ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 813/3823/17
адміністративне провадження № К/9901/5246/19, К/9901/5543/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційні скарги Львівського міського товариства мисливців і рибалок "Лісівник" та Тростянецької сільської ради Тростянецької об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 (суддя Кухар Н.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019 (колегія у складі суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.,)
у справі №813/3823/17
за позовом Львівського міського товариства мисливців і рибалок "Лісівник"
до Львівської обласної ради,
треті особи - Миколаївська районна організація українського товариства мисливців та рибалок, Тростянецька сільська рада Тростянецької об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області, Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства, Департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації,
про скасування рішення.
І. РУХ СПРАВИ
1. 24.10.2017 Львівське міське товариство мисливців і рибалок "Лісівник" (далі - ЛМТМР "Лісівник") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просило визнати протиправним і скасувати рішення Львівської обласної ради "Про організацію регіонального ландшафтного парку "Стільське Горбогір`я" від 01.04.2014 №1043 в частині включення до складу регіонального ландшафтного парку "Стільське Горбогір`я" 3419 га, розташованих на території Красівського лісництва ДП "Львівське лісове господарство" (квартали 2-4, 9-63,72-78), 163 га, розташованих на території Миколаївського дочірнього лісогосподарського підприємства ОКС ЛГП "Галсільліс"" (квартали 1,2,3), 153 га, розташованих на території Винниківського лісництва ДП "Львівське лісове господарство" (квартали 73- 77), 1616 га, розташованих на території Товщівського лісництва ДП ""Львівське лісове господарство" (квартали 1,2,3, 14-58, 60- 65), 206 га, розташованих на території Красівського лісництва ДП "Львівське лісове господарство" (квартали 1,5-8), 710 га, розташованих на території Липнівського лісництва ДП "Львівське лісове господарство" (квартали 38-56), 255 га, розташованих на території Пустомитівського дочірнього лісогосподарського підприємства ОКС ЛГП "Галсільліс" (квартали 13,16,17) (вид.26 -57), 18 (вид.3,4,5,13-26), 20,27) та інших угідь позивача.
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.08.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019, у задоволенні позову відмовлено.
3. До Верховного Суду 25.02.2019 та 26.02.2019 надійшли касаційні скарги Львівського міського товариства мисливців і рибалок "Лісівник" та Тростянецької сільської ради Тростянецької об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області, в якій останні просили скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
4. Ухвалами Верховного Суду від 04.03.2019 та від 05.03.2019 було відкрито касаційні провадження. Згодом ухвалою Верховного Суду від 30.06.2022 касаційні провадження було об`єднано в одне.
5. Скаржники клопотали про розгляд справи за їхньої участі, однак своєю ухвалою від 30.06.2022 Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Департамент екології та природних ресурсів надіслав до Львівської обласної ради за № 10-2837 від 23.12.2013 матеріали подання щодо створення регіонального ландшафтного парку місцевого значення "Стільське Горбогор`я" (без вилучення земельних ділянок у землекористувачів) для прийняття рішення, в т.ч.: наукове обґрунтування створення такого парку; погодження ДП "Львівське лісове господарство" від 20.12.2010 № 556, ДП "Стрийське лісове господарство" від 12.01.2011 №7, Миколаївського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Галсільліс" від 09.03.2011 № 030 та від 13.12.2012 №78, Пустомитівського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Галсільліс" від 25.03.2011 №35; рішення Стільської сільської ради Миколаївського району від 06.05.2011 №68 і від 20.07.2012 № 322, Бродківської сільської ради Миколаївського району від 08.12.2011 № 191 та Раковецької сільської ради Пустомитівського району від 20.11.2013 № 282.
7. Наукове обґрунтування мотивоване необхідністю збереження природничо та культурно цінних територій і їх рекреаційного використання, унікальними особливостями природної місцевості та історико-культурної спадщини, високої екостабілізуючої, науково-освітньої та рекреаційної цінності Стільського горбогір`я, а також функціонуванням в його межах ряду природно-заповідних об`єктів місцевого та загальнодержавного значення.
8. За результатами розгляду вказаного подання Львівська обласна рада 13.03.2014 розробила і зареєструвала проект рішення "Про організацію регіонального ландшафтного парку "Стільське Горбогор`я", додатком до якого є Перелік земельних ділянок, що входять, без вилучення у власників і користувачів, до території регіонального ландшафтного парку "Стільське Горбогор`я".
9. Вказаний проект було завізовано (погоджено) постійною депутатською комісією з питань екології, природних ресурсів та рекреації та оприлюднено 13.03.2014 на офіційному веб-сайті Львівської обласної ради у розділі: "Пленарні" - "Проекти рішень" - "Проекти рішень, підготовлені для розгляду".
10. Розглянувши подання департаменту екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації від 23.12.2013 №10-2837 (№ 02-101 від 09.01.2014), відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 06.07.2005 №245 "Положення про Проект організації території регіонального ландшафтного парку охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об`єктів", наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 25.02.2013 №65 "Про затвердження інструкції щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду" на виконання Указу Президента України від 01.12.2008 №1129/2008 "Про розширення мережі територій національних природних парків та інших природно-заповідних об`єктів", рішень Львівської обласної ради від 13.06.2007 №340 "Про затвердження Регіональної програми формування екологічної мережі Львівської області на 2007 - 2015 роки" та від 02.12.2008 № 765 "Про затвердження Регіональної програми розвитку заповідної справи у Львівській області на 2009 - 2020 роки", беручи до уваги зазначені вище погодження, враховуючи висновок постійної комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації; з метою збереження цінних природних комплексів унікальної природної місцевості - Стільського горбогір`я, Львівська обласна рада на XХIX сесії VI скликання прийняла рішення № 1043 від 01.04.2014 "Про організацію регіонального ландшафтного парку "Стільське Горбогір`я".
11. Цим рішенням, зокрема, організовано на території Львівської області в межах Миколаївського, Пустомитівського і Перемишлянського районів, без вилучення земельних ділянок у власників і користувачів, регіональний ландшафтний парк "Стільське Горбогір`я", загальною площею 8909,9 га (згідно з додатком до рішення); підпорядковано його департаментові екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації і передано територію цього парку під охорону землевласникам та землекористувачам з оформленням охоронного зобов`язання.
12. Вважаючи це рішення неправомірним, ЛМТМР "Лісівник" звернулося до суду із цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
13. Позовні вимоги мотивовані тим, що під час прийняття рішення "Про організацію регіонального ландшафтного парку "Стільське Горбогір`я" відповідач порушив вимоги Закону України "Про природно-заповідний фонд". Крім того, відповідно до ст.23 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" не було прийнято рішення про припинення права користування мисливськими угіддями позивача, жодної згоди позивач про включення даних угідь до ландшафтного парку не надавав, відтак оскаржуване рішення грубо порушує права останнього.
14. Відповідач зазначив, що на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення були погодження власників та первинних користувачів природних ресурсів, подання департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації від 23.12.2003 №10-2837. Включення земель державної власності до території регіонального ландшафтного парку погоджене ДП "Львівське лісове господарство", ДП "Стрийське лісове господарство", Миколаївське дочірнє лісогосподарське підприємство обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Галсільліс", Пустомитівське дочірнє лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Галсільліс", а також органами місцевого самоврядування. Крім того, користувач мисливськими угіддями не є суб`єктом, що в розумінні Закону України "Про природно-заповідний фонд" повинен надати погодження на організацію ландшафтного парку.
15. Третя особа - Департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної зазначила, що оскаржуване рішення відвідача було прийнято у відповідності до вимог діючого законодавства зокрема, ст.51-53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", адже первинними користувачами природних ресурсів є ДП "Львівське лісове господарство", ДП "Стрийське лісове господарство", Миколаївське дочірнє лісогосподарське підприємство обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Галсільліс", Пустомитівське дочірнє лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Галсільліс", які, в свою чергу, надали погодження місця розташування регіонального ландшафтного парку "Стільське горбогір`є".
IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до норм чинного на час їх прийняття законодавства та з метою реалізації функцій держави щодо збереження природо-заповідного фонду, спрямовані на регулювання суспільних відносин щодо організації, охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, відтворення їх природних комплексів, управління у цій галузі.
Крім того, судами попередніх інстанцій не встановлено, які саме права та законні інтереси позивача було порушено відповідачем, а на підтвердження своїх позовних вимог позивач не надав суду належних, допустимих та достатніх доказів.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ
17. У касаційній скарзі позивач не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, зазначає про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
18. Доводи позивача обґрунтовані тим, що суд першої інстанції правильно виклав нормативну базу, яка підлягає застосуванню, однак надалі неналежно оцінив чи проігнорував зібрані докази; а висновки суду про погодження власників та первинних користувачів природних ресурсів не відповідають дійсності.
Внаслідок прийняття рішення відповідач обмежив права позивача на зайняття мисливством на території регіонально-ландшафтного парку. Наразі не передбачено прямої заборони на полювання, права користування угіддями позивача не позбавлено, однак згодом при організації регіонального ландшафтного парку членам мисливського господарства буде заборонено полювати.
Суд першої інстанції 21.08.2018 в судовому засіданні протиправно відхилив клопотання позивача про витребування доказів, яке було викликано тим, що згідно з науковим обґрунтуванням створення РЛП "Стільське горбогір`я" було запропоновано 5 варіантів перспективної територіальної структури парку на базі лісів Львівського обласного управління лісового і мисливського господарства, розглядалися варіанти за площею від мінімального (33,5 тис. га) до максимального (10 тис. га). Отже, оскаржуване рішення прийнято не тільки з порушенням юридичної процедури, а й без належного фактичного наукового обґрунтування.
19. Третя особа Тростянецька сільська рада Тростянецької об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області також покликається на протиправність оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій з огляду на те, що включення земель колишніх сільських рад, які на цей час входять до складу Тростянецької об`єднаної територіальної громади без погодження відповідного органу місцевого самоврядування як власника земельних та інших природних ресурсів є прямим порушенням ч. 3 ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
В матеріалах справи ані відповідачем, ані Департаментом екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації не представлено первинного належно оформленого клопотання про створення регіонального ландшафтного парку.
20. 25.03.2019 надійшов відзив від відповідача, в якому останній покликався на правомірність рішень судів попередніх інстанцій з огляду на те, що оскаржуване рішення прийнято в межах встановленої законодавством процедури із отримання погоджень всіх власників та первинних користувачів земельних ділянок, рекомендованих до заповідання
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційних скарг та відзиву та дійшов такого висновку.
22. Відповідно до ст. 2 КАС України звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.
23. Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
24. У постанові Верховного Суду України від 15.11.2016 у справі №800/301/16 було сформовано правовий висновок, який згодом було підтримано Верховним Судом, зокрема, у постанові від 22.08.2019 у справі № 288/1557/16-а, про те, що:
"Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але й вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.