1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2022 року

м. Київ

справа №540/940/19

адміністративне провадження № К/9901/36188/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Мороз Л.Л., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 540/36188/19

за позовом Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" до Виконавчого комітету Херсонської міської ради, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року (прийняте у складі головуючого судді Варняка Д.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року (ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді - Джабурія О.В., суддів: Вербицької Н.В., Кравченка К.В.)

у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2019 року Акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (далі - АТ "Херсонська теплоелектроцентраль", позивач) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Херсонської міської ради (далі - відповідач), за участю третьої особи ОСОБА_1, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати п.1.2 рішення постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання та встановлення індивідуального джерела опалення від 08 листопада 2018 року в частині надання ОСОБА_1 дозволу на відключення від мереж ЦО та влаштування індивідуальної системи опалення у кв. АДРЕСА_1 та в частині зобов`язання ОСОБА_1 виконати будівельно - монтажні роботи та здійснити замовлення проектної документації.

2. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що законодавством передбачено надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення з ініціативи споживачів на будинок у цілому, а не на окремі квартири. З огляду на те, що рішення, підтримане всіма власниками багатоповерхового будинку, про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення відсутнє, у відповідача не було правових підстав для надання третій особі дозволу на відключення її квартири від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання.

Також скаржник зазначив, що згідно із вимогами відповідних державних будівельних норм з питань влаштування системи опалення, всі стояки та внутрішні розподільчі мережі при проектуванні гідравлічно ув`язані для забезпечення стабільної роботи системи опалення будинку. Відключення окремих квартир по стояку призводить до розбалансування гідравлічного режиму роботи внутрішньобудинкової системи опалення, перерозподілу теплоносія, що є причиною зменшення подачі теплоносія на інші стояки і, внаслідок цього, скарг споживачів на незадовільне опалення. Крім того, процес доставки теплоносія до житлового будинку пов`язаний із технологічними витратами його температури, які залишаються незмінними незалежно від кількості абонентів у будинку. Таким чином, у випадку зменшення кількості абонентів, вартість послуги з опалення мала б збільшитись, що також є неможливим в умовах державного регулювання тарифу на послуги теплопостачання. Тобто, без відповідного коригування тарифу, AT ""Херсонська теплоелектроцентраль"" зазнаватиме фінансових втрат, що порушить його законний господарський інтерес.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року, яке залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення судів мотивовано тим, що за вимогами Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі - Закон № 2189-VIII), який набрав чинності 10 грудня 2017 року, можливе відключення квартири від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та влаштування системи індивідуального теплопостачання, якщо у багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не менш як половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.

Оскільки більше половини квартир у будинку АДРЕСА_2 відокремлено (відключено) від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, надання Комісією дозволу ОСОБА_1 на відключення від мереж ЦО та влаштування індивідуальної системи опалення у кв. 60 прийнято в межах наданих повноважень та у відповідності до діючого законодавства.

Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи позивача про необхідність перевірки технічної можливості відключення квартири третьої особи у відповідності до затвердженої схеми теплопостачання, спростовуються тим, що на момент звернення третьої особи до Комісії в багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 з централізованим опаленням перебувало 34 квартири, з індивідуальним опаленням 38 квартир. По стояку квартири № 60 відключені квартири № 48, № 52, № 56, № 64, № 68, а опалюються квартири № 60 та № 72 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. 24 грудня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ "Херсонська теплоелектроцентраль".

У касаційній скарзі скаржник із посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні видмоги.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що Закон № 2189-VIII хоча і набрав чинності 10 грудня 2017 року, проте введений в дію лише з 01 травня 2019 року, а тому відсутні підстави для застосування положень пункту 7 Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону до правовідносин, які виникли у листопаді 2018 року.

Крім того, позивач вказав, що одночасно із наданням третій особі дозволу на відключення від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання та влаштування індивідуальної системи теплопостачання квартири АДРЕСА_10, такий дозвіл також було надано іншим мешканцям цього будинку ОСОБА_2 (кв. 72 ) і ОСОБА_3 (кв. 41). За результатами судового оскарження рішень Комісії про надання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 згоди на відключення від мереж ЦО та ГВП, рішеннями судів у справах № 540/799/19 (спір щодо квартири АДРЕСА_11 ) та № 540/894/19 (спір щодо квартири АДРЕСА_12 ), що набрали законної сили, встановлено протиправність прийнятого відповідачем рішення, оформленого протоколом від 08 листопада 2018 року. У межах цих справ, судами встановлено, що підтриманого всіма власниками рішення про відключення будинку АДРЕСА_2 від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення до Комісії надано не було, тому були відсутні підстави для задоволення заяв ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

Скаржник вважає, що встановлені у справах №540/799/19 та №540/894/19 обставини справи мають преюдиційне значення для вирішення цього спору.

5. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 грудня 2019 року визначено склад колегії суддів: Желєзний І.В. (головуючий суддя), Берназюк Я.О., Саприкіна І.В.

Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 08.12.2021 № 2228/0/78-21, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І.В., що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Мороз Л.Л., Тацій Л.В.

Відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суд не надходило.

Верховний Суд ухвалою від 30 серпня 2022 року прийняв до провадження зазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 30 серпня 2022 року.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 19 серпня 2014 року виконавчим комітетом Херсонської міської ради прийнято рішення №212 "Про утворення постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання та встановлення індивідуального джерела опалення".

08 листопада 2018 року на засіданні постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання та встановлення індивідуального джерела опалення вирішено надати дозвіл ОСОБА_1 на відключення від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання та влаштування індивідуальної системи теплопостачання квартири АДРЕСА_1, а також зобов`язано ОСОБА_1 виконати будівельно-монтажні роботи у міжопалювальний період, здійснити замовлення проектної документації та виконання відповідних робіт у виконавця, який має на це відповідні дозвільні документи (сертифікат, ліценція).

Вказане рішення (п. 1.2 протоколу) оформлене протоколом від 08 листопада 2018 року.

Вважаючи п.1.2 протоколу протиправним позивач звернулась до суду.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

Приписами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

9. Ключовим питанням при вирішенні даної справи є законність застосування п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-VIII станом на час прийняття спірного рішення.

Правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються Конституцією України, Житловим Кодексом, Законом України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-ІV від 24.06.2004 (далі - Закон №1875-ІV), Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 №2633-IV (далі - Закон №2633-IV), Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-VIII іншими нормативно-правовими актами.

Закон № 1875-ІV визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

За термінами, визначеними у статті 1 Закону № 2633-IV, система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об`єднані між собою та використовуються для тепло-забезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; суб`єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Статтею 4 Закону №2633-ІV встановлено, що проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об`єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання.

Пунктом 2 статті 8 Закону №1875-ІV передбачено, що стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством.

Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання встановлені статтею 13 Закону № 2633-ІV.

До основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать, зокрема, регулювання діяльності суб`єктів відносин у сфері теплопостачання в межах, віднесених до відання відповідних рад; затвердження місцевих програм розвитку у сфері теплопостачання, участь у розробці та впровадженні державних і регіональних програм у цій сфері; затвердження з урахуванням вимог законодавства у сфері теплопостачання проектів містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, схем теплопостачання та іншої містобудівної документації; здійснення контролю за забезпеченням споживачів тепловою енергією відповідно до нормативних вимог; погодження на розміщення в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці нових або реконструкцію діючих об`єктів теплопостачання та сприяння розвитку систем теплопостачання на відповідній території.

Відповідно до статті 19 Закону № 2633-ІV споживач або суб`єкт теплоспоживання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Положеннями статті 24 Закону № 2633-ІV визначено, що споживач теплової енергії має право на: вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.

Основними обов`язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів; забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання; забезпечення безперешкодного доступу до власного теплового обладнання, вузлів обліку представникам теплогенеруючої чи теплопостачальної організації, за умови пред`явлення відповідного посвідчення при виконанні службових обов`язків.

Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом.


................
Перейти до повного тексту