ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 809/1894/16
адміністративне провадження № К/9901/34409/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської облдержадміністрації на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.02.2017 (суддя - Гундяк В.Д.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2017 (судді - Пліш М.А., Глушко І.В., Шинкар Т.І.)
у справі за позовом Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської облдержадміністрації до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, третя особа - ОСОБА_1, про визнання протиправними та скасування рішення, вимоги та припису,
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської облдержадміністрації звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків за №40 від 14.12.2016;
- визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу №Ю 1230 від 14.12.2016 Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську;
- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування щодо достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 13.12.2016 №657.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 року по справі №2а-3465/11 07.05.2014 року ОСОБА_1 позивачем виплачена заробітна плата за період вимушеного прогулу з 01.05.2003 по 01.08.2005 в сумі 26823 грн.
Відповідачем проведена позапланова перевірка позивача щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування за 2003, 2004, 2005 роки. За результатами перевірки пенсійним органом складено акт за №618 від 09.12.2016, згідно якого встановлено заниження страхових внесків, нарахованих у травні 2014 року на заробітну плату третій особі за період вимушеного прогулу з 01.05.2003 по 01.08.2005, та неподання індивідуальних відомостей про застраховану особу за вищевказаний період.
На підставі даного акту 13.12.2016 відповідачем видано припис за № 657 про усунення порушень вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, та сформовано вимогу від 14.12.2016 за №1230 про сплату недоїмки зі страхових внесків в загальній сумі 9584,66 грн.
14.12.2016 відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно необчислених та несплачених страхових внесків за №40, яким до позивача застосовано фінансові санкції в загальному розмірі 14 856,22 грн.
Вважаючи прийняття рішення №40 від 14.12.2016 та вимоги про сплату боргу №Ю 1230 від 14.12.2016 протиправними та такими що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Водночас, як встановлено судами, незважаючи на факт виплати позивачем третій особі заробітної плати за період з 14.01.2003 по 01.08.2005 до органів пенсійного фонду індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 за вищевказаний період подано не було, та страхові внески залишились несплачені.
Також встановлено, що на заробітну плату, виплачену третій особі за період з 14.01.2003 по 01.08.2005, нараховано та утримано відповідно 9737,03 грн та 1636,25 грн єдиного внеску. Вказані суми єдиного внеску 06.05.2014 перераховано до ДПІ в м. Івано-Франківську.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.02.2017 про відмову у задоволенні позову залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2017.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди покликалися на те, що позивачем сплачено заборгованість за період з 14.01.2003 по 01.08.2005, а не поточну заробітну плату, тому єдиний внесок слід було сплатити до бюджету Пенсійного фонду України, а не ДПІ в м. Івано-Франківську, так як адміністрування відповідних платежів за період до 01.01.2011 року чинним законодавством України покладено на органи ПФУ.
Суди виходили з того, що відповідно до абз.6 ч.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на те, що оскаржуваний припис №657 від 13.12.2016 щодо вимог про подання Департаментом коригуючої звітності за 2005 рік є протиправним та незаконним, так як на момент проведення перевірки вказана звітність уже була подана без жодних порушень закону на виконання рішення суду.
Зокрема, покликається на те, що згідно постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №809/1168/13-а 16.06.2015 видано виконавчий лист про зобов`язання Департаменту подати коригуючі звіти до органу Пенсійного фонду, органу Міндоходів України, щодо обчислених, утриманих та сплачених сум середнього заробітку ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу з 01.08.2005 по 19.10.2005 за постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.09.2011 та щодо його індивідуальних відомостей. Зазначене рішення суду позивачем повністю виконано, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 22.11.2016 ВП №48165507 та відповідною коригуючою звітністю.
Позивач вказав, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.04.2014, яка залишена в силі постановою Верховного суду України від 27.01.2015 встановлено, що:
"… управління капітального будівництва ОДА було ліквідовано, а Головне управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства ОДА не є правонаступником управління, в якому працював позивач.".
Позивач вважає, що оскаржуваний припис про усунення порушень №657 від 13.12.2016 видано не тій особі, яка зобов`язана подати індивідуальні відомості до відповідача.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон), яким визначаються принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, перелік платників страхових внесків, їх права та обов`язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Вищевказаним Законом встановлено, що страхові внески, які перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування".
Страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону ст. 14 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").