Постанова
Іменем України
25 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 753/19473/19
провадження № 61-16885св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю "ОСВ Практик", житлово-будівельний кооператив "Захисник",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва, у складі судді Заставенко М. О., від 22 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів:
Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А., від 15 вересня
2021 року,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ОСВ Практик" (далі - ТОВ "ОСВ Практик") про визнання майнових прав на об`єкт інвестування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що для організації будівництва житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1, було створено житлово-будівельний кооператив "Захисник".
20 червня 2014 року між ЖБК "Захисник" (замовник) та TOB "ОСВ Практик" (генпідрядник) було укладено договір генерального підряду на капітальне будівництво № 2, за яким генпідрядник зобов`язувався на свій ризик своїми коштами та/або залученими силами і засобами збудувати та передати замовнику об`єкт будівництва: житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями, за адресою: АДРЕСА_1 .
Запланований термін введення в експлуатацію об`єкта капітального будівництва - 3-й квартал 2015 року. Пунктом 1.2 вказаного договору передбачено, що з метою забезпечення фіксованої вартості житла для членів ЖБК "Захисник" замовник надає можливість генпідряднику залучити кошти інвесторів для фінансування будівництва помешкань, перелік яких наведено в пункті 1.3 договору.
14 вересня 2015 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ "ОСВ Практик" нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру, предметом якого є майнові права на квартиру
АДРЕСА_2 . При цьому позивач належним чином виконав свої зобов`язання, сплативши TOB "ОСВ Практик" 203 580 грн.
Проте TOB "ОСВ Практик" умови договору не виконав, у запланований термін об`єкт капітального будівництва в експлуатацію не зданий та об`єкт інвестування не переданий позивачу, що перешкоджає в установленому законом порядку оформити право власності на спірну квартиру.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати за ним майнове право на частку в об`єкті незавершеного будівництва - житловому будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення за будівельною адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки на якій здійснюється будівництво 8000000000:63:332:0051, у розмірі проінвестованої квартири в даному об`єкті за № 126 (поверх - 9, загальна площа - 37,7 кв. м, житлова площа - 17,3 кв. м, кількість кімнат - 1); визнати за позивачем майнове право на отримання в натурі об`єкта інвестування, а саме зазначеної квартири в об`єкті незавершеного будівництва.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 25 серпня 2020 року залучено до участі в справі в якості співвідповідача ЖБК "Захисник".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано за позивачем майнові права на квартиру будівельний
АДРЕСА_3, у розмірі профінансованого внеску в сумі 203 580 грн згідно з договором купівлі-продажу від 14 вересня 2015 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що ЖБК "Захисник" надав ТОВ "ОСВ Практик" право залучати кошти інвесторів для фінансування будівництва помешкань, зокрема і спірної квартири № 126 .
Оскільки ОСОБА_1 придбав майнові права на квартиру, які не визнає ЖБК "Захисник", суд вважав обраний позивачем спосіб захисту шляхом визнання майнових прав таким, що забезпечить поновлення його прав.
Відмовляючи у задоволенні вимоги про визнання права на отримання в натурі об`єкта інвестування квартири, суд вважав їх передчасними, оскільки право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва, тоді як будівництво у житловому будинку АДРЕСА_1 не завершено. Крім того, достатнім та ефективним способом захисту прав ОСОБА_1 є визнання майнових прав, що відповідає вимогам статті 16 ЦК України.
ОСОБА_1 рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 квітня 2021 року в апеляційному порядку не оскаржував.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року апеляційну скаргу ЖБК "Захисник" задоволено, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 квітня 2021 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Колегія суддів виходила з того, що договором генерального підряду на капітальне будівництво № 2, укладеного 20 червня 2014 року між
ЖБК "Захисник" та TOB "ОСВ Практик", визначено, що саме ЖБК "Захисник" є власником майнових прав на об`єкт, що будується за його замовленням і саме йому по закінченню будівництва має бути переданий даний об`єкт.
Будь-які договори, на підставі яких у відповідності до норм чинного законодавства належні ЖБК "Захисник" майнові права перейшли б у власність ТОВ "ОСВ Практик" чи останнє набуло б права вільного розпорядження ними сторонами не укладалися. У цьому випадку лише замовнику належить виключне право укладати договори, що стосуються майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва.
Відхиляючи доводи позивача в частині наявності у ТОВ "ОСВ Практик" права на укладання договорів купівлі-продажу майнових прав, колегія суддів виходила з того, що договором генерального підряду на капітальне будівництво передбачено, що ЖБК "Захисник" надає можливість
ТОВ "ОСВ Практик" залучити кошти інвесторів для фінансування будівництва помешкань, у тому числі квартири № 126 .
Проте пунктом 1 додаткової угоди до зазначеного договору визначено, що замовник передає генпідряднику частину своїх функцій, що стосуються виключно організації фінансування будівництва помешкань та приміщень, перелік яких наведено в договорі.
У той же час зі змісту укладеного договору не вбачається повноважень
ТОВ "ОСВ Практик" від свого імені укладати договори з фізичними особами та отримувати від них кошти на свої рахунки.
Суд вважав, що ТОВ "ОСВ Практик" набуло повноваження укладати договори виключно від імені власника майнових прав на об`єкт, що будується, а саме
ЖБК "Захисник", з оплатою за такими договорами виключно власнику.
Крім того, апеляційний суд врахував, що договір щодо об`єкту незавершеного будівництва, на частку якого позивач просить визнати майнові права, ним не укладався. Предметом укладеного з ТОВ "ОСВ Практик" договору купівлі-продажу майнових прав є майнові права на квартиру, якої не існувало як на момент укладення договору, так і не існує на момент розгляду справи в суді.
З наведеного колегія суддів дійшла до висновку, що позивач, придбавши у ТОВ "ОСВ Практик", тобто, в особи, яка не мала прав власника на розпорядження об`єктом незавершеного будівництва чи доручення власника на продаж майнових прав з правом отримання коштів на свою користь, майнові права на неіснуючу квартиру, звернувся до суду з вимогами про визнання майнових прав на відмінний від придбаного об`єкт, а саме частку в об`єкті незавершеного будівництва.
На зазначені обставини суд першої інстанції уваги не звернув та задовольнивши позовні вимоги, яких позивач не заявляв, вийшовши за межі позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
13 жовтня 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали із районного суду.
У грудні 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження заявник зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 09 жовтня 2019 року у справі № 761/28769/13-ц, від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15, від 29 травня 2019 року у справі № 761/20844/13-ц, від 16 жовтня 2019 року у справі № 761/5156/13-ц, у постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 607/11798/15-ц, у постановах Верховного Суду України
від 02 жовтня 2013 року у справі № 6-98цс13, від 30 березня 2016 року у справі № 6-265цс16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, вказує на порушення судами норм процесуального права, що виявилось у не дослідженні зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Стверджує, що ТОВ "ОСВ Практик" мало всі повноваження укладати з ним договір купівлі-продажу майнових прав, що передбачено умовами договору генерального підряду на капітальне будівництво № 2, укладеного 20 червня 2014 року між ЖБК "Захисник" та TOB "ОСВ Практик".
Звертає увагу, що ЖБК "Захисник" упродовж 4 років не заперечував проти набуття ним права на спірну квартиру на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 14 вересня 2015 року. У подальшому ЖБК "Захисник" в односторонньому порядку анулював майнові права позивача на спірну квартиру шляхом направлення TOB "ОСВ Практик" листа, незважаючи на повне виконання своїх зобов`язань інвестором.
Вважає, що припинення майнових прав має відбуватися у судовому порядку, а не за рішенням кооперативу.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2021 року ЖБК "Захисник" подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови апеляційного суду, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
Звертає увагу, що у справі № 910/2512/20 встановлено, що на виконання договору ЖБК "Захисник" на користь ТОВ "ОСВ Практик" сплачено 48 841 200,22 грн, за дані кошти генпідрядником проводилось будівництво, що підтверджено актами виконаних робіт на суму - 47 561 300 грн. Відповідно об`єкт будівництва збудовано за кошти сплачені членами кооперативу. При цьому встановлено факт неналежного виконання
ТОВ "ОСВ Практик" будівельних робіт за договором генерального підряду.
Вказує, що ТОВ "ОСВ Практик" до теперішнього часу не виконав роботи за договором, самоусунувся від виконання договору, а будинок не введений в експлуатацію, що є порушенням договірних зобов`язань.
Стверджує, що за умовами договору замовником були передані генпідряднику функції, що виключно стосуються організації фінансування будівництва визначених помешкань та приміщень. ТОВ "ОСВ Практик" може лише набути майнові права на визначені об`єкти, при проведенні розрахунків між сторонами, і укласти з кооперативом договір щодо придбання.
З огляду на порушення ТОВ "ОСВ Практик" договірних зобов`язань, листом
№ 20 від 15 липня 2019 року ЖБК повідомив генпідрядника про розірвання договору генерального підряду на капітальне будівництво.
Наголошує, що за договором генерального підряду на капітальне будівництво ЖБК "Захисник" не продавалися та не передавались за актом приймання-передачі майнові права ТОВ "ОСВ Практик".
Позивач не є інвестором будівництва житлового будинку, не є членом кооперативу, не придбавав квартиру у кооперативі, а тому майнових прав на неї не набув. Тільки члени кооперативу мають право на житло, а на спірні правовідносини не поширюється компетенція суду, оскільки такі питання стосуються статутної діяльності кооперативу. При цьому позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушеного права, оскільки на цей момент відсутній такий об`єкт цивільних прав як квартира.
Договір купівлі-продажу майнових прав від 14 вересня 2015 року ЖБК вважає нікчемним.
Порядок набуття права власності на кооперативну квартиру суттєво відрізняється від набуття такого права у юридичної особи, що не є житлово-будівельним кооперативом.
До позовних вимог позивача, які пред`явленні до ЖБК "Захисник", підлягає застосуванню позовна давності, про що зроблено відповідну заяву під час розгляду справи.
Додатково зазначає, що позивачу у травні 2020 року було запропоновано вступити до кооперативу, сплативши 8 000 грн за 1 кв. м площі квартири, яку він може отримати, проте позивач знехтував даною пропозицією, вважаючи, що ЖБК "Захисник" та його члени зобов`язані за власні кошти будувати йому квартиру.
У лютому 2022 року до Верховного Суду надійшла заява ЖБК "Захисник" про доповнення до відзиву на касаційну скаргу в частині долучення доказів, в якій кооператив просить поновити строк для подання доказів та прийняти висновок експерта від 22 лютого 2021 року.
У відповіді на відзив, поданій у лютому 2022 року, ОСОБА_1 підтримав доводи касаційної скарги та наполягав на її задоволенні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1183 від 16 липня 2013 року для організації будівництва житлового будинку створено ЖБК "Захисник".
20 червня 2014 року між ЖБК "Захисник" (замовник) та TOB "ОСВ Практик" (генеральний підрядник) укладено договір генерального підряду на капітальне будівництво № 2, за умовами якого генпідрядник зобов`язувався на свій ризик своїми коштами та/або залученими силами та засобами збудувати та передати замовнику об`єкт будівництва: житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Пунктом 1.2 вказаного договору передбачено, що з метою забезпечення фіксованої вартості житла для членів кооперативу "Захисник", замовник надає можливість генпідряднику залучити кошти інвесторів для фінансування будівництва помешкань, в тому числі, і квартири № 126 .
Пунктом 1 додаткової угоди від 03 листопада 2014 року до договору генерального підряду на капітальне будівництво № 2 визначено, що замовник передає генпідряднику частину своїх функцій, що виключно стосуються організації фінансування будівництва помешкань та приміщень, перелік яких наведено в пункті 1.2. договору. Фінансування може здійснюватися за рахунок власних коштів генерального підрядника та/або за рахунок залучених коштів від фізичних та юридичних осіб (кредитів, інвестиційних угод, договорів купівлі-продажу майнових прав тощо).
Згідно з пунктом 2 цієї додаткової угоди генеральний підрядник набуває майнові права на помешкання та приміщення, перелік яких наведено в
пункті 1.2. договору.
14 вересня 2015 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ "ОСВ Практик" нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру, предметом якого є майнові права на квартиру
АДРЕСА_2 .
Згідно пункту 1.4 договору купівлі-продажу майнових прав від 14 вересня 2015 року документами, які будуть підставою для отримання покупцем свідоцтва про право власності на квартиру, є цей договір купівлі-продажу майнових прав, довідки про оплату в повному обсязі вартості об`єкту продажу, акт приймання-передачі квартири, технічний паспорт.
Запланований термін введення в експлуатацію об`єкта капітального будівництва - 3-й квартал 2015 року.
Покупцем здійснено оплату у розмірі 203 580 грн, що становить 100% вартості майнових прав на квартиру
АДРЕСА_2 за договором від 14 вересня 2015 року.
Позиція Верховного Суду
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.