ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2022 року
м. Київ
cправа № 927/92/21(927/351/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2021
у справі № 927/92/21(927/351/21)
за позовом Приватного підприємства "Капрайя"
до відповідача-1: Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк",
до відповідача-2: Приватного підприємства "Дайкон",
третя особа: розпорядник майна ПП "Дайкон" Пода Вячеслав Володимирович,
про визнання недійсними окремих умов кредитного договору №4Д12136И від 07.05.2012.
Представники учасників справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.02.2021 за заявою Приватного підприємства "Капрайя" (далі - ПП "Капрайя") відкрито провадження у справі № 927/92/21 про банкрутство Приватного підприємства "Дайкон" (далі - ПП "Дайкон", боржник), визнано грошові вимоги ПП "Капрайя" до боржника у розмірі 530 400,00 грн, введено процедуру розпорядження майном боржника.
Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", Банк) звернулося із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 777 673 991,98 грн, з яких 4 540,00 грн - судовий збір, 318236186,61 грн - заборгованість з винагороди, 459 437 805,37 грн - пеня за прострочення сплати винагороди банку), яка виникла на підставі кредитного договору № 4Д12136И від 07.05.2012,
ПП "Капрайя" звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до відповідачів: АТ КБ "ПриватБанк" (відповідач -1) та ПП "Дайкон" (відповідач-2), третя особа - розпорядник майна ПП "Дайкон" Пода Вячеслав Володимирович, про визнання недійсними окремих умов кредитного договору № 4Д12136И від 07.05.2012, укладеного між АТ КБ "ПриватБанк" та ПП "Дайкон".
В обґрунтування посилалося на те, що спірні положення кредитного договору, передбачають встановлення подвійної плати за користування кредитом, зокрема, у вигляді фіксованої процентної ставки на основну суму кредиту та у вигляді збільшення суми кредиту в залежності від зміни офіційного курсу гривні до долару США, що фактично покладає валютні ризики, пов`язані зі зміною курсу гривні до долару США, на боржника. Такі ризики звичайно виникають у разі отримання кредитів у іноземній валюті, проте кредит надавався в українській гривні, тому таке покладання валютних ризиків суперечить засадам розумності та справедливості.
Підставою для звернення з позовом зазначено те, що укладений між АТ КБ "ПриватБанк" та ПП "Дайкон" кредитний договір №4Д12136И від 07.05.2012 зі спірними умовами суттєво впливає на процесуальні та майнові права ПП "Капрайя" як кредитора у справі про банкрутство ПП "Дайкон", оскільки на підставі вказаного договору, окремі вимоги якого суперечать вимогам Цивільного кодексу України, сформовані кредиторські вимоги відповідача-1 - АТ КБ "ПриватБанк" у розмірі 777 673 991,98 грн в межах справи про банкрутство ПП "Дайкон".
Виникнення права звернення до суду з позовною заявою як заінтересованою особою щодо укладеного договору №4Д12136И від 07.05.2012 відповідно до статті 16 ЦК України ПП "Капрайя", обґрунтоване моментом відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Дайкон" та звернення АТ КБ "ПриватБанк" до суду як конкурсного кредитора.
ПП "Дайкон" у відзиві на позовну заяву підтримало заявлені позовні вимоги ПП "Капрайя" в повному обсязі, зазначаючи, що у Кредитному договорі АТ КБ "ПриватБанк" фактично встановив для ПП "Дайкон" подвійну оплату за послугу надання кредиту, що поставило Позичальника у невигідне положення порівняно з Банком, який збільшив свою економічну вигоду, не надаючи при цьому жодних додаткових послуг, окрім надання кредиту.
Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
07.05.2012 між АТ КБ "ПриватБанк" та ПП "Дайкон" укладено кредитний договір №4Д12136И (далі-договір), згідно умов якого, Банк при наявності вільних коштів, зобов`язується надати Позичальнику кредит у формі згідно п. А.1, з лімітом та на цілі, вказані в п. А.2, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеному в третьому абзаці п. 2.1.2., в обмін на зобов`язання Позичальника по поверненню кредиту, сплатити відсотків, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.
Пунктом А.2 договору встановлено ліміт даного договору 580 000 000,00 грн.
Відповідно до п А.7 за користування кредитом Позичальник сплачує відсотки у розмірі 11% річних.
Пунктом А.8 унормовано, що у випадку порушення Позичальником будь якого грошового зобов`язання по поверненню кредиту Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 44 % річних.
Відповідно до п. А.9 датою сплати процентів є 25-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього Договору, а також дата зазначена в п.1.2.
Згідно п. А.10 позичальник сплачує Банку винагороду за відкриття позичкового рахунку в розмірі 500 грн в день укладення кредитного договору.
Строк повернення кредиту 23 квітня 2013 року (п. А.3 договору).
Позичальник зобов`язується сплатити Банку винагороду відповідно до п. 4.5, 4.13, 4.15 даного договору (п. 2.2.5 договору).
Із пункту 2.4.1. кредитного договору вбачається, що позичальник має право за згодою банку здійснити дострокове повернення кредиту, сплату процентів за його користування. При цьому Позичальник зобов`язаний одночасно сплатити банку неустойку (штраф, пеню), якщо на дату дострокового повернення кредиту у Банку виникли підстави для стягнення неустойки згідно п.п. 5.1., 5.2., 5.3, даного договору.
Відповідно до п 4.2. договору, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту відповідно до п.п. 1.2., 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору Позичальник сплачує проценти у розмірі зазначеному у п. А.6 цього Договору.
Відповідно до п 4.5. договору Позичальник сплачує Банку винагороду за відкриття позичкового рахунку згідно п. А.10 цього Договору.
Згідно п. 4.5 договору в разі якщо дата повернення кредиту чи/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки згідно договору припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути виконані в банківський день, що передує вихідному чи святковому дню.
За здійснення договірного списання коштів в межах сум, належних до сплати Банку за договором згідно п.п. 2.2.6, 2.3.5, Позичальник сплачує Банку винагороду в сумі та строки, передбачені тарифами Банку на момент оплати (п. 4.13. договору).
Відповідно до п. 5.7 договору строки позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів по даному договору встановлюється сторонами протягом 5 років.
21.07.2014 між АТ КБ "ПриватБанк" та ПП "Дайкон" укладено додаткову угоду до кредитного договору №4Д12136И від 07.05.2012, згідно з якою, крім іншого:
- змінено п. А.10 розділу "А. Істотні умови кредитування" та викладено в наступній редакції: "Позичальник сплачує банку винагороду за користування кредиту в розмірі, що визначається відповідною формулою";
- п. 5.1 договору викладено в наступній редакції: "При порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань зі сплати процентів, винагороди за користування кредитом, передбачених п.п.2.2.2, 4.2, 4.3, 4.4, 4.6 дат/строків повернення/погашення кредиту, передбачених п.п.1.2, 2.2.3, 2.3.2, 2.2.14, позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний випадок прострочення платежу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період за який виплачується пеня. Оплата пені здійснюється в гривні";
- п. 5.7 викладено в наступній редакції: "Строки позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів по даному договору встановлюється сторонами протягом 15 років".
27.10.2015 між АТ КБ "ПриватБанк" та ПП "Дайкон" укладено додаткову угоду до кредитного договору №4Д12136И від 07.05.2012, згідно з якою частково змінено умови договору.
Крім іншого, змінено п. А.10 розділу "А. Істотні умови кредитування" договору, доповнивши його підпунктом А. 10.1 та викладено в наступній редакції: "А.10. Позичальник сплачує банку винагороду за користування кредитом в розмірі, що визначається відповідною формулою. А.10.1 значення ставки для визначення максимальної суми винагороди за користування кредитом (п.А.10) встановлюється у розмірі 18% річних".
02.02.2016 між АТ КБ "ПриватБанк" та ПП "Дайкон" укладено додаткову угоду до кредитного договору №4Д12136И від 07.05.2012, згідно з якою, крім іншого:
- п. 4.6 договору викладено в наступній редакції: "Позичальник сплачує банку винагороду за користування кредитом (п. 4.5) в дату, встановлену п. 1.2 договору або в день дострокового повернення кредиту (п. 2.4.1). В разі несплати винагороди за користування кредитом в зазначену дату, винагорода рахується простроченою.";
- п. 4.13 договору викладено в наступній редакції: "Розрахунок і нарахування винагороди за користування кредитом здійснюється в строк повернення кредиту (п. 1.2) або строк дострокового повернення кредиту (п. 2.4.1)".
Відповідно до п. А.10 договору №4Д12136И від 07.05.2012 на день його укладання визначено, що Позичальник сплачує Банку винагороду за відкриття позичкового рахунку у розмірі 500 гривень в день укладення договору, проте в редакції додаткових угод від 21.07.2014 та 2015 року до договору змінено сутність, порядок та розмір винагороди, а саме замість сплати 500 гривень у день укладення договору банком фактично встановлено до сплати суму винагороди за користування кредитом у розмірі, що визначається відповідною формулою.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.02.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство ПП "Дайкон", визнано грошові вимоги ПП "Капрайя" до боржника у розмірі 530 400,00 грн, введено процедуру розпорядження майном боржника.
10.02.2021 на офіційному веб-порталі судової влади України опубліковане повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Дайкон" за №65908.
За вимогами, які виникли на підставі кредитного договору № 4Д12136И від 07.05.2012 в розмірі 777 673 991,98 грн, з яких, 4 540,00 грн - судовий збір, 318 236 186,61 грн - заборгованість з винагороди, 459 437 805,37 грн - пеня за прострочення сплати винагороди банку, АТ КБ "ПриватБанк" подало до господарського суду заяву з грошовими вимогами до боржника.
Зазначивши, що сформовані кредиторські вимоги відповідача-1 в межах справи про банкрутство ПП "Дайкон" на підставі укладеного між відповідачами кредитного договору №4Д12136И від 07.05.2012, окремі умови якого суперечать вимогам Цивільного кодексу України, суттєво впливають на процесуальні та майнові права ПП "Капрайя" як кредитора у справі про банкрутство, ПП "Капрайя" звернулося з позовом у справі про визнання недійсними окремих умов вказаного кредитного договору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.06.2021 у справі №927/92/21(927/351/21) у позові відмовлено повністю.
Відмовляючи в задоволенні позову ПП "Капрайя", суд першої інстанції виходив з того, що:
- укладення спірного договору не зачіпає права та інтереси позивача у даній справі, оскільки ПП "Капрайя" не є ані стороною договору, ані заінтересованою особою в розумінні статті 215 ЦК України, а є заінтересованою особою в розумінні статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ);
- кредитний договір №4Д12136И був укладений між АТ КБ "ПриватБанк" та ПП "Дайкон" 07.05.2012, тобто протягом дев`яти років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство ПП "Дайкон" № 927/92/21, відтак у позивача відсутнє право на звернення з відповідною заявою про визнання Кредитного договору від 07.05.2012 недійсним у розумінні статті 42 КУзПБ;
- ПП "Дайкон", як сторона кредитного договору, не зверталось з позовною заявою про визнання такого договору недійсним.
Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду ПП "Капрайя" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2021 рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.06.2021 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовну заяву ПП "Капрайя" про визнання недійсними окремих умов кредитного договору № 4Д12136И від 07.05.2012, укладеного між АТ Комерційний банк "ПриватБанк" та ПП "Дайкон", задоволено.
Визнано недійсними умови кредитного договору № 4Д12136И від 07.05.2012, укладеного між АТ КБ "ПриватБанк" та ПП "Дайкон", що викладені у наступних пунктах цього договору:
- Пункт А. 10 розділу А "Суттєві умови договору" в редакції Додаткових угод до кредитного договору від 02.10.2012; від 21.07.2014; 27.10.2015 (від 2015);
- Пункт 4.5 розділу 4 "Порядок розрахунків" в редакції Додаткової угоди до кредитного договору від 02.10.2012;
- Пункт 4.6 розділу 4 "Порядок розрахунків" в редакції Додаткових угод до кредитного договору від 02.10.2012; від 02.02.2016;
- Пункт 4.13 розділу 4 "Порядок розрахунків" в редакції Додаткових угод до кредитного договору від 02.10.2012; від 02.02.2016;
- Пункт 5.1 розділу 5 "Відповідальність сторін" в редакції Додаткових угод до кредитного договору від 02.10.2012; від 21.07.2014, в частині винагороди за користування кредитом;
- Пункт 5.7 розділу 5 "Відповідальність сторін" в редакції Додаткових угод до кредитного договору від 02.10.2012; від 21.07.2014, в частині винагороди за користування кредитом.
Досліджуючи питання наявності підстав для звернення ПП "Капрайя" з позовом, апеляційний господарський суд не погодився з доводами місцевого господарського суду, керуючись наступним:
- ПП "Капрайя" та АТ КБ "ПриватБанк" є конкурсними кредиторами у справі про банкрутство ПП "Дайкон";
- факт укладення кредитного договору № 4Д12136И від 07.05.2012, укладеного між ПП "Дайкон" та АТ КБ "ПриватБанк", став підставою для заявлення кредиторських вимог у справі №927/92/21 про банкрутство ПП "Дайкон";
- задоволення кредиторських вимог ПП "Капрайя" залежить від розміру заявлених іншими конкурсними кредиторами вимог в порядку частини третьої статті 64 КУзПБ. Тому, спірні умови кредитного договору, що збільшують розмір грошових вимог іншого кредитора, зумовлюють порушення прав позивача на отримання у повному обсязі належних грошових коштів в процедурі банкрутства ПП "Дайкон";
- з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Дайкон", ПП "Капрайя" відповідно до статті 16 ЦК України, стало заінтересованою особою щодо укладеного договору № 4Д12136И від 07.05.2012 та отримало можливість звернутись з відповідною позовною заявою до суду;
- позивач в обґрунтування своїх вимог, посилався на загальні підстави для визнання недійсними правочинів, передбачені ЦК України, а не на спеціальні підстави для визнання недійсним правочину, передбачені статті 42 КУзПБ;
- визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України і загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 ЦК України.
Задовольняючи позовну заяву по суті позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що умови кредитного договору № 4Д12136И від 07.05.2012 (зі змінами та доповненнями в редакції додаткових угод від 21.07.2014, 02.02.2016), за якими боржник повинен сплатити крім відсотків за користування кредитом, ще й винагороду за користування кредитом, яка значно перевищує розмір отриманого кредиту, суперечать положенням статей 1048, 1054, 1056-1 ЦК України та принципам справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства, відтак є несправедливими умовами договору та відповідно до статті 203 ЦК України є недійсними.
Апеляційний суд визнав помилковим посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 19.03.2021 у справі № 904/2073/19 та зазначив, що правові позиції Верховного Суду, наведені у вказаній справі про стягнення грошових коштів (винагороди) за діючим на момент стягнення кредитним договором, не є релевантними для даного спору.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
АТ КБ "ПриватБанк" (скаржник) подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2021, залишити в силі рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.06.2021.
Як на підставу касаційного оскарження посилається на те, що оскаржувана постанова ухвалена з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме статей 3, 6, 203, 204, 215, 627, 628, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України та порушенням норм процесуального права, а саме статей 18, 75, 236 ГПК України, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у:
- постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.03.2021 у справі № 904/2073/19 за позовом АТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "Сентоза ЛТД" про стягнення винагороди за користування кредитом у розмірі 14 025 253, 01 грн;
- постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 за позовом ТОВ "Тех-Трейд- Інвест" до АТ КБ "ПриватБанк", ТОВ "Парктур", ТОВ "Скорзонера", ТОВ "Шелта", ТОВ "Аспект", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - АкТ КБ "ПриватБанк": Національний банк України, Міністерство фінансів України, про визнання недійсними пунктів договорів.
Крім того, в обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що при дослідженні права кредитора на звернення з позовом суд апеляційної інстанції не зазначив. які саме права (інтереси) позивача були порушені, не визнані чи оспорюються у зв`язку із наявністю у кредитних договорах спірних положень, та в який спосіб відбувається таке порушення; не аргументував наявності реальності (дійсності) порушення прав та інтересів позивача у цьому випадку (особливо на момент укладення спірного Кредитного договору); правових наслідків задоволення позову для позивача, яким саме чином позивач відновить свої права та майнові інтереси й що саме отримує в результаті проведення реституції чи віндикації; обмежившись лише застереженням, що задоволення кредиторських вимог ПП "Капрайя" залежить від розміру заявлених іншими кредиторами вимог, не дослідив факту наявності і розміру майна боржника.
Скаржник вважає, що у кредитора ПП "Капрайя" відсутні підстави, які Кодекс України з процедур банкрутства визначає для можливості його звернення до суду з заявою про визнання недійсним правочинів, відтак, відсутнє право на позов за спеціальними підставами, визначеними статтею 42 цього Кодексу. Також у кредитора ПП "Капрайя" відсутнє право на позов й за загальними підставами, передбаченими статтями 203, 215 ЦК України.
Суд апеляційної інстанції не врахував, що КУзПБ передбачений спеціальний спосіб захисту прав кредиторів, згідно з частиною 6 статті 45 якого кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.
Доводи інших учасників справи
ПП "Капрайя" надало відзив на касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк", в якому заперечує проти її вимог з посиланням на безпідставність, незаконність та необґрунтованість доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2021 залишити без змін.
На підтвердження правової позиції, викладеної в оскаржуваній постанові посилається на висновки про незаконності та недійсність умов кредитного договору щодо встановленої винагороди банка, викладені у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2021 у справі №904/1043/20; у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.10.2019 у справі № 904/8902/17
Від ПП "Дайкон" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому боржник повністю погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що викладені в оскаржуваній постанові, та наведено прохання постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2021 залишити без змін, а касаційну скаргу AT КБ "ПриватБанк" - без задоволення.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 08.11.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2021 у справі №927/92/21(927/351/21) та призначено до розгляду на 22.12.2021.
Водночас, колегією суддів було встановлено, що Касаційним господарським судом ухвалою від 13.10.2021 на розгляд судової палати для розгляду справи про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передано справу №904/5314/20.
Підставами передачі визначено необхідність уточнення питання щодо розгляду грошових вимог банку до боржника в частині нарахованої винагороди за користування кредитом, викладеного у постанові Касаційного господарського суду від 21.07.2021 у справі № 910/14918/20, з огляду на можливе відступлення від відповідної правової позиції, викладеної у наведеній справі, в якій були відхилені посилання на висновки Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 904/2073/19 від 19.03.2021, про неврахування яких стверджує заявник касаційної скарги у цій справі за позовом про визнання недійсними окремих положень кредитного договору, які встановлюють обов`язок боржника сплачувати винагороду за користування кредитом.
У зв`язку з цим, ухвалою Верховного Суду від 22.12.2021 касаційне провадження за касаційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2021 у справі №927/92/21(927/351/21) зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 904/5314/20.
Постановою Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 25.05.2022 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2021 щодо ухвали Господарського суду Дніпропетровської області 22.12.2020 (про визнання додаткових конкурсних вимог) в частині в грошових вимог АТ КБ "Приватбанк" у справі № 904/5314/20 залишено без змін. Постанову в Єдиному Державному реєстрі судових рішень оприлюднено 05.07.2022.
Ухвалою Верховного Суду від 19.07.2022 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2021 у справі №927/92/21(927/351/21) та призначено до розгляду на 03.08.2022.
Від ПП "Капрайя" надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.
03.08.2022 представники сторін та учасників справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Надаючи оцінку доводам скаржника та запереченням на касаційну скаргу, перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України зазначає наступне.
Як було зазначено вище, провадження у справі, що розглядається, зупинялось до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №904/5314/20. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду. У постанові від 25.05.2022 ухваленій за результатами касаційного перегляду у вказаній справі Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відступу від правового висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №910/14918/20.
Водночас, судова палата у постанові від 25.05.2022 з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2021 у справі № 904/2073/19, зауважила, що за приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнається судом недійсним. Разом з тим, незгода позичальника з умовою договору про нарахування та сплату винагороди, на стадії виконання, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання додаткових угод до договору, не є підставою для визначення умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, в тому числі і під час розгляду заяв про грошові вимоги до боржника, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства.
Судова палата відхилила посилання на правовий висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 20.05.2021 у справі № 904/5748/18 зважаючи на відмінний предмет позову.
Так, у справі № 904/5748/18 за позовом АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" до ПАТ "Енергогідромеханізація" та АТ "Комерційний банк "Приватбанк" у межах справи про визнання банкрутом ПАТ "Енергогідромеханізація" була заявлена позовна вимога про визнання недійсними пунктів кредитного договору, укладеного між АТ "Комерційний банк "Приватбанк" та ПАТ "Енергогідромеханізація" в частині сплати винагороди за користування кредитом.