ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2022 року
м. Київ
Справа № 1309/3314/12
Провадження № 51- 141 ск 18
Суддя Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду Наставний В.В., розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 12 грудня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 квітня 2022 року щодо нього,
встановив:
Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 12 грудня 2016 року, залишеним без зміни ухвалою Львівського апеляційного суду від 27 квітня 2022 року, ОСОБА_1 засуджено за ст. 185 ч. 4, ст.187 ч. 4, ст. 257, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років 3 місяці з конфіскацією майна.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про перевірку вироку Залізничного районного суду м. Львова від 12 грудня 2016 року та ухвали Львівського апеляційного суду від 27 квітня 2022 року в касаційному порядку. При цьому ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень щодо нього.
Проте касаційна скарга не може бути предметом касаційного розгляду, оскільки подана поза межами строку на касаційне оскарження, встановленого ст. 386 ч. 2 КПК України 1960 року.
Згідно зі ст. 386 ч. 2 КПК України 1960 року, касаційні скарги на судові рішення, зазначені у частині другій статті 383 цього Кодексу, можуть бути подані протягом трьох місяців з моменту набрання ними законної сили.
Як убачається з долучених до касаційної скарги копій судових рішень, вирок щодо ОСОБА_1 набрав законної сили 27 квітня 2022 року, а з касаційною скаргою засуджений ОСОБА_1 згідно з відміткою поштового відділення на конверті звернувся лише 19 серпня 2022 року, тобто після закінчення трьохмісячного строку, передбаченого ст. 386 ч. 2 КПК України 1960 року.