 року включно. Внесення клієнтом грошових коштів підтверджується банком шляхом видачі розпорядження та договору (пункт 1.1 договору) (а. с. 11).
Розпорядження на внесення коштів на депозит від 14 травня 2013 року, видане Кіцманським відділенням ПАТ "Укрсоцбанк", має підписи у графах "клієнт ОСОБА_1", "Начальник Кіцманського відділення
ОСОБА_2". Дата рахунку 14 травня 2013 року. Також наявний відтиск печатки каси № 1 банку (а. с. 12).
10 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Укрсоцбанк", в особі начальника Кіцманського відділення банку ОСОБА_2., укладено договір банківського вкладу № 124 на суму 100 000,00 грн із нарахуванням 24 % річних на строк з 10 червня 2014 року по 10 червня 2015 року включно. Внесення клієнтом грошових коштів підтверджується банком шляхом видачі розпорядження та договору (а. с. 13).
З копії розпорядження на внесення коштів на депозит від 10 червня
2014 року, виданого Кіцманським відділенням ПАТ "Укрсоцбанк", вбачається, що дата внесення коштів - 10 червня 2014 року, дата закінчення депозиту - 10 червня 2015 року, код строку кредитних ресурсів - щомісячно, сума внесення коштів на депозит 100 000,00 грн. Наявні підписи у графах "клієнт ОСОБА_1", "Начальник Кіцманського відділення
ОСОБА_2". Дата рахунку 10 червня 2014 року. Також наявний відтиск печатки каси № 1 банку (а. с. 14).
21 листопада 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12014260110000622 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частинами третьою-п`ятою статті 191, частиною другою статті 200 КК України за фактом незаконного заволодіння начальником Кіцманського відділення ПАТ "Укрсоцбанк" ОСОБА_2 шляхом зловживання службовим становищем коштами фізичних осіб, внесеними останніми в банк для розміщення на депозитних рахунках, у тому числі й від ОСОБА_1, яка в рамках даного кримінального провадження визнана потерпілою.
Відповідно до висновку експерта НДЕКЦ МВС в Чернівецькій області
від 28 січня 2015 року № 98-К, за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи документів на підставі постанови старшого слідчого СУ УМВС України в Чернівецькій області Семенюка В. Г. у рамках кримінального провадження № 12014260110000622 підписи в наступних документах: зокрема, у договорі банківського кладу "Інвестиційний" від 14 травня 2013 року № 18 між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1, розпорядженні від 14 травня 2013 року та договорі банківського кладу "Інвестиційний" від 10 червня 2014 року № 124 між ПАТ "Укрсоцбанк"
та ОСОБА_1 розпорядженні від 10 червня 2014 року, виданих на ім`я ОСОБА_1 виконані ОСОБА_2 (а. с. 23-25).
За результатами проведеної НДЕКЦ при УМВС України у Чернівецькій області технічної експертизи документів на підставі постанови старшого слідчого СУ УМВС України в Чернівецькій області Семенюка В. Г. у рамках кримінального провадження № 12014260110000622, 24 лютого 2015 року підготовлено висновок № 209-К, з якого вбачається, що відбиток печатки "м. Київ * Україна * Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" * Кіцманське відділення * Ідентифікаційний код 00039019 * КАСА№1"
у договорах банківського кладу "Інвестиційний" від 14 травня 2013 року
№ 18 та від 10 червня 2014 року № 124, укладені між ПАТ "Укрсоцбанк"
та ОСОБА_1, розпорядженнях від 14 травня 2013 року та 10 червня
2014 року, виданих на ім`я ОСОБА_1, нанесені кліше печатки "м. Київ * Україна * Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" *Кіцманське відділення* Ідентифікаційний код 00039019 * КАСА№1" зразки якої надані на дослідження (а. с. 26-29).
Відповідно до обвинувального акту в кримінальному провадженні
№ 12014260110000622, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами третьою-п`ятою статті 191, частиною другою статті 200 КК України, під час досудового розслідування було встановлено, серед іншого, що 14 травня 2013 року
та 10 червня 2014 року ОСОБА_2, перебуваючи на посаді начальника Кіцманського відділення ПАТ "Укрсоцбанк", будучи службовою особою, діючи умисно, протиправно, повторно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, в приміщенні Кіцманського відділення № 933 ПАТ "Укрсоцбанк", розташованого в м. Кіцмань
по вул. Незалежності, 71, отримала від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 200 000,00 грн для відкриття депозитного рахунку на її ім`я та внесення зазначених коштів на цей рахунок, однак ввірені їй кошти в касу банку
не внесла, не відобразила дану операцію по обліках банку та, зловживаючи своїм службовим становищем, заволоділа даними коштами, звернувши
їх на свою користь, розпорядившись ними на власний розсуд. З метою створення видимості законності своїх дій ОСОБА_2 у службовому кабінеті банку уклала договори банківського вкладу від 14 травня 2013 року № 18 та від 10 червня 2014 року № 124 між ПАТ "Укрсоцбанк"
та ОСОБА_1, відповідно до яких банк відкриває депозитні рахунки кожний на суму 100 000,00 грн. Дані договори підписала від свого імені, завірила печаткою Кіцманського відділення ПАТ "Укрсоцбанк" "Каса № 1" та передала ОСОБА_1 (а. с. 30-35).
Кримінальне провадження № 12014260110000622 знаходиться
у Заставнівському районному суді Чернівецької області на розгляді (справа № 718/470/17).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Тесліцького А. М., підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої
або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права
і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,
що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання
про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.