ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2022 року
м. Київ
справа №160/10978/20
адміністративне провадження № К/990/7721/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року (суддя Лозицька І.О.) та
постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року (колегія у складі суддів Прокопчук Т.С., Кругового О.О., Шлай А.В.)
у справі № 160/10978/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області,
третя особа - Заводська сільська рада Буського району Львівської області,
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії
УСТАНОВИВ:
1. 14.09.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 27.01.2020 № 13-1330/16-20-СГ про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, яким відмовлено у видачі дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.);
- зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Львівській області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), яка знаходить на території Заводської сільської ради Буського району Львівської області за межами населених пунктів;
- зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Львівській області протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням по даній справі подати звіт про його виконання до суду.
2. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 24.11.2020 задовольнив позов частково:
- визнав протиправним та скасував наказ ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 27.01.2020 № 13-1330/16-20-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким ОСОБА_1 відмовлено у видачі дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.);
- зобов`язав ГУ Держгеокадастру у Львівській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), яка знаходить на території Заводської сільської ради Буського району Львівської області за межами населених пунктів.
- відмовив в іншій частині позовних вимог.
3. Судове рішення набрало законної сили 24.06.2021 та по адміністративній справі був виданий виконавчий лист.
4. У вересні 2021 року ГУ Держгеокадастру у Львівській області звернулося до суду із заявою, в якій просило замінити Управління Держгеокадастру у виконавчому провадженні з примусового виконання зазначеного судового рішення на Буську міську раду.
5. Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 08.09.2021, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022, відмовив у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.
6. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що суду першої інстанції не було надано доказів на підтвердження реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації ГУ Держгеокадастру у Львівській області, як сторони відповідного виконавчого провадження, що послугувало б підставою для заміни його правонаступником, у контексті приписів ст. 379 КАС України. Оскільки Буська міська рада не була стороною у справі, зміна законодавства в частині переходу права розпорядження спірною земельною ділянкою до Буської міської ради не може зумовлювати покладання на вказану особу обов`язку виконати судове рішення.
7. 25.03.2022 ГУ Держгеокадастру у Львівській області подало до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022, задовольнити заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні.
8. Як на підставу касаційного оскарження, покликається на постанову Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №143/923/19. Зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували ст. 379 КАС України. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження виникли у зв`язку із набранням чинності абз. 2-4 пп. 58 п. 4 Закону України від 28.04.2021 № 1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин".
Земельна ділянка, на відведення якої ГУ Держгеокадастру у Львівській області зобов`язано надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2020, передана 27.05.2021 у комунальну власність Буської міської громади.
В силу абз. 12 п. 24 Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України ГУ Держгеокадастру у Львівській області не є розпорядником земельної ділянки кадастровий номер 4620681700:05:000:0607 та не може надати відповідний дозвіл.
9. Ухвалою від 23.05.2022 Верховний Суд відкрив провадження у справі.
10. Відзив від позивача не надходив.
11. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
12. Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
13. Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
14. Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.
15. Згідно з ч. 1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
16. Відповідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
17. За приписами ч. 5 ст. 15 Закону № 1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
18. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
19. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №2а/0612/649/11, від 03.05.2018 у справі №2-а-1864/10, від 13.12.2018 у справі №2-а-1710/11, від 29.01.2020 у справі №815/1303/17, і Суд не вбачає підстав для відступу від неї.
20. Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.10.2019 у справі №812/1408/16 зазначив таке:
"Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17), від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15).
Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.