ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 826/859/17
адміністративне провадження № К/9901/7316/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №826/859/17
за позовом Благодійного фонду Дніпровського району міста Києва "Київський еколого-культурний центр" до Міністерства аграрної політики та продовольства України, третя особа - Державне агентство лісового господарства України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства аграрної політики та продовольства України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2018 року (суд у складі головуючого судді - Федорчука А.Б) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Степанюка А.Г., суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2016 року Благодійний фонд Дніпровського району міста Києва "Київський еколого-культурний центр" (далі - Благодійний фонд "Київський еколого-культурний центр") звернувся до суду з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Мінагрополітики України), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України, пов`язану з відмовою усунути протиріччя та привести у відповідність до частини 5 статті 32 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" від 22.02.2000 року №1478-ІІІ Інструкції про селекційний відстріл мисливських тварин, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.02.2014 року №57 (у т. ч., але не виключно її пунктів 3.2 та 4.1) щодо встановлення заборони селекційного відстрілу тварин у природних заповідниках, а також заборони проведення селекційного відстрілу тварин іншим мисливцем у присутності особи, яка має дозвіл на селекційний відстріл;
- поновити порушені права та інтереси Благодійної організації "Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр" шляхом зобов`язання Міністерства аграрної політики та продовольства України в межах своїх повноважень усунути протиріччя та привести у відповідність до частини 5 статті 32 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" від 22.02.2000 року №1478-ІІІ Інструкції про селекційний відстріл мисливських тварин, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.02.2014 року №57 (у т. ч., але не виключно її пунктів 3.2 та 4.1) щодо встановлення заборони селекційного відстрілу тварин у природних заповідниках, а також заборони проведення селекційного відстрілу тварин іншим мисливцем у присутності особи, яка має дозвіл на селекційний відстріл.
2. Протокольною ухвалою суду від 15.11.2017 року залучено до участі у справі Державне агентство лісового господарства України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (далі - Держлісгосп України).:
3. Позовна заява мотивована тим, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо врегулювання порядку отримання/надання дозволу на селекційний відстріл тварин в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, до якого належать, зокрема, природні заповідники.
Позивач стверджує, що оскаржувана бездіяльність порушує його права на участь у контролі за додержанням режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду, що передбачене абз. 5 статті 13 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" від 16 червня 1992 року №2456-ХІІ; право на законність та правопорядок в державі, що передбачені та випливають зі статей 1, 8, 19, 68 Конституції України, адже відсутній режим законності та правопорядку в державі); право на доступ до узгодженої еколого-правової інформації у вказаній Інструкції №57, що передбачене та випливає зі ст. 302 Цивільного кодексу України, ч. 1 статті 5 Закону України "Про інформацію", Закону України "Про доступ до публічної інформації", ч. 1 ст. 4 Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року, позов задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо відмови усунути протиріччя та привести у відповідність до частини 5 статті 32 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" від 22 лютого 2000 року №1478-ІІІ Інструкції про селекційний відстріл мисливських тварин, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07 лютого 2014 року №57 (у т.ч., але не виключно її пунктів 3.2 та 4.1) щодо встановлення заборони селекційного відстрілу тварин у природних заповідниках, а також заборони проведення селекційного відстрілу тварин іншим мисливцем у присутності особи, яка має дозвіл на селекційний відстріл.
Зобов`язано Міністерство аграрної політики та продовольства України в межах своїх повноважень усунути протиріччя та привести у відповідність до частини 5 статті 32 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" від 22 лютого 2000 року №1478-ІІІ Інструкції про селекційний відстріл мисливських тварин, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07 лютого 2014 року №57 (у т.ч., але не виключно її пунктів 3.2 та 4.1) щодо встановлення заборони селекційного відстрілу тварин у природних заповідниках, а також заборони проведення селекційного відстрілу тварин іншим мисливцем у присутності особи, яка має дозвіл на селекційний відстріл.
5. Рішення судів мотивовані тим, що Закон України "Про мисливське господарство та полювання" та Інструкція про селекційний відстріл мисливських тварин, затверджена наказом Мінагрополітики України від 07.02.2014 року №57 (далі - Інструкція №57) врегульовують порядок отримання/надання дозволу на селекційний відстріл тварин в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Природні заповідники безумовно є частиною природно-заповідного фонду та об`єктом охорони як національне надбання, що свідчить про наявність правових підстав для приведення положень Інструкції №57 у відповідність до ч. 5 ст. 32 Закону України "Про мисливське господарство та полювання".
Суди вказали, що відповідачем не заперечується наявність у нього повноважень на внесення змін до Інструкції №57. Суди також вказали, що в силу статутної діяльності Благодійний фонд "Київський еколого-культурний центр" вправі звертатися до суду із вказаним позовом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Міністерство аграрної політики та продовольства України звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти по справі нове рішення. У задоволенні позову відмовити повністю.
7. В обґрунтування касаційної скарги відповідач навів доводи, які аналогічні тим, що були покладені в основу його апеляційної скарги.
Зокрема, касатор зазначив, що, покладаючи на Мінагрополітики України обов`язок вчинити дії щодо приведення Інструкції №57 у відповідність до вимог Закону України "Про мисливське господарство і полювання", суди допустили втручання у дискреційні повноваження органу державної влади.
Заявник стверджує, що Інструкція №57 не регулює відносини щодо селекційного відстрілу мисливських тварин та його заборону у природних заповідниках, а лише встановлює порядок надання/отримання дозволів на території угідь природно-заповідного фонду, на яких дозволено такий відстріл чи мисливство. Дана Інструкція не містить норм, що передбачають надання дозволу на проведення селекційного відстрілу тварин у присутності особи, яка має дозвіл на такий відстріл, а відтак не суперечить приписам ч. 5 ст. 32 Закону України "Про мисливське господарство і полювання".
8. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: cудді-доповідача - Анцупової Т. О., суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П. ухвалою від 04 квітня 2019 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
9. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №13), призначений повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційних скарг сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
10. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
11. В подальшому позивач подав додаткові пояснення до відзиву, в яких зазначив, що Міністерством юстиції України 01 липня 2019 року зареєстровано наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.04.2019 року №171 "Про внесення змін до Інструкції про селекційний відстріл мисливських тварин" на виконання рішень судів у цій справі.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Благодійний фонд "Київський еколого-культурний центр" звернувся до Мінагрополітики України листом №1209/2016-4 від 12.09.2016 року, в якому просив привести наказ Міністерства аграрної політики України №57 від 07.02.2014 року "Про затвердження Інструкції про селекційний відстріл мисливських тварин" відповідно до норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони біорізноманіття".
13. За результатами розгляду вказаного листа Мінагрополітики України листом №37-14-2-15/17027 від 25.10.2016 року повідомило Благодійний фонд "Київський еколого-культурний центр", що Інструкція №57 відповідає вимогам чинного законодавства України щодо проведення селекційного відстрілу користувачами мисливських угідь та не суперечить вимогам ч. 5 ст. 32 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" щодо заборони проведення селекційного відстрілу тварин у природних заповідниках.
14. При цьому центральним органом виконавчої влади зазначено, що Закон України "Про мисливське господарство та полювання" не врегульовує правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів, оскільки це є предметом правового регулювання Закону України "Про природно-заповідний фонд України", зокрема статтями 15-16.
15. Мінагрополітики України вказало про відсутність нормативно-правового акту, який регулює селекційний відстріл тварин (крім мисливських). Наказ №57 від 07.02.2014 року не суперечить вимогам чинного законодавства в частині заборони проведення селекційного відстрілу в природних заповідниках.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
17. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.