1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 826/8102/16

адміністративне провадження № К/9901/54749/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №826/8102/16

за позовом ОСОБА_1 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, третя особа - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, про визнання протиправною бездіяльності, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Келеберди В.І., та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Бєлової Л.В., суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.

в с т а н о в и в :

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому, з урахуванням уточнень, просив визнати протиправною бездіяльність Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича щодо невнесення протягом місяця на пленерне засідання сесії Київської міської ради питання щодо надання дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки №7 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 72.571 згідно містобудівного кадастру Києва) орієнтовним розміром до 0,10 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, клопотання (заява) №7, зареєстрованого у Київській міській раді 13 січня 2016 року за №08/М-232.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

Суди встановили, що 13 січня 2016 року представник позивача звернувся до Київської міської ради з клопотанням (заявою) №7 щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки з цільовим призначенням "для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) не більше 0,10 га у порядку ст.ст. 118,121 Земельного кодексу України. До клопотання додано такі документи: графічний матеріал з позначенням контуру бажаної до відведення у власність земельної ділянки, копію паспорта громадянина України, копію реєстраційного номера облікової картки платника податків, копію довідки про залучення до заходів антитерористичної операції № 11/1/5-19 від 13 січня 2015 року та копію довіреності представника.

Клопотання зареєстроване Київською міською радою 13 січня 2016 року за вхідним за №08/М-232, про що свідчить відповідна відмітка на клопотанні.

Станом на дату звернення позивача до суду з цим позовом клопотання Київською міською радою розглянуто не було.

Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Разом з цим, судами встановлено, що на пленарному засіданні І сесії Київської міської ради VIII скликання 30 червня 2016 року кадастрова справа К-26111 з відповідним проектом рішення розглянута. За результатами розгляду матеріали кадастрової справи листом Управління правового забезпечення діяльності постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 06 липня 2016 року № 08/281-268 повернуто до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що у спірних правовідносинах відсутня протиправна бездіяльність Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач через свого представника подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задволення позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що міський голова несе персональну відповідальність за нерозгляд в місячний термін Київрадою клопотання позивача, оскільки Земельний кодекс України встановлює саме обов`язок уповноваженого органу у місячний термін розглянути клопотання позивача з прийняттям відповідного рішення.

Також скаржник посилається на неоднаковість застосування одних і тих же норм права у подібних правовідносинах Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2018 року (справа № 826/8107/16) та постанові від 23 листопада 2018 року (справа № 826/8844/16), у зв`язку з чим просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом та відповідними нормативно-правовими актами.

Пунктом "б" частини першої статті 9 ЗК України передбачено, що до повноважень, зокрема, Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Згідно з частиною шостою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За змістом частини сьомої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з частиною восьмою статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Частинами десятою і одинадцятою статті 118 ЗК України встановлено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Згідно з пунктом "г" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За приписами пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Положеннями статті 59 Закону №280/97-ВР визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Відповідно до пунктів 8, 9 частини четвертої статті 42 Закону № 280/97-ВР міський голова скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання.

На момент виникнення спірних правовідносин порядок діяльності Київської міської ради регулювався чинним на той час рішенням від 12 листопада 2014 року №351/351 "Про Регламент Київської міської ради" (далі - Регламент № 351/351).

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 4 Регламенту №351/351 Київський міський голова скликає сесії та пленарні засідання Київради, вносить пропозиції, формує порядок денний пленарних засідань Київради, узгоджений на засіданні Президії Київради, і головує на пленарних засіданнях Київради.

У відповідності до частини тринадцятої статті 46 Закону № 280/97-ВР пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян.

Відповідно до частини першої статті 21 Регламенту №351/351 суб`єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, заступник міського голови - секретар Київради, депутати Київради, постійні та тимчасові контрольні комісії Київради, депутатські фракції, групи, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством, Статутом територіальної громади міста Києва та цим Регламентом.

Пунктом 6 частини третьої статті 4 Регламенту №351/351 встановлено, що Київський міський голова забезпечує підготовку на розгляд Київради проектів програм соціально-економічного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, бюджету міста Києва та звіту про його виконання, рішень Київради з інших питань, що належать до її відання.

Зазначена норма кореспондується з приписами пункту 9 частини четвертої статті 42 Закону №280/97-ВР.

Пунктом 1.1 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року № 182/342 (далі - Положення № 182/342) регламентовано, що Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).


................
Перейти до повного тексту