Постанова
Іменем України
(додаткова)
31 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 175/3768/18
провадження № 61-20978св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
представник відповідача - Сагайдак Андрій Васильович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву представника ОСОБА_3 - Сагайдака Андрія Васильовича про ухвалення додаткового судового рішення.
Історія справи
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до ОСОБА_3, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати за ним право спільної часткової власності на 1/2 частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,081 га, кадастровий номер 1221411000:02:001:0123, та право спільної часткової власності на 1/2 житлового будинку літера А-2 загальною площею
286,3 кв. м, погріб літ. ПГ, балкон, тераса літ. а-1, ганок літ. а, господарські будівлі та споруди - навіс літ. Б, споруди № 1-3, І за адресою:
АДРЕСА_1, та встановити порядок користування спільним майном - земельною ділянкою та житловим будинком.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.
Додатковим рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2021 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 про стягнення судових витрат на правову допомогу адвоката по цивільній справі. Доповнено резолютивну частину рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2020 року наступним абзацом: "Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму судових витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 74 000,00 грн".
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області
від 04 грудня 2020 року - без змін.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Додаткове рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області
від 02 березня 2021 року змінено, зменшено стягнуту з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму судових витрат на правничу допомогу адвоката з 74 000,00 грн до 30 000,00 грн.
Постановою Верховного Суду від 13 липня 2022 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 30 червня 2021 року залишено без змін.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового судового рішення
У липні 2022 року представникОСОБА_3 - Сагайдак А. В. засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить вирішити питання про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді касаційної інстанції у сумі 10 000,00 грн.
Позиція Верховного Суду
Частиною першою статті 270 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви представника ОСОБА_3 - Сагайдак А. В. про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви з наступних підстав.
Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Згідно з положеннями пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
Відповідно до пункту 4 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Види адвокатської діяльності визначені у статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку із реалізацією права на судовий захист або у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається у такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України)
3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.