ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 826/2878/18
адміністративне провадження № К/9901/5194/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження касаційну скаргу Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року (колегія суддів: Файдюк В.В., Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції про:
1) визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови у розгляді документів та ненаданні статусу учасника бойових дій;
2) зобов`язання відповідача провести засідання міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та на підставі поданих документів надати статус учасника бойових дій;
3) зобов`язання видати посвідчення учасника бойових дій встановленого законодавством зразка.
Позов обґрунтовано тим, що з 15 травня 2014 року по 05 жовтня 2014 року він брав участь у бойових діях на захист незалежності та територіальної цілісності України, безпосередню участь в антитерористичній операції та діях щодо забезпечення її проведення у складі Добровольчого Українського Корпусу "Правий Сектор", а тому у відповідності до вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413 має право на отримання статусу учасника бойових дій.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року скасовано.
Позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції щодо відмови у розгляді документів та ненаданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 .
Зобов`язано Державну службу України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції провести засідання міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та на підставі поданих документів надати статус учасника бойових дій ОСОБА_1 .
Зобов`язано видати ОСОБА_1 посвідчення учасника бойових дій встановленого законодавством зразка.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що до компетенції Міжвідомчої комісії не відноситься повноваження надавати оцінку про належність особи до категорії працівників підприємств, установ, організацій, оскільки за результатом такої оцінки у міжвідомчої комісії відсутні повноваження щодо прийняття рішення про відмову у наданні статусу учасника бойових дій. Тобто, міжвідомча комісія уповноважена розглядати питання лише щодо тих осіб, щодо яких має право приймати рішення по суті (надати або відмовити у наданні статусу), вирішуючи при цьому питання, чи брала така особа безпосередню участь в антитерористичній операції і чи має вона право на такий статус відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Посилається на те, що позивач брав участь в бойових діях у складі добровольчого об`єднання "Правий сектор", який в подальшому не був включений до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, а тому на підставі п. 20 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551-ХІІ взагалі не має права на встановлення йому статусу учасника бойових дій.
Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2019 відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 01 червня 2016 року №17дск ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається залученим до проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях з підпорядкуванням керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в Донецькій та Луганській областях з 05 жовтня 2014 року, строком на одну добу.
Напередодні ОСОБА_1 у період з 15 травня 2014 року по 05 жовтня 2014 року брав участь в бойових діях по визволенню України від сепаратистів та російських регулярних військ в зоні проведення антитерористичної операції (АТО) у лавах Добровольчого Українського Корпусу "Правий Сектор".
У вказаний період позивач проводив з іншими військовослужбовцями операції у таких населених пунктах: с. Нетайлове, Ясинуватський район; м. Красногорівка, Мар`їнського району; м. Авдіївка; с. Степанівка, Шахтарський р-н.; Савур-Могила; м. Мар`їнка; с. Піски, Ясинуватський р-н., Донецької обл.
За участь у бойових діях позивач був нагороджений численними нагородами, а саме: нагороджений "Всеукраїнською спілкою ветеранів АТО" Почесною медаллю "За поранення в бою"; наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України ОСОБА_2 відзначений почесним нагрудним знаком "За взірцевість у військовій службі" III ступеня; нагороджений Всеукраїнським об`єднанням "КРАЇНА" знаком народної пошани хрестом "За поранення в бою".
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2017 року у справі №761/17417/17 встановлено факт участі ОСОБА_1 у бойових діях на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, прийняття безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення в період з 15 травня 2014 року по 05 жовтня 2014 року у населених пунктах поблизу села Піски Ясинуватського району Донецької області.
12 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції із заявою про надання йому статусу учасника бойових дій.
Листом від 25 квітня 2017 року №1746/02/05.1-17 відповідач повідомив позивача, що ані Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, ані міжвідомча комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що утворена при ньому, не наділені повноваженнями розглядати питання про встановлення позивачу статусу учасника бойових дій.
09 листопада 2017 року, позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про надання статусу учасника бойових дій, в якій просив розглянути подані ним документи, що підтверджують його безпосередню участь в антитерористичній операції та надати статус учасника бойових дій.
За результатами розгляду вказаної заяви листом від 22 листопада 2017 року №4820/03/05.1-17 відповідачем повторно відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій з тих же підстав, та роз`яснено, що у разі включення добровольчого формування, у складі якого позивач брав безпосередню участь в антитерористичній операції, до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, він матиме право звернутися до відповідної відомчої комісії для встановлення статусу учасника бойових дій. Також в листі зазначено, що подані документи не підлягають розгляду міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази входження Добровольчого Українського Корпусу "Правий Сектор", у складі якого позивач брав безпосередню участь в антитерористичній операції, до складу одного з відомств, визначених пунктом 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тому відсутні підстави для надання позивачу статусу учасника бойових дій. Суд дійшов висновку, що дії відповідача, щодо повернення заяви позивача щодо надання йому статусу учасника бойових дій та відповідно ненадання йому статусу учасника бойових дій є правомірними.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд керувався принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Незважаючи, що чинним законодавством не передбачено механізм надання статусу учасника бойових дій добровольцям, суд вважав за необхідне послатися на пункт 15 Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та ч. 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, що надають усі законні підстави для надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій. Також зазначив, що участь в бойових діях позивача підтверджена, а перебуваючи в зоні АТО та ризикуючи власним життям і здоров`ям, останній мав законні сподівання бути визнаним державою учасником бойових дій.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.
Перелік осіб, які визнаються учасниками бойових дій, визначений статтею 6 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 6 Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (тут і далі у редакції, чинній на час звернення до комісії) особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.