ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/5326/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
представників учасників справи:
позивача - акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - Мицько Р.М., адвокат (довіреність від 15.01.2022 № 14-17),
відповідача - акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" - Путря А.П., адвокат (довіреність від 03.06.2022 №007.1Др-99-0622),
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2021 (суддя Крижаний О.М.)
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.06.2022 (головуючий суддя: Березкіна О.В., судді: Іванов О.Г., Дармін М.О.)
у справі № 904/5326/19
за позовом акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі- АТ "НАК "Нафтогаз України", Компанія, позивач)
до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (далі - АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", Товариство, відповідач, скаржник)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі - ТОВ "Дніпропетровськгаз збут", третя особа)
про стягнення інфляційних втрат у розмірі 25 037 462,70 грн. та визнання недійсним правочину у вигляді заяви АТ ""Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 06.12.2019 за № 490007.2-Сл-20087-1219.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Компанія звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства про стягнення з останнього інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором №13-137-ВТВ від 04.01.2013 за період з лютого 2018 року (включно) по грудень 2018 року (включно) у розмірі 25 037 462,70 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані допущенням відповідачем прострочення виконання грошового зобов`язання за договором №13-137-ВТВ.
18.12.2019 до суду першої інстанції відповідачем подано клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору, оскільки відповідачем скеровано позивачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Позивач проти прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог заперечував.
15.01.2019 від позивача надійшла заява в порядку статті 237 Господарського процесуального кодексу України, в якій позивач заявив вимогу про визнання недійсним правочину у вигляді заяви АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 06.12.2019 №490007.2-Сл-20087-1219, оскільки вважає вимогу від 22.11.2019 №490007.1-Сл-19283-1119 безпідставною та такою, що не створює для АТ "НАК "Нафтогаз України" будь-яких прав та обов`язків, а тому не визнає і заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 06.12.2019 №490007.2-Сл-20087-1219.
Відповідач заперечував проти визнання недійсним правочину у вигляді заяви АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 06.12.2019 №490007.2-Сл-20087-1219 та вважав, що є достатньо підстав для проведення такого зарахування.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2020, зокрема, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ "Дніпропетровськгаз збут".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2021 у справі № 904/5326/19, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.06.2022, позовні вимоги задоволено. Суд стягнув з АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" інфляційні втрати за порушення грошового зобов`язання за договором №13-137-ВТВ (за період з лютого по грудень 2018 року) у розмірі 25 037 462,70 грн. Крім того, Суд визнав недійсним правочин у вигляді заяви АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" від 06.12.2019 №490007.2-Сл-20087-1219 про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 25 037 462,70 грн.
Задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення інфляційних у заявленому розмірі, суд першої інстанції, з яким також погодився й апеляційний господарський суд, виходив з того, що відповідач не надав доказів погашення заборгованості, стягнутої судовими рішеннями, які набрали чинності, в той час, як чинне законодавство України не пов`язує припинення зобов`язання з винесенням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. При цьому, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру інфляційних втрат до 1 грн. Задовольняючи вимогу позивача про визнання одностороннього правочину у вигляді заяви від 06.12.2019 №490007.2-Сл-20087-1219 про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних вимог на суму 25037462,70 грн. недійсним, місцевий господарський суд виходив з того, що АТ "НАК "Нафтогаз України" у повідомленні від 11.12.2019 № 39-6696/1.24-19 не визнало непогашеного грошового зобов`язання перед відповідачем; первинними бухгалтерськими документами не підтверджена заборгованість третьої особи, яка відступила відповідачу право вимоги, перед позивачем, відтак відсутні правові підстави для проведення заліку взаємних зустрічних однорідних вимог.
Зважаючи на те, що грошові вимоги ПАТ "Дніпропетровськгаз" до АТ "НАК "Нафтогаз України" на суму 25037462,70 грн., які є предметом заліку за заявою від 06.12.2019, є спірними, з огляду на існування між сторонами спору щодо наявності та розміру відповідного зобов`язання, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, дійшов до висновку, що правочин, оформлений відповідачем заявою від 06.12.2019 №490007.2-Сл-20087-1219 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, не відповідає вимогам статті 601 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання його недійсним, як такого, що вчинений з недодержанням вимог частини першої статті 203 Цивільного кодексу України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові акти попередніх інстанцій, а справу направити на новий розгляд.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження скаржник вважає наявність випадків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України ( далі - ГПК України).
Скаржник зазначає, що судами попередніх судових інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: приписи статей 601, 602 Цивільного кодексу України ( далі - ЦК України) та статті 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України), а також норми процесуального права, зокрема, частину третю статті 2 ГПК України, пункт 4 частини першої статті 229 ГПК України, приписів статті 236 ГПК України та частину другу статті 237 ГПК України (вважає, що судами не враховані висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.02.2021 у справі № 907/62/18).
Крім того, з посиланням на пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник вказує на необхідності відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 902/368/16.
Також з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник обґрунтовує касаційну скаргу відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" в контексті поширення його дії на відносини із врегулювання заборгованості за придбаний у акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" природний газ, послуги з його розподілу і транспортування на суб`єктів ринку природного газу, щодо яких триває процедура включення до реєстру.
Скаржник вказує на порушення норм процесуального права, що потягло за собою неможливість встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, а саме суд необґрунтовано відхилив клопотання АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України).
Доводи інших учасників справи, заявлені клопотання
28.07.2022 АТ "НАК "Нафтогаз України" через електронну пошту Верховного Суду подало відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
15.08.2022 через електронну пошту Верховного Суду від третьої особи надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому остання просить Суд касаційну скаргу відповідача задовольнити, скасувати судові акти попередніх інстанцій, а справу направити на новий розгляд.
Разом з касаційною скаргою (14.07.2022) відповідач подав клопотання про зупинення касаційного провадження у цій справі до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/2287/17.
01.09.2022 Суд, розглянувши зазначене клопотання відповідача щодо зупинення провадження у справі, залишає його (клопотання) без задоволення, оскільки на час розгляду даної справи (№904/5326/19) об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду розглянула та винесла постанову від 19.08.2022 зі справи № 908/2287/17, тому відсутні підстави для зупинення провадження у справі, що розглядається.
01.09.2022 представник АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів згідно з ухвалою Суду від 29.08.2022.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Як встановлено судами попередніх інстанцій, в провадженні господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа №904/4470/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про стягнення 348 222 726,62 грн заборгованості за природний газ, 51 305 898,24 грн пені, 3 583 797,82 грн 3% річних та 9 972 484,42 грн інфляційних втрат.
За результатами розгляду даної справи, господарським судом Дніпропетровської області прийнято рішення від 28.07.2016, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
В подальшому, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 по справі № 904/4470/16, яка залишена в силі постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.04.2018, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 у справі №904/4470/16 було скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 348 222 726,62 грн заборгованості за природний газ, 3 583 797,82 грн 3% річних, 9 972 484,42 грн інфляційних втрат.
В подальшому рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 у справі №904/1209/18, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2019 та постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.08.2019, зокрема, стягнуто з Публічного акціонерного товариства з газопостачання та газифікації "Дніпропетровськгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суму 3% річних в розмірі 18 679 583, 84 грн (за період з 14.05.2016 по 27.02.2018), інфляційну складову в розмірі 81 075 510, 99 грн (за період з травня 2016 року по січень 2018 року), які нараховані у зв`язку з подальшим простроченням оплати вищевказаного боргу за договором від 04.01.2013 № 13-137-ВТВ.
У даній справі №904/5326/19 позивач на підставі статті 625 ЦК України нарахував відповідачу інфляційні втрати через прострочення останнім виконання грошового зобов`язання за договором №13-17-ВТВ, за період прострочення з лютого 2018 року (включно) по грудень 2018 року (включно) у розмірі 25 037 462,70 грн.
У свою чергу, відповідач звернувся з заявою про закриття провадження у справі з підстави припинення зобов`язань, що є предметом позову зарахуванням однорідних вимог. В свою чергу, позивач не визнав права зустрічної вимоги відповідача, що є предметом правочину про зарахування та звернувся з вимогою у справі на підставі статті 237 ГПК України про визнання недійсним правочину, оформленого заявою АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог з підстав порушення статей 203, 601 ЦК України через спірність вимог.
Судами також встановлено, що АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" скеровано АТ "НАК "Нафтогаз України" заяву про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 06.12.2019 № 490007.2-Сл-20087-1219 з підстав, передбачених статтею 601 ЦК України. У заяві зазначено, що АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" має перед АТ "НАК "Нафтогаз України" непогашене грошове зобов`язання у сумі 25 037 462,70 грн. Одночасно, АТ "НАК "Нафтогаз України" має перед АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" непогашене грошове зобов`язання у сумі 25 037 462,70 грн., яке виникло у зв`язку з невиконанням вимоги від 22.11.2019.
На підставі викладеного АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" заявило про припинення зобов`язання, яке виникло у справі №904/5326/19 в сумі 25 037 462,70 грн. Таким чином, заборгованість АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" перед АТ "НАК "Нафтогаз України" за позовними вимогами у справі №904/5326/19 відсутня.
Згідно вимоги від 22.11.2019 №490007.1-Сл-19282-1119 про виконання грошового зобов`язання, АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" від АТ "НАК "Нафтогаз України" у семиденний термін з дня пред`явлення даної вимоги перерахувати грошові кошти в сумі 25 037 462,70 грн. У вимозі зазначено, що між ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" (первісний кредитор) та АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (новий кредитор) укладено договір від 22.11.2019 №22-11/19 про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув право вимоги до АТ "НАК "Нафтогаз України" щодо виконання грошового зобов`язання в сумі 25 037 462,70 грн., яке виникло у зв`язку із невиконанням АТ "НАК "Нафтогаз України" постанов Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 №63 та від 27.02.2019 №143 в рамках договорів укладених між ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" та АТ "НАК "Нафтогаз України" в частині вартості отриманого природного газу, а саме: договори №16-106-Н від 302.12.2015, №16-405-Н від 28.10.2016, №17-2014-Н від 12.04.2017, №17-404-Н від 29.09.2017, №18-504-Н від 05.11.2018, який був розподілений населенню, в тому числі АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз".
08.02.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 №63 "Деякі питання споживання природного газу побутовими споживачами". Пунктом 2 зазначеної постанови передбачено, що не допускається:
- нарахування та облік заборгованості на особовому рахунку побутового споживача за природний газ, яка виникла у зв`язку з втратою чинності постановами Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 237 "Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" та від 23 березня 2016 року № 203 "Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників";
- нарахування постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів заборгованості за природний газ в межах норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1996 року №619, в редакції, що діяла до 1 жовтня 2014 року, а також штрафні санкції, 3 відсотки річних та інфляційні втрати, нараховані на таку заборгованість.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 №619 в редакції, що діяла до 1 жовтня 2014 року, були встановлені наступні норми споживання газу населенням у разі відсутності газових лічильників:
- плита газова за наявності централізованого постачання гарячої води - 9.8 куб.м (людино-місяць)
- плита газова у разі відсутності централізованого постачання гарячої води та газового водонагрівача- 18.3 куб.м (людино-місяць)
- плита газова та газовий водонагрівач - 23.6 куб.м (людино-місяць)
Протягом 2015-2019 років ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" закуповувало у АТ "НАК "Нафтогаз України" природний газ для потреб населення, в тому числі для споживачів без газових лічильників. Всього за період з липня 2015 року до 01 лютого 2019 року (нові норми споживання набрали чинність 08 лютого 2019 року) ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" було придбано газу на загальну суму 18 491 405 367,83 грн. (договори купівлі-продажу газу від 30.06.2015 №15-709-Н, від 30.12.2015 №16-106-Н, від 28.10.2016 №16-405-Н, від 12.04.2017 №17-204-Н, від 29.09.2017 №17-404-Н, від 05.11.2018 №18-504-Н).
Вартість газу, придбаного у АТ "НАК "Нафтогаз України" для потреб населення без лічильників газу, склала 2 695 872 831,12 грн., залишок суми, який підлягав коригуванню, складав 1 756 256 489,16 грн.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 №63 ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" листом від 28.02.2019 року №49703-Сл-3292-0219 були направлені коригуючі акти вартості отриманого природного газу та акти-розрахунки до них з проханням в термін до 01.03.2019 року здійснити відповідні коригування заборгованості та штрафних санкцій в обліку АТ "НАК "Нафтогаз України" та повідомити суму переплати ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" за природний газ, придбаний для потреб побутових споживачів у період з липня 2015 року до 01 лютого 2019 року (у розрізі договорів).
Однак, 02.04.2019 АТ "НАК "Нафтогаз України" коригуючі акти приймання-передачі та акти-розрахунки до них були повернені без розгляду.
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 №143 (яка відтворює зміст пунктів 2 та 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 №63) передбачено наступне:
- не допускається нарахування та облік заборгованості на особовому рахунку побутового споживача за природний газ, яка виникла у зв`язку з втратою чинності постановами Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 № 237 "Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" та від 23 березня 2016 № 203 "Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників";
- не нараховуються постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів заборгованість за природний газ в межах норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1996 року №619, в редакції, що діяла до 1 жовтня 2014 року, а також штрафні санкції, 3 відсотки річних та інфляційні втрати, нараховані на таку заборгованість.
З огляду на те, що наведені норми є обов`язковими до виконання суб`єктами, на яких поширюють свою дію, ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" повторно листом від 11.04.2019 року №49703-Сл-5589-0419 направило на адресу АТ "НАК "Нафтогаз України" коригуючі акти вартості отриманого природного газу та акти-розрахунки до них з проханням в термін до 01.05.2019 року здійснити відповідні коригування заборгованості та штрафних санкцій в обліку АТ "НАК "Нафтогаз України" та повідомити суму переплати ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" за природний газ, придбаний для потреб побутових споживачів у період з липня 2015 року до 01 лютого 2019 року (у розрізі договорів).
З урахуванням того, що як зазначає відповідач, АТ "НАК "Нафтогаз України" не виконало положення постанов Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 №63 та від 27.02.2019 №143, у АТ "НАК "Нафтогаз України" виникло зобов`язання перед ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" повернути суму переплати ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" за природний газ, придбаний для потреб побутових споживачів у період з липня 2015 року до 01 лютого 2019 року на підставі договорів купівлі-продажу газу від 30.06.2015 №15-709-Н, від 30.12.2015 №16-106-Н, від 28.10.2016 №16-405-Н, від 12.04.2017 №17-204-Н, від 29.09.2017 №17-404-Н, від 05.11.2018 №18-504-Н, у сумі 1 756 256 489,16 грн.
Таким чином, до АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на підставі договору від 22.11.2019 №22-11/19 про відступлення права вимоги перейшло від ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" право вимоги до АТ "НАК "Нафтогаз України" щодо виконання грошового зобов`язання у сумі 25037462,70 грн.
В свою чергу, АТ "НАК "Нафтогаз України" у повідомленні від 11.12.2019 № 39-6696/1.24-19 зазначило про те, що не визнає непогашеного грошового зобов`язання перед АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз".
Як встановлено судами попередніх судових інстанцій, ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" 28.02.2019 звернулось до ПАТ "НАК "Нафтогаз України" з вимогою щодо необхідності виконання постанови Кабінету Міністрів України №63 від 30.01.2019 року, в якій просило здійснити відповідні коригування заборгованості та штрафних санкцій в обліку ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та повідомити суму переплати ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" за природний газ, придбаний для потреб побутових споживачів у період з липня 2015 року до 01 лютого 2019 (у розрізі договору). До листа відповідач додав коригуючи акти вартості отриманого природного газу за договорами з актами-розрахунками до них.
11.04.2019 третя особа звернулася до позивача з листом №49703-Сл-5589-0419 щодо необхідності виконання поставно Кабінету Міністрів України №63 від 30.01.2019 та №143 від 27.02.2019, в якій повторно просило здійснити відповідні коригування заборгованості та штрафних санкцій в обліку ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та повідомити суму переплати ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" за природний газ, придбаний для потреб побутових споживачів у період з липня 2015 року до 01 лютого 2019 (у розрізі договорів). Третя особа повторно направила позивачу коригуючи акти вартості отриманого природного газу за договорами з актами-розрахунками до них.
Коригуючи акти підписані з боку ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" та не підписані ПАТ "НАК "Нафтогаз України".
У відповідь на вимогу третьої особи, позивач направив лист щодо коригування заборгованості, в якому повідомив, що пункти 1-3 Постанови Кабінету Міністрів України №63 від 30.01.2019 року втратили чинність відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №143 від 27.02.2019 року. У зв`язку з цим, позивач повернув надані третьою особою коригуючи документи без розгляду.
В обґрунтування своїх заперечень проти заяви про зарахування вимог позивач посилається на те, що розрахунки між сторонами за договорами купівлі-продажу природного газу, укладеними в 2015, 2016, 2017, 2018 роках, закриті актами приймання-передачі природного газу, які у повному обсязі оплачені покупцем природного газу. З наявністю переплати за цими договорами позивач не згодний.
Посилаючись на приписи статті 601 ЦК України, відповідач заявив про припинення зобов`язання, яке виникло на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі №904/4470/16 у розмірі 348 222 726,62 грн. шляхом його зарахування.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів
Згідно з положеннями частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що скаржник вважає, що судами попередніх судових інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: приписи статей 601, 602 ЦК України та статті 203 ГК України. При цьому здійснює свої посилання на постанову Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19 та стверджує, що суди попередніх судових інстанцій не взяли до уваги відповідний висновок Верховного Суду, тобто не врахували його.
Щодо наведених доводів скаржника щодо неправильного застосування судами попередніх судових інстанцій приписів статей 601 та 602 ЦК України, статті 203 ГК України при вирішенні питання про визнання недійсним правочину про припинення зобов`язання зарахуванням однорідних зустрічних вимог, а також неврахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19, то вони свого підтвердження не знаходять з огляду на таке.
АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" вважало, що у АТ "НАК "Нафтогаз України" виникло перед відповідачем зобов`язання на підставі укладеного між АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" та ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" договору про відступлення права вимоги у розмірі 25 037 462,70 грн, яке підлягає припиненню, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, про що позивачу надіслано заяву від 06.12.2019 № 490007.2-Сл-20087-1219.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що АТ "НАК "Нафтогаз України" не визнавало існування у нього зобов`язання перед АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" у розмірі 25 037 462,70 грн на підставі укладеного з ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" договору про відступлення права вимоги. За доводами позивача визначений ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" борг є наслідком безпідставного одностороннього перерахунку вартості придбаного у позивача та оплаченого природного газу. Тобто третьою особою передано відповідачу за договором відступлення права вимоги неіснуючу вимогу.
Відповідачем не надано належних та достатніх доказів, які б підтверджували виникнення заборгованості Компанії перед ТОВ "Дніпропетровськгаз збут", яка в подальшому була відступлена АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", та її розмір.
Долучені до матеріалів справи відповідачем постанови Кабінету Міністрів України, акти приймання-передачі природного газу, протокол засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відеозапис такого засідання, листи, постанова про закриття кримінального провадження та інші надані відповідачем докази не підтверджують виникнення заборгованості у позивача перед ТОВ "Дніпропетровськгаз збут", яка в подальшому була відступлена останнім відповідачу, у той час як заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати за спірний період є арифметично правильними та такими, що відповідають сумі заборгованості та періоду нарахування.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, у даній справі судами встановлено неузгодженість стосовно зустрічного зобов`язання та відсутність безспірності заявлених однорідних вимог, у зв`язку з чим суди дійшли правильного висновку про те, що заява про зарахування зустрічних однорідних вимог не відповідає вимогам статті 601 ЦК України, а це, у свою чергу, є підставою для визнання її недійсною, як такої, що вчинена з порушенням вимог частини першої статті 203 ЦК України.
У постанові від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19, яка покладена в основу доводів касаційної скарги відповідача, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду уточнив раніше викладені висновки щодо безспірності вимог, які зараховуються, наступним чином.
Безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.