Постанова
Іменем України
(додаткова)
31 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 488/2444/21
провадження № 61-2618св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів:Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - державне підприємство "Адміністрація морських портів України",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заявудержавного підприємства "Адміністрація морських портів України" про ухвалення додаткового судового рішення.
Історія справи
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
ДП "Адміністрація морських портів України" про визнання протиправними та скасування наказів про переведення та звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня
2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано накази ДП "Адміністрація морських портів України" від 04 грудня 2020 року № 747-к про переведення ОСОБА_1, інженера з економічної безпеки другої категорії відділу аналізу, оцінки небезпек та загроз управління економічної безпеки апарату управління, на посаду економіста першої категорії відділу тарифної політики департаменту бюджетування та тарифоутворення апарату управління з 10 грудня 2020 року на умовах строкового трудового договору на період відпустки по вагітності і пологам ОСОБА_2, з посадовим окладом згідно із штатним розписом та
від 20 січня 2021 року № 20-к про звільнення ОСОБА_1, економіста першої категорії відділу тарифної політики департаменту бюджетування та тарифоутворення апарату управління на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України (закінчення строку трудового договору). Поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера з економічної безпеки другої категорії відділу аналізу, оцінки небезпек та загроз управління економічної безпеки апарату управління ДП "Адміністрація морських портів України".
Стягнуто з ДП "Адміністрація морських портів України" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 січня 2021 року по 13 жовтня 2021 року у розмірі 325 877, 42 грн та 5 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Стягнуто з ДП "Адміністрація морських портів України" на користь держави судові витрати в загальній сумі 5 074,77 грн.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 16 лютого 2022 рокуапеляційну скаргу ДП "Адміністрація морських портів України" залишено без задоволення. Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва
від 13 жовтня 2021 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 17 травня 2022 року касаційну скаргу
ДП "Адміністрація морських портів України" задоволено частково. Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про скасування наказу від 20 січня 2021 року № 20-к про його звільнення на підставі пункту 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано. Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ДП "Адміністрація морських портів України" про визнання протиправним та скасування наказу від 20 січня
2021 року № 20-к про звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В іншій частині рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року залишено без змін.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення
20 липня 2022 року ДП "Адміністрація морських портів України" подало до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить вирішити питання про розподіл судових витрат, зокрема в частині зменшення розміру судового збору, який стягнуто з ДП "Адміністрація морських портів України" на користь держави, а також стягнення з ОСОБА_3 на користь ДП "Адміністрація морських портів України" судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг.
Позиція Верховного Суду
Частиною першою статті 270 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви
ДП "Адміністрація морських портів України" про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів дійшла наступного висновку.
При винесенні постанови Верховного Суду від 17 травня 2022 року, Верховним Судом не вирішено питання про розподіл судових витрат у справі.
Згідно з положеннями частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.