ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 200/4938/20-а
адміністративне провадження № К/9901/28342/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.07.2020 (головуючий суддя Кониченко О.М.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Гайдара А.В., Гаврищук Т.Г.)
у справі № 200/4938/20-а
за позовом ОСОБА_1
до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області
про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просив:
визнати незаконним та скасувати рішення Управління від 10 березня 2020 року щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV);
зобов`язати Управління повторно розглянути заяву від 03 березня 2020 року про переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058-ІV із зарахуванням до страхового стажу періоду провадження підприємницької діяльності з 14 липня 1998 року по 31 березня 2001 року та з 01 квітня 2002 року по 22 червня 2004 року.
2. Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 13.07.2020, яке Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 22.09.2020 залишив без змін, відмовив ОСОБА_1 в позові.
3. Не погодившись з такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суд першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову повністю.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
5. 03 березня 2020 року позивачем була подана заява до Управління про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, відповідно до ст. 26 Закону № 1058-ІV.
6. 10 березня 2020 року відповідачем було винесено рішення про відмову у переведенні позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058-ІV.
7. Відповідач зазначив, що позивач має страхового стажу 25 років 00 місяців 05 днів при необхідних 27 роках.
8. Позивач зазначає, що до його страхового стажу не зараховано період провадження підприємницької діяльності з 14 липня 1998 року по 31 березня 2001 року та з 01 квітня 2002 року по 22 червня 2004 року без зазначення причин.
9. Позивач зазначає, що в порушення статті 26 Закону № 1058-ІV відповідач визначив, що позивач повинен мати 27 років страхового стажу, тобто рахує стаж на час звернення, а не час досягнення пенсійного віку.
10. Зазначене стало причиною звернення позивачем до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що:
- позивач помилково пов`язує час виникнення права на пенсію за віком з датою звернення особи до органу ПФУ, оскільки таке право безпосередньо пов`язано з віком пенсіонера, а тому і застосування другої умови - наявність 26 років страхового стажу, є помилковим;
- у ОСОБА_1 відсутній страховий стаж 26 років, а тому, підстав для призначення йому пенсії за віком немає.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. У своїй касаційній скарзі позивач наголошує, що суди визначили його страховий стаж (додатково до визнаного відповідачем) 10 міс. 17 днів, що в цілому дійсно складає менше 26 років. Проте, на переконання позивача, суди не звернули увагу, що за один із спірних періодів стаж треба було рахувати не з 01.09.2000 по 31.03.2001, а з 01.09.2000 по 07.12.2001. "Недорахованої" різниці стажу, на переконання позивача, вистачає для переведення його на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058-ІV.
13. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
15. Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 26 Закону №1058-IV, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.
16. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року від 16 до 26 років.