ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2022 року
м. Київ
справа №804/2410/17
адміністративне провадження № К/9901/1126/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Кравчука В.М., Єзерова А.А.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2017 (судді - І.В. Тулянцева, Н.В. Боженко, А.О. Коренев) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 (судді - О.О. Круговий, А.В. Шлай, Т.С. Прокопчук)
у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" до Міністерства соціальної політики України, Управління праці та соціального захисту населення Покровської міської ради Дніпропетровської області, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання протиправної бездіяльності та стягнення коштів
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У квітні 2017 Публічне акціонерне товариство "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат звернулось до суду з позовом, у якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства соціальної політики України та Управління праці та соціального захисту населення Покровської міської ради Дніпропетровської області, що полягає в не здійсненні перерахування суми компенсації середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, виплаченого позивачем у період з червня 2015 року по грудень 2015 року, на загальну суму 164257,28 грн.;
- стягнути з Міністерства соціальної політики України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ПАТ "Орджонікідзевський ГЗК" (ідентифікаційний код 00190928) суму компенсації середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, виплаченого позивачем у період з червня 2015 року по грудень 2015 року, на загальну суму 164257,28 грн.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем у квітні та травні 2015 року було звільнено дев`ять осіб у зв`язку з призовом їх до лав Збройних Сил України на строкову військову службу на підставі Указу Президента України від 17.02.2015 № 88/2015 "Про строки проведення чергових призовів, чергові призови громадян на строкову військову службу та звільнення в запас військовослужбовців у 2015 році".
Наказом по підприємству від 01.02.2016 №П-8501971-110 "Про поновлення на роботі працівників, звільнених у зв`язку із призовом на строкову військову службу та увільнення їх від роботи на період призову на строкову військову службу у збройні Сили України", звільнені в період квітня - травня 2015 року у зв`язку із призовом на військову службу дев`ять працівників були поновлені на роботі та увільнені від виконання своїх службових обов`язків, а саме:
1. ОСОБА_1 - машиніст насосних установок (наказ про звільнення від 14.04.2015 № ПП-8514233-п);
2. ОСОБА_2 - майстер по ремонту вагонів локомотивно - вагонного депо (наказ про звільнення від 19.05.2015 № ПП-8519661-п);
3. ОСОБА_3 - електрослюсар (наказ про звільнення від 14.04.2014 № ПП-8514108-п);
4. ОСОБА_4 - сепараторщік (наказ про звільнення від 22.05.2015 № ПП-8520231-п) ;
5. ОСОБА_5 - механік (наказ про звільнення від 13.04.2015 № ПП-8513914-п);
6. ОСОБА_6 - електрослюсар (наказ про звільнення від 12.05.2015 № ПП-8518263-п);
7. ОСОБА_7 - електрогазосварщик (наказ про звільнення від 20.04.2015 № ПП-8514826-п);
8. ОСОБА_8 - електрогазосварщик (наказ про звільнення від 14.05.2015 № ПП-8518830-п);
9. ОСОБА_9 - електрогазосварщик (наказ про звільнення від 24.04.2015 № ПП-8516313-п).
В лютому 2016 року позивачем, у зв`язку із поновленням на роботі вказаних працівників, було фактично витрачено на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації та на особливий період 164257,28 грн за період з червня 2015 року по грудень 2015 року, що підтверджується платіжними відомостями та банківськими виписками.
У 2015 році позивач щомісяця співпрацював з Управлінням щодо отримання компенсації фактичних витрат на виплату середнього заробітку іншим мобілізованим працівникам та отримав кошти за квітень - грудень 2014 року, січень - листопад 2015 року. Згідно платіжного доручення від 03.05.2017 позивачу відшкодовано кошти за грудень 2015 (звіт наданий позивачем у січні 2016). Тобто, по здійсненим фактичним витратам у 2014-2015 роках позивач отримував компенсацію у повному обсязі відповідно до наданих звітів.
18.02.2016 позивач вперше звернувся до УПСЗН Покровської міської ради Дніпропетровської області з листом (за вих.100-64 від 15.02.2016) про виплату компенсації витрат на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв`язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв`язку з прийняттям на військову службу за контрактом за лютий 2016 року на загальну суму 164257,28 грн до якого було надано Звіт про фактично понесені позивачем витрати, погоджений з військовим комісаром Покровського міського військового комісаріату.
Звернення позивача від 18.02.2016 разом із Звітом про фактично понесені позивачем витрати, було повернуто Управлінням праці та соціального захисту населення Покровської міської ради Дніпропетровської області без опрацювання у зв`язку із відсутністю в Законі України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" видатків на компенсацію роботодавцям середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації та на особливий період за 2015 рік.
Позивач 03.03.2017 знову звернувся до УПСЗН Покровської міської ради Дніпропетровської області із листом про виплату компенсації середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації та на особливий період за 2015 рік, до якого було залучено Звіт про фактично понесені позивачем в лютому 2016 року витрати, погоджений з військовим комісаром Покровського міського військового комісаріату у розмірі 164257,28 грн.
Листом від 09.03.2017 за вих. №1561/21 відповідачем звіт було повернуто на адресу позивача мотивуючи це тим, що відновлення на роботі з нарахуванням і виплатою середнього заробітку 9 працівників було проведено у лютому 2016 року, проте у Держбюджеті на 2016 рік відсутня така стаття витрат, як компенсація середнього заробітку за попередні роки.
Не погоджуючись із підставами відмови у виплаті компенсації в розмірі 164257,28 грн, позивач звернувся до суду із позовом.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2017 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2017 у справі №804/2410/17 - залишено без змін.
Суди виходили з того, що відновлення на роботі з нарахуванням і виплатою середнього заробітку 9 працівникам підприємством було проведено у лютому місяці 2016 року. З 1 січня і до кінця 2016 року компенсація середнього заробітку із бюджету законодавством не передбачена, в Законі України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" була відсутня така стаття витрат, Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" Міністерству соціальної політики України, як головному розпорядникові бюджетних коштів, для компенсації підприємствам, установам й організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період за 2014-2015 роки, передбачено видатки за бюджетною програмою 2501350 "Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період за 2014- 2015 роки" обсягом 233,1 млн. грн. Роботодавці, які не одержали у 2015 році у повному обсязі компенсації з державного бюджету у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу на особливий період за 2014-2015 роки, мають можливість одержати її за рахунок коштів Державного бюджету України на 2017 рік.
Cуд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що нормами ст. 119 Кодексу законів про працю України в 2016 році було передбачено, що за працівниками, призваними на військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову, а в Державному бюджеті України на 2016 рік не було передбачено видатків щодо компенсації витрат таким підприємствам середнього заробітку, виплаченого мобілізованим працівникам, відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності щодо не здійснення компенсацій з Державного бюджету України суми, виплаченої середньої заробітної плати в лютому 2016 року.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, оскільки, на думку відповідача, рішення судів не відповідають вимогам статті 159 КАС України. При винесенні рішення по даній справі не надано належну оцінку доказам, невірно встановлені фактичні обставини та неправильно застосовано норми матеріального права та процесуального права. Вказано, що Міністерством соціальної політики України не виконано покладених на нього зобов`язань щодо відшкодування з бюджету виплати компенсації, здійснені позивачем за період з червня по грудень 2015 року в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.