ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 160/2346/21
адміністративне провадження № К/990/15696/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №160/2346/21
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, третя особа: Інспекція з питань благоустрію Дніпровської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року (колегія суддів у складі головуючого судді Дурасової Ю.В., суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М. )
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 17 лютого 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, третя особа - Інспекція з питань благоустрію Дніпровської міської ради, в якій просили визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради "Про вжиття заходів щодо усунення порушень Правил благоустрою міста" №720 від 23 червня 2020 року в частині включення до Переліку самовільно встановлених на території міста гаражів, споруд (у тому числі пересувних), огорож, що підлягають демонтажу за порядковим номером 212 та 215 металевих гаражів за адресою: АДРЕСА_1 який визначено на графічному матеріалі №51 спорудою 17-20 та в частині пункту 1 цього рішення про зобов`язання власників демонтувати зазначений об`єкт власними силами та привести земельну ділянку до первісного стану.
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
3. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року визнано неповажними підстави для поновлення строку, наведені ОСОБА_1 . У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року в адміністративній справі № 160/2346/21 відмовлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погодившись з судовими рішеннями, ОСОБА_1 направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року у справі № 160/2346/21 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
5. Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не був присутній під час судового засідання у суді першої інстанції, оскільки справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. Касатор вказує, що повний текст рішення у встановленому законом порядку він не отримував, а з текстом такого рішення ознайомився 10.10.2021 на сайті Єдиного реєстру судових рішень.
6. Верховний Суд ухвалою від 06 липня 2022 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
7. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надавав.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
9. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 26.07.2021 Дніпропетровським окружним адміністративним судом було ухвалено рішення, копія якого супровідним листом відправлена на поштові адреси учасників справи (зокрема, на поштову адресу позивача - ОСОБА_1, вказану ним у його адміністративному позові: АДРЕСА_2 ).
Вказане підтверджується рекомендованим поштовим відправленням копії оскарженого рішення, відправленого на вказану позивачем - ОСОБА_1 поштову адресу: АДРЕСА_2, з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Апеляційним судом також встановлено, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року надіслано до реєстру в цей же день - 26 липня 2021 року, зареєстровано 27 липня 2021 року, оприлюднено 28 липня 2021 року.
У клопотанні про поновлення строку на звернення до суду апеляційної інстанції апелянт вказував, що про рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року дізнався із сайту Єдиного реєстру судових рішень лише 10 жовтня 2020 року.
З цього приводу колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.