ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 826/12449/17
адміністративне провадження № К/990/6670/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2022 (головуючий суддя Єгорова Н. М., судді: Федотов І. В., Чаку Є. В.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Глуско Рітейл" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 20.06.2018, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.01.2021, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2018 про відмову в позові скасував і ухвалив нове судове рішення, яким позов ТОВ "Глуско Рітейл" задовольнив.
24.05.2021 Окружний адміністративний суд м. Києва видав виконавчий лист про стягнення на користь товариства за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС судовий збір у розмірі 9897,93 грн.
ТОВ "Глуско Рітейл" звернулось до суду із заявою про заміну боржника у виконавчому листі в порядку, передбаченого статтею 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з реорганізацію Державної фіскальної служби України шляхом поділу та створення Державної податкової служби України згідно постановами Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 та від 19.06.2019 №537.
Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою від 27.07.2021 заяву ТОВ "Глуско Рітейл" про заміну боржника у виконавчому провадженні задовольнив та замінив боржника у виконавчому листі від 24.05.2021 з Офісу великих платників податків ДФС на його правонаступника - Державну податкову службу України в особі Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, як відокремленого підрозділу.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 10.01.2022 ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.07.2021 скасував та в задоволенні заяви ТОВ "Глуско Рітейл" про заміну боржника у виконавчому листі у справі №826/12449/17 відмовив.
ТОВ "Глуско Рітейл" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2022.
У касаційній скарзі підставою касаційного оскарження товариство зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції статей 52 і 379 КАС України, частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", пунктів 3, 4 постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №420/5772/18.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, товариство, з посиланням на правову позицію Верховного Суду у постанові від 10.09.2020 у справі №420/5772/18, що факт припинення (ліквідації) юридичної особи не є вирішальним, оскільки саме норми адміністративного права врегульовали умови та порядок передання адміністративної компетенції від повноважень органів Державної фіскальної служби до органів Державної податкової служби, тобто, відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво.
Ухвалою Верховного Суду від 10.05.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою товариства на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2022.
У відзиві на касаційну скаргу Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків просить касаційну скаргу товариства залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанцій без змін. Мотивуючи свої вимоги Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків вказав, що Офіс великих платників податків ДФС не відповідає ознакам вибулої сторони виконавчого провадження зважаючи на те, що згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань цей контролюючий орган не припинено.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі та у відзиві на касаційну скаргу доводи, правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Касаційна скарга у цій справі стосується питання застосування норм процесуального права, якими врегульовано заміна сторони виконавчого провадження, у випадку, якщо станом на час проведення виконавчих дій боржник, який є суб`єктом владних повноважень, перебуває у стані припинення, але ще не припинений як юридична особа публічного права, проте, його управлінські функції передані іншій особі публічного права, яка не має статусу юридичної особи.
Аналогічне питання було предметом розгляду Верховним Судом у справі №420/5772/18 (постанова від 10.09.2020) та у справі №804/958/17 (постанова від 06.10.2020), у яких, здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства, яке регулює питання правонаступництва юридичних осіб публічного права, зроблено висновок, що факт припинення (ліквідації) юридичної особи у такому випадку не є вирішальним, оскільки у даному випадку відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво.
Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Таким чином, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.
Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Така теза неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, але не виключно, у постановах Верховного Суду від 06.10.2020 (справа N804/958/17), від 03.12.2020 (справа N805/2173/16-а), від 30.12.2020 (справа 805/4361/17-а).
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" від 18.12.2018 №1200 утворено шляхом поділу Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу. Пунктом 2 цієї Постанови установлено, що Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" від 19.06.2019 №537 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1; реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2; встановлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби.