ОКРЕМА ДУМКА
(спільна)
суддів Великої Палати Верховного Суду Прокопенка О. Б. та Гриціва М. І.
на ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 18 серпня 2022 року в адміністративній справі № 9901/388/20 (провадження № 11-12заі22) за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
Стислий виклад обставин справи
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВРП, у якому просив: визнати незаконним та скасувати рішення ВРП від 12 листопада 2020 року № 3099/0/15-20 "Про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Путильського районного суду Чернівецької області"; зобов`язати відповідача мотивовано та законно розглянути рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо призначення ОСОБА_1 на посаду судді Путильського районного суду Чернівецької області.
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 грудня 2021 року позов задоволено.
Не погодившись із цим судовим рішенням, 18 січня 2022 року ВРП, яка діє через свого представника Нарольську Т. С., подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 20 січня 2022 року відкрила апеляційне провадження у цій справі.
Ухвалою від 18 лютого 2022 року Велика Палата Верховного Суду призначила справу до апеляційного розгляду на 17 березня 2022 року, а ухвалою від 23 червня 2022 року відклала розгляд цієї справи на 18 серпня 2022 року.
18 серпня 2022 року в судовому засіданні Огнев`юк Т. В., яка діє в інтересах ОСОБА_1, подала заяву про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Гриціва М. І. від участі в розгляді справи № 9901/388/20. Необхідність відводу мотивовано наявністю підстав для обґрунтованих сумнівів щодо упередженого негативного ставлення судді Гриціва М. І. до позивача у цій справі, в якій по суті вирішується питання його подальшої професійної долі. На думку Огнев`юк Т. В., суддя Гриців М. І. є упередженим стосовно позивача через подію, що мала місце в Західному апеляційному господарському суді в січні 2022 року. Заявниця вказала, що про вказані вище обставини (підстави заявленого відводу) дізналася під час підготовки до судового розгляду цієї справи, а саме 8 серпня 2022 року.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 18 серпня 2022 року заяву Огнев`юк Т. В., яка діє в інтересах ОСОБА_1, про відвід судді Гриціва М. І. від участі в розгляді цієї справи залишила без розгляду.
Основні мотиви, викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду
Більшість суддів Великої Палати Верховного Суду вважає, що заява про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Гриціва М. І. подана з пропуском строку, встановленого частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Такий висновок Велика Палата Верховного Суду мотивувала тим, що ОСОБА_1 мав можливість дізнатися про склад Великої Палати Верховного Суду, зокрема, з ухвали від 20 січня 2022 року про відкриття апеляційного провадження у справі. Однак із заявою про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Гриціва М. І. Огнев`юк Т. В., яка діє в інтересах ОСОБА_1, звернулася лише 18 серпня 2022 року.
Підстави і мотиви для висловлення окремої думки
Відповідно до частини третьої статті 34 КАС суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 24 травня 1989 року у справі "Гаусшильдт проти Королівства Данії", найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (ЄСПЛ, заява № 11/1987/134/188).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ від 24 травня 1989 року справі "Гаусшильдт проти Королівства Данії", заява № 11/1987/134/188).
Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.