ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 907/998/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
боржника: Ракущинець А.А.,
кредитора: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 (колегія суддів у складі: Желік М.Б. - головуючий, Галушко Н.А., Орищин Г.В.)
та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 25.02.2022 (суддя Пригуза П.Д.)
у справі №907/998/21
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність,
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст заяви
1. ОСОБА_1 (далі - Боржник) звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність.
2. Заява мотивована неспроможністю задовольнити заборгованість за валютним кредитом, що забезпечений іпотекою квартири за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Квартира), яка є єдиним місцем проживання сім`ї Боржника, інакше, ніж через реструктуризацію заборгованості відповідно до приписів Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.02.2022, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.07.2022, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність Боржника, введено процедуру реструктуризації боргів Боржника відповідно до плану реструктуризації, затверджено план реструктуризації зобов`язань Боржника (далі - План реструктуризації), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів, заборонено Боржнику відчужувати майно.
4. Судові рішення мотивовані встановленням обставин неспроможності виконання Боржником зобов`язань за валютним кредитом, забезпеченим іпотекою нерухомого майна - Квартири, а також відповідності Плану реструктуризації умовам, визначеним пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
5. Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Банк) подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення про відмову Боржнику у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
6. Касаційна скарга мотивована наявністю підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування абзацу сьомого пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ за обставин більшої вартості предмету забезпечення, аніж розмір визнаних грошових вимог кредитора.
7. Банк вважає, що господарський суд затвердив План реструктуризації, який не відповідає вимогам пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, оскільки: суд помилково ототожнив поняття "розмір вимог, що визнаються господарським судом" із поняттям "розмір вимог, що підлягають погашенню"; суд не врахував відсутність іншого альтернативного порядку визначення розміру вимог, які підлягають погашенню, аніж розмір ринкової вартості предмету забезпечення.
8. На думку Банку, розміром вимог, що підлягають погашенню за планом реструктуризації, є розмір ринкової вартості предмету забезпечення, який може бути зменшений у разі, якщо боржник до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність частково виконав зобов`язання за кредитним договором. Натомість у цій справі господарський суд затвердив План реструктуризації, в якому визначено розмір погашення в сумі визнаних грошових вимог, а не в розмірі вартості предмету забезпечення, і саме розмір визнаних грошових вимог за Планом реструктуризації зменшено на відповідні величини згідно з абзацом восьмим розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
9. Боржник подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
10. Боржник заперечує проти доводів скаржника про те, що погашення повинно здійснюватися в розмірі не менше вартості квартири, навіть якщо розмір боргу менше такої вартості, та вважає, що суди попередніх інстанцій правильно врахували баланс інтересів боржника та кредитора.
11. Також Боржник наголошує, що звернення його до господарського суду не є намаганням уникнути виконання судового рішення Ужгородського міськрайонного суду, адже рішення суду не змінює суті кредитного договору, а встановлює суму боргу, тоді як оскаржувана ухвала суду першої інстанції в цій справі встановлює порядок погашення такого боргу в порядку та спосіб, визначений законом.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
12. Між Банком та Боржником укладений договір №MKZ7GF0131 від 05.08.2005 (далі - Кредитний договір) про надання кредитних коштів готівкою через касу строком до 03.08.2025 включно у вигляді непоновлювальної кредитної лінії в розмірі 32268,00 доларів США, у тому числі в сумі 25000,00 доларів США на придбання двокімнатної Квартири, у сумі 2018,00 доларів США на оплату страхових платежів страхування нерухомості, 5250,00 доларів США на особисте страхування, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, комісії в розмірі 3% від суми виданого кредиту спочатку в момент надання кредиту та щомісячної комісії 0,18% (п. 1.1 Кредитного договору).
13. Відповідно до пункту 3.1 Кредитного договору за користування кредитом у період з дати списання коштів із кредитного рахунку до дати погашення кредиту позичальник щомісяця в період сплати сплачує відсотки в розмірі, зазначеному у пункті 1.1 договору. Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України при порушенні позичальником зобов`язань з погашення кредиту, передбачених у пунктах 1.1, 2.3.1, 2.3.2, 3.3 договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійному від вказаного у пункті 1.1 договору, розраховані від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом. Розраховані відповідно до цього пункту договору відсотки сплачуються позичальником окремо понад зазначену в пункті 1.1 договору суму щомісячного платежу по кредиту разом з несплаченим залишком попереднього щомісячного кредиту.
14. З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором Банк та Боржник уклали нотаріально посвідчений договір іпотеки від 05.08.2005 (далі - Іпотечний договір), за умовами якого в іпотеку банку передано належну позичальнику на праві власності Квартиру загальною площею 50,4 м2. Сторони визначили, що вартість предмету іпотеки складає 127386,00 грн.
15. За період дії Кредитного договору Банк видав Позичальнику готівкою 25000,00 доларів США та шляхом оплати страхування (що збільшувало тіло виданого кредиту, на яке нараховувались відсотки) 2289,8 доларів США, у тому числі: 04.08.2006 - 349,58 доларів США; 03.08.2007 - 350,37 доларів США; 04.08.2008 - 375,45 доларів США; 04.08.2009 - 219,30 доларів США; 04.08.2010 - 219,00 доларів США; 04.08.2011 - 215,04 доларів США; 06.08.2012 - 210,74 доларів США; 06.08.2013 - 209,12 доларів США; 04.08.2014 - 141,2 доларів США.
16. У зв`язку з порушенням позичальником зобов`язань щодо строків оплати кредитних платежів Банк звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою про стягнення з Боржника заборгованості в розмірі 19110,97 доларів США, що за курсом 21,17 відповідно до службового розпорядження НБУ від 25.06.2015 складає 404579,23 грн.
17. Банк у позовній заяві зазначив, що станом на 25.06.2015 заборгованість складається із: 18134,84 доларів США заборгованості за кредитом, 777,63 доларів США заборгованості за процентами за користування кредитом, 135,00 доларів США заборгованості за комісією за користування кредитом, 63,50 доларів США пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.
18. Відповідно до наданого Боржником звіту про оцінку майна від 26.01.2022, виконаного ПП "Академія Оцінки і Права", ринкова вартість Квартири без урахування ПДВ становить 739000,00 грн.
Позиція Верховного Суду
19. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
20. У розумінні КУзПБ боржником є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав (ст. 1 КУзПБ).
21. Щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника (ч. 2 ст. 6 КУзПБ).
22. За наданим у статті 1 КУзПБ визначенням, реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
23. Загальний порядок здійснення зазначеної процедури врегульований розділом ІІІ "Реструктуризація боргів боржника" книги четвертої "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ.
24. Зокрема, у статті 124 КУзПБ встановлені загальні вимоги до плану реструктуризації боргів боржника, перелік відомостей, що мають бути зазначені у плані реструктуризації боргів боржника тощо.
25. Разом з тим пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ (у редакції, чинній на момент звернення Боржника із заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність) установлено, що протягом п`яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом (абзац перший).
26. Так, у разі якщо єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник володіє на праві власності одним об`єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком), що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора, такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до статті 116 цього Кодексу, але без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених пунктом 12 частини третьої статті 116 цього Кодексу, до якої додається проект плану реструктуризації, що відповідає умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом (абзац другий).
27. Господарський суд на підготовчому засіданні розглядає план реструктуризації, доданий до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, без застосування статті 126 цього Кодексу та заперечення кредитора. За результатами розгляду на підготовчому засіданні господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з одночасним затвердженням плану реструктуризації, передбаченого цим пунктом, або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність через невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом (абзац четвертий).
28. План реструктуризації, що відповідає вимогам цього пункту, вважається підтриманим забезпеченим кредитором у частині вимог такого забезпеченого кредитора за зобов`язаннями, що виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника (абзац вісімнадцятий).
29. Дослідивши надані Боржником докази, які підтверджують, зокрема, його зобов`язання перед Банком, доходи і видатки, майновий стан, право власності на нерухоме майно тощо, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність у Боржника права на реструктуризацію заборгованості відповідно до положень пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.
30. Звертаючись із касаційною скаргою, Банк не заперечує наявність необхідних передумов для застосування до спірної заборгованості Боржника положень пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, однак доводить невідповідність запропонованого Боржником та затвердженого місцевим господарським судом Плану реструктуризації вимогам зазначеного пункту Кодексу щодо розміру грошових вимог, які підлягають погашенню в процесі реструктуризації заборгованості. Розглянувши аргументи Банку, якими обґрунтована касаційна скарга, Верховний Суд вважає їх помилковими з огляду на таке.