ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2022 року
м. Київ
cправа № 914/2252/20 (914/2523/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г.,
за участі секретаря: Купрейчук С.П.,
за участі представників сторін відповідно протоколу судового засідання від 17.08.2022
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства АБ "Укргазбанк"
на рішення Господарського суду Львівської області від 11.01.2022
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.05.2022
у справі
за позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксохімремонт"
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Апс Пауер Технолоджи"
про: визнання недійсним договору безвідсоткової поворотної фінансової позики №АПС-0301 від 16.08.2018
у межах справи № 914/2252/20
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-впроваджувальне підприємство "МАК"
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Апс Пауер Технолоджи"
ВСТАНОВИВ:
1. У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа № 914/2252/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Апс Пауер Технолоджи".
2. Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось до Господарського суду Львівської області, у межах справи № 914/2252/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Апс Пауер Технолоджи", з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксохімремонт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Апс Пауер Технолоджи" про визнання недійсним договору безвідсоткової поворотної фінансової позики №АПС-0301 від 16.08.2018 р., укладеного між ТОВ "Апс Пауер Технолоджи" та ТОВ "Коксохімремонт".
2.1. Позовна заява обґрунтована тим, що договір безвідсоткової поворотної фінансової позики №АПС-0301 від 16.08.2018 р., укладений ТОВ "Апс Пауер Технолоджи" (відповідач-2) із заінтересованою особою в розумінні ст. 1 КУзПБ та пов`язаною юридичною особою, якою виступає ТОВ "Коксохімремонт" (відповідач-1), і на підставі якого позикодавець (відповідач-1) зобов`язався надати позичальнику (відповідачу-2) поворотну фінансову допомогу в сумі 40 000 000,00 грн., не відповідає вимогам закону, оскільки не був спрямований на настання реальних наслідків, а здійснений виключно з метою ухилення від виконання зобов`язань перед банком(позивачем), зменшення платоспроможності боржника, включення до реєстру кредиторів штучно створених вимог на підставі договору. Вказує на те, що між АБ "Укргазбанк" та ТзОВ "Альтернативні Енергоресурси", ТОВ "Апс Пауер Технолоджи" укладено генеральний кредитний договір №1/16/к від 07.10.2016 р. (з подальшими змінами та доповненнями), згідно з пунктом 5.2.8 якого позичальники взяли на себе, крім інших, зобов`язання не отримувати та не надавити кредитів їх різновидів без попередньої письмової згоди банку, і такої згоди на укладання договору безвідсоткової поворотної фінансової позики №АПС-0301 від 16.08.2018 р. банк не надавав. Окрім того станом на дату спірного договору відповідач-2 знав про наявну в нього заборгованість перед АБ "Укргазбанк", яка існувала за генеральним кредитним договором №1/16/к від 07.10.2016 р. у розмірі 2 388 316,85 євро (що еквівалентно 145 142 511,00 грн). Зауважив, що підстави, які можуть слугувати для визнання оспорюваного правочину недійсним, містяться не лише у ст. 215 ЦК України, як загальній нормі недійсності правочину але й у положеннях ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, де закріплені підстави недійсності правочинів.
Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.01.2022 у справі №914/2252/20 (914/2523/21), яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.05.2022, відмовлено в задоволенні позову ПАТ АБ "Укргазбанк" до ТОВ "Коксохімремонт" та до ТОВ "Апс Пауер Технолоджи" про визнання недійсним договору безвідсоткової поворотної фінансової позики №АПС-0301 від 16.08.2018.
3.1. Судові рішення обґрунтовані посиланням на висновки щодо застосування приписів ст. 42 КУзПБ, які викладені у постанові Верховного Суду від 02.06.2021 у справі №904/7905/16. Суди встановили, що оспорюваний договір позики укладено 16.08.2018, тобто до введення 29.10.2019 в дію Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справі про банкрутство щодо відповідача-2 відкрито 21.09.2020, тобто поза межами однорічного "підозрілого періоду", встановленого у ч.1 ст.20 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Крім того, суди послались на відсутність підстав, передбачених нормами ЦК України, для визнання договору недійсним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Публічне акціонерне товариство АБ "Укргазбанк" звернулось до Касаційного господарського суду зі скаргою на Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.01.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.05.2022 у цій справі, просить оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
4.1. Скаржник зазначив, що підставою для касаційного оскарження є п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме суди попередніх інстанцій не врахували висновків про застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду від 28.10.2021 у справі № 911/1012/13, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16.
4.2. Беручи до уваги те, що провадження у справі про банкрутство ТОВ "Апс Пауер Технолоджи" було відкрите після введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства з урахуванням висновків про застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 28.10.2021 по справі № 911/1012/13, скаржник переконує, що до заяви АБ "Укргазбанк" про визнання недійсним правочину слід застосовувати положення норм статті 42 КУзПБ.
4.3. АБ "Укргазбанк" наголошує на тому, що ТОВ "Апс Пауер Технолоджи" на момент укладення спірного договору із заінтересованою та пов`язаною особою, знало про наявну заборгованість перед АБ "Укргазбанк" та про свій обов`язок утримуватись від отримання кредитів та їх різновидів без попередньої письмової згоди Банку.
Наслідки спірного договору зачіпають права та інтереси кредиторів по даній справі, внаслідок умисного створення фіктивної кредиторської заборгованості.
Отже, зважаючи на те, що дії Відповідачів при вчиненні оспорюваного договору (відсутність намірів щодо реального настання обумовлених спірним договором правових наслідків; укладення оспорюваного правочину з наміром завдати шкоди позивачу як кредитору, використавши нове зобов`язання для ухилення від сплати заборгованості перед позивачем) є формою зловживання правом, що є порушенням вимог частини третьої статті 13 ЦК України, а зобов`язання за спірним договором суперечить вимогам частини першої та п`ятої 5 статті 203 ЦК України, скаржник вказує на наявність підстав, для визнання договору безвідсоткової поворотної фінансової позики №АПС-0301 від 16.08.2018 недійсним відповідно до статей 215,234 ЦК України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
5. Товариством з обмеженою відповідальністю "Апс Пауер Технолоджи" подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Провадження у Верховному Суді
6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 914/2252/20 (914/2523/21) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 27.06.2022.
7. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.07.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ АБ "Укргазбанк" на рішення Господарського суду Львівської області від 11.01.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.05.2022 по справі № 914/2252/20 (914/2523/21).
8. Призначено до розгляду касаційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" на 17 серпня 2022 року о 12:15 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду, виходячи з такого.
10. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
11. Предметом судового розгляду у цій справі є позов АТ АБ "Укргазбанк", у межах справи № 914/2252/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Апс Пауер Технолоджи", до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксохімремонт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Апс Пауер Технолоджи" про визнання недійсним договору безвідсоткової поворотної фінансової позики №АПС-0301 від 16.08.2018 р., укладеного між ТОВ "Апс Пауер Технолоджи" та ТОВ "Коксохімремонт".
12. Зазначений позов обґрунтований тим, що договір безвідсоткової поворотної фінансової позики №АПС-0301 від 16.08.2018 укладений із заінтересованою особою в розумінні ст. 1 КУзПБ та пов`язаною юридичною особою, не відповідає вимогам закону, оскільки не був спрямований на настання реальних наслідків, а здійснений виключно з метою ухилення від виконання зобов`язань перед банком(позивачем), зменшення платоспроможності боржника, включення до реєстру кредиторів штучно створених вимог на підставі договору. Позивач зазначав підставами визнання недійсним спірного правочину не лише ст. 215 ЦК України, як загальній нормі недійсності правочину але й положення ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, де закріплені підстави недійсності правочинів.
13. За результатом розгляду заявлених вимог, суди дійшли до висновків про відсутність зазначеної заявником підстави для застосування ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, а також відсутності будь-яких інших підстав визначених у загальних нормах цивільного законодавства для визнання недійсним спірного правочину.
14. Предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено в силі рішення місцевого господарського суду, про відмову у задоволенні позовних вимог у цьому спорі з підстав незастосування до спірних правовідносин приписів ст. 42 КУзПБ та з підстав передбачених нормами ЦК України.
15. Так, відмовляючи у задоволенні позову АТ АБ "Укргазбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксохімремонт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Апс Пауер Технолоджи" про визнання недійсним договору безвідсоткової поворотної фінансової позики №АПС-0301 від 16.08.2018, суди виходили з того, що провадження у справі №914/2252/20 про банкрутство відповідача-2 - ТОВ "Апс Пауер Технолоджи" відкрито 21.09.2020 р., а оспорюваний позивачем - АТ АБ "Укргазбанк" договір безвідсоткової поворотної фінансової позики №АПС-0301, укладений боржником 16.08.2018 ( більш ніж за два роки до відкриття провадження у справі №914/2252/20 про банкрутство), тобто поза межами "підозрілого періоду" (одного року, що передував відкриттю провадження у справі №914/2252/20 про банкрутство) визначеного Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відтак відсутні підстави для визнання договору безвідсоткової поворотної фінансової позики №АПС-0301 від 16.08.2018 р. недійсним в порядку ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
16. При цьому, суди попередніх інстанцій керувались правовою позицією щодо застосування принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, в тому числі і Кодексу України з процедур банкрутства, викладеною у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16, згідно з якою приписи ст. 42 КУзПБ у частині підстав визнання недійсними правочинів боржника не підлягають застосуванню до правочинів, що були вчинені боржником до дати введення в дію КУзПБ, тобто 21.10.2019 р. До правовідносин, що склалися до 21.10.2019, підлягають застосуванню приписи ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
17. Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із вказаними висновками, які викладені у оскаржуваних судових рішеннях попередніх інстанцій з таких підстав.
18. Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
19. Банкрутство за своєю природою є особливим правовим механізмом врегулювання відносин між неплатоспроможним боржником та його кредиторами, правове регулювання якого регламентовано Кодексом України з процедур банкрутства, який введено в дію з 21.10.2019, а до введення в дію цього Кодексу - Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними у застосуванні при розгляді цих справ.
20. Законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами ЦК України та ГК України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.
21. У контексті зазначеного можна зробити висновок, що застосування спеціальних норм законодавства про банкрутство можливо лише при наявності відкритого провадження у справі про банкрутство боржника, а відтак правочин (договір), укладений до відкриття провадження у справі про банкрутство, не може оцінюватись судом на предмет його відповідності/невідповідності вимогам спеціального закону про банкрутство.
22. До того ж, на відміну від вимог ЦК України та ГК України, законодавство про банкрутство (як ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, так і ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, чинній з 19.01.2013) не визначає вимоги до укладеного правочину, а врегульовує спеціальні правила та процедуру визнання недійсними правочинів, укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та містить спеціальні положення щодо строків (сумнівного періоду протягом якого боржник вчиняє правочини), суб`єктів (осіб які мають ініціювати право визнання договорів недійсними) і переліку підстав, за наявності яких можна визнавати правочини недійсними.
23. Верховний Суд зазначає, що критерієм для застосування норм ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у тому числі і до заяв, поданих після введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, є дата відкриття провадження у справі про банкрутство. (Висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського від 28.10.2021 у справі №911/1012/13)
24. Як вбачається з матеріалів справи, що переглядається, оскаржуваний правочин укладений боржником 16.08.2018, провадження у справі про банкрутство стосовно відповідача-2 ТОВ "Апс Пауер Технолоджи" відкрито ухвалою суду від 21.09.2020, тобто після введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, умови та підстави визнання недійсними правочинів (договорів) боржника в якому врегульовано ст. 42 цього Кодексу.
25. Так, згідно зі ст. 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.
У разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути до складу ліквідаційної маси майно, яке він отримав від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
26. Беручи до уваги те, що провадження у справі про банкрутство ТОВ "Апс Пауер Технолоджи" було відкрите після введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства з урахуванням висновків про застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 28.10.2021 по справі № 911/1012/13, слід дійти висновку, погодившись із доводами касаційної скарги позивача, про те, що до позову останнього про визнання недійсним правочину судам слід було застосовувати положення норм статті 42 КУзПБ.
27. Крім того, як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовуючи позовну заяву про визнання недійсним договору безвідсоткової поворотної фінансової позики №АПС-0301 від 16.08.2018 зазначив, що договір укладено із заінтересованою особою та здійснений виключно з метою ухилення від виконання зобов`язань перед банком, зменшення платоспроможності боржника, включення до реєстру кредиторів штучно створених вимог на підставі договору, та що оспорюваний договір не відповідає критеріям розумності та добросовісності, та не був направлений на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 203 ЦК України, яка містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину та є підставою для визнання цього договору недійсними згідно з положеннями статей 215,234 ЦК України.
Так, за змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.