Постанова
Іменем України
29 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 532/1349/19
провадження № 61-6887св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк"
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 13 жовтня 2020 року в складі судді Омельченко І. І. та постанову Полтавського апеляційного суду від 03 березня 2021 року в складі колегії суддів: Бутенко С. Б., Обідіної О. І., Прядкіної О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") та просив: відновити залишок коштів на картковому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в АТ КБ "ПриватБанк" до того стану, в якому він перебував перед виконанням операції 18 березня 2019 року, тобто станом на 23:59 год 17 березня 2019 року; зобов`язати АТ КБ "ПриватБанк" припинити нарахування за картковим рахунком № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в АТ КБ "ПриватБанк" згідно угоди №SAMDNWFС00010545529 від 16 жовтня 2014 року процентів, комісій, пені та інших штрафних санкцій за користування кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення операцій (транзакцій) 18 березня 2019 року; зобов`язати АТ КБ "ПриватБанк" скасувати нараховані за картковим рахунком № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в АТ КБ "ПриватБанк" згідно угоди № SAMDNWFС00010545529 від 16 жовтня 2014 року проценти, пеню та інші штрафні санкції за користування кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення операцій (транзакцій) 18 березня 2019 року.
На обґрунтування вимог зазначав про те, що 16 жовтня 2014 року він уклав з АТ КБ "ПриватБанк" угоду № SAMDNWFС00010545529, за умовами якої йому відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) з кредитним лімітом 0,00 грн та видано кредитну картку Універсальна Gold VISA.
12 березня 2019 року банк за власною ініціативою збільшив кредитний ліміт на вказаній картці до 25 000 грн.
25 березня 2019 року при обслуговуванні в АТ КБ "ПриватБанк" він замінив кредитну картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), оскільки попередня картка була заблокована з невідомих йому причин, при заміні кредитної картки працівник банку про наявність будь-якої заборгованості його не повідомив.
29 березня 2019 року йому стало відомо, що 18 березня 2019 року невідомі особи без його відома змінили фінансовий номер телефону, ПІН-код картки та отримали доступ до кредитних коштів, внаслідок чого перевели з карткового рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) на інший невідомий рахунок кредитні кошти в сумі 24 443 грн.
У зв`язку із зазначеними обставинами цього ж дня він звернуся до відділення поліції № 1 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області та відомості за фактом незаконного зняття коштів невідомими особами внесено до ЄРДР і відкрито кримінальне провадження № 12019170020000847, в якому його визнано потерпілим.
05 квітня 2019 року він звернувся до АТ КБ "ПриватБанк" з листом-претензією, на яку отримав відповідь про відмову у добровільному порядку зупинити нарахування відсотків за кредитом та списати заборгованість з посиланням на те, що при ініціюванні переказу були коректно введені номер картки, термін її дії та СVV-код і такі операції можливо здійснити лише за допомогою фінансового телефону позивача та іншої його особистої інформації. Проте він нікому не повідомляв будь-якої інформації щодо його кредитної картки, в тому числі її номеру, терміну дії та СVV-коду.
Також він звертався з листом до ПрАТ "Водафон Україна", на який йому надано відповідь, що 18 березня 2019 року в період 13:00-15:00 год відбулася заміна його сім-карти без звернення до магазину. Жодних заявок про заміну картки він не подавав.
Несанкціоновані перекази з його кредитної картки здійснювалися 18 березня 2019 року в місті Києві, однак в цей час він перебував на робочому місці в місті Полтаві.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 13 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 03 березня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано АТ КБ "ПриватБанк" відновити залишок коштів на картковому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в АТ КБ "ПриватБанк" ОСОБА_1 до того стану, в якому він перебував перед виконанням операції 18 березня 2019 року, тобто станом на 23:59 год 17 березня 2019 року.
Зобов`язано АТ КБ "ПриватБанк" припинити нарахування процентів, комісій, пені та інших штрафних санкцій за користування використаним кредитним лімітом за картковим рахунком № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в АТ КБ "ПриватБанк" згідно угоди №SAMDNWFС00010545529 від 16 жовтня 2014 року, що утворився внаслідок проведення операцій (транзакцій) 18 березня 2019 року.
Зобов`язано АТ КБ "ПриватБанк" скасувати нараховані за картковим рахунком № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" ОСОБА_1 згідно угоди №SAMDNWFС00010545529 від 16 жовтня 2014 року проценти, пеню та інші штрафні санкції за користування використаним кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення операцій (транзакцій) 18 березня 2019 року.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що банком не надано доказів, що ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У квітні 2021 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 13 жовтня 2020 року і постанову Полтавського апеляційного суду від 03 березня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування касаційної скарги зазначало про застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 524/3979/16-ц, від 10 липня 2019 року в справі № 522/22780/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Вказувало, що клієнт несе відповідальність в повному обсязі за всі операції, які супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви клієнта про блокування картки (рахунку). Відповідно до пункту 1.1.2.1.21 Умов і правил клієнт зобов`язаний негайно повідомляти банк шляхом дзвінка в колцентр (протягом 15 хвилин) інформацію, яка стала відома клієнту про втрату/крадіжку картки, стікера PayPass, сім-карти мобільного телефону, несанкціонованих транзакція по його рахунках (а також по рахунках третіх осіб).
Позивач не дотримався умов вищевказаного пункту Умов і правил, своєчасно не повідомив банк про перевипуск невстановленими особами SIM-картки телефону, номер якого був вказаний у договорі як контактний (фінансовий).
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Кобеляцького районного суду Полтавської області.
26 травня 2021 року справа № 532/1349/19 надійшла до Верховного Суду.
ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 направив відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 16 жовтня 2014 року ОСОБА_1 уклав з АТ КБ "ПриватБанк" угоду № SAMDNWFС00010545529, відповідно до якої позивачу було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) з кредитним лімітом 0,00 грн та видано кредитну картку Універсальна Gold VISA. 12 березня 2019 року кредитний ліміт було збільшено до 25 000 грн.
18 березня 2019 року було заблоковано фінансовий номер телефону ОСОБА_1 та того ж дня без розпорядження позивача банком безпідставно списано з його карткового рахунку 24 443,00 грн кредитних коштів.
Відповідно до виписки по рахунку ОСОБА_1 від 01 квітня 2019 року та довідки від 18 квітня 2019 року по картці/рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) вищевказані операції з переказу коштів виконано 18 березня 2019 року п`ятьма транзакціями у період часу з 13:28 год до 13:31 год за допомогою сервісу Easy Pay UTILITYPAYM_ RC, KIEV.
29 березня 2019 року за повідомленням ОСОБА_1 відкрите кримінальне провадження № 12019170020000847. Досудовим розслідуванням встановлено, що 18 березня 2019 року з 13:30 год по 13:40 год та з 19:10 год по 19:15 год, використовуючи мобільний Інтернет, невстановлена особа таємно, шляхом вільного доступу до особистого рахунку ОСОБА_1 в АТ КБ "ПриватБанк" за допомогою сервісів онлайн платежів "easypay" з банківської картки № НОМЕР_1 здійснила грошові перекази на електронні грошові гаманці ЕasyРay, а з електронних грошових гаманців - на банківські картки АТ "Ощадбанк". Вказані перекази ініціювалися з номеру мобільного телефону НОМЕР_3, а вихід в Інтернет здійснювався з ІР - адреси, що розподілена за ПрАТ "Водафон Україна".
Станом на дату розгляду справи кримінальне провадження № 12019170020000847 закрите на підставі абзацу 14 частини першої статті 284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування.