ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 380/960/22
адміністративне провадження № К/990/16658/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Стеценка С.Г., судді Стрелець Т.Г., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2022 року (ухвалене у складі головуючого судді Кузана Р.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2022 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Качмара В.Я., суддів Большакової О.О., Затолочного В.С.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2022 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі також - ГУПФ у Львівській області, скаржник) та Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (далі також- ГУПФ у Донецькій області), в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФ у Донецькій області про відмову у перерахунку пенсії від 12 серпня 2021 року № о/р 1647201117 (далі також - Рішення);
зобов`язати ГУПФ у Львівській області провести перерахунок та здійснити позивачу з 19 лютого 2020 року виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Західного апеляційного господарського суду (далі - Суд) про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці від 3 серпня 2021 року №01-13/11/21 (далі також - Довідка).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2022 року, позов задоволено повністю.
3. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки позивач вийшов у відставку з посади судді до запровадження процедури кваліфікаційного оцінювання суддів і отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя, то відмова відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивача є неправомірною.
4. При цьому судами попередніх інстанцій були враховані висновки, викладені у рішенні Верховного Суду від 16 червня 2020 року у зразковій справі № 620/1116/20-а.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
6. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті без дотримання судами положень частини третьої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).
7. Скаржник зауважує, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що ОСОБА_1 має право на перерахунок грошового забезпечення, оскільки він вийшов у відставку з посади судді до запровадження процедури кваліфікаційного оцінювання суддів і отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя.
8. Управління у касаційній скарзі наголошує, що суди попередніх інстанцій помилково не звернули увагу на те, що необхідною умовою для здійснення перерахунку є факт зміни складових суддівської винагороди.
9. У зв`язку з цим, скаржник наголошує, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані рішення без урахування висновків, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 6 березня 2019 року у справі № 638/12586/16-а та від 11 лютого 2020 року у справі № 200/3958/19-а, відповідно до яких правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Позиція інших учасників справи
10. 2 серпня 2022 року до суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу відповідача, в якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
11. Позивач зазначає, що відповідач не наводить обґрунтованих доводів на спростування висновків судів попередніх інстанцій, зокрема не наводить доводів щодо застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду, викладених у рішенні від 16 червня 2020 року у зразковій справі № 620/1116/20-а.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
12. Касаційна скарга надійшла до Суду 1 липня 2022 року.
13. Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі №380/960/22, витребувано адміністративну справу та запропоновано позивачу надати відзив на касаційну скаргу.
14. З касаційною скаргою Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області було подано клопотання про зупинення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2022 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2022 року, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2022 року.
15. Ухвалою Верховного Суду від 297 серпня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 30 серпня 2022 року.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
16. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що постановою Верховної Ради України від 20 березня 2008 року №243-VІ ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Львівського апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку за станом здоров`я, що перешкоджає продовженню виконання обов`язків.
17. З 19 червня 2016 року позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, що не заперечується відповідачем.
18. У зв`язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, позивач звернувся до ГУПФ із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, до якої додав, зокрема, і Довідку, яка видана ОСОБА_1 відповідно до Додатку 2 до «Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України» затвердженого постановою правління ПФУ від 25 січня 2008 року №3-1 (у редакції постанови правління ПФУ від 20 березня 2017 року № 5-1), на підставі Закону №1402-VIII, рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 та постанови Верховного Суду від 7 червня 2021 року №К/9901/32368/20 про те, що станом на 2 серпня 2021 року суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці складає 163 956 грн, у тому числі: посадовий оклад - 126120 грн; доплата за вислугу років (30%) - 37836 гривень.
19. Листом від 29 грудня 2021 року №1300-5209-8/120587 ГУПФ повідомило позивача про прийняття Рішення, яким ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі Довідки, оскільки після 18 лютого 2020 року збільшення розміру складових суддівської винагороди не відбулося, то відсутні підстави для проведення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
20. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
21. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
22. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
23. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
24. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
25. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2022 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2022 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є неприйнятні з огляду на наступне.
26. Предметом спору у цій справі є здійснення позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Західного апеляційного господарського суду з 19 лютого 2020 року.
27. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки позивач вийшов у відставку з посади судді до запровадження процедури кваліфікаційного оцінювання суддів і отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя, то відмова відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивача є неправомірною. При цьому судами попередніх інстанцій були враховані висновки, викладені у рішенні Верховного Суду від 16 червня 2020 року у зразковій справі № 620/1116/20-а.
28. Надаючи оцінку висновкам судів попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає наступне.
29. Спірні у цій справі правовідносини регулюються, зокрема Законом №1402-VIII, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
30. Так, пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-VI (далі - Закон №2453-VI), крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
31. Згідно зі статтею 142 Закону №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
32. Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
33. Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
34. Пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 1 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI.
35. Водночас пунктом 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII було визначено, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI.
36. Однак, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року №193-IX, який набрав чинності 7 листопада 2019 року, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII.
37. Пунктом 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII було установлено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року:
а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
38. Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII було визначено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
39. Так, досліджуючи поняття «щомісячне довічне грошове утримання судді», Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14 грудня 2011 року №18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний Суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
40. У Рішенні Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу.
41. Колегія суддів зауважує, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював аналогічні правові позиції стосовно гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у своїх рішеннях, а саме: від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 (справа про пільги, компенсації та гарантії), від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 (справа про припинення дій чи обмеження пільг, компенсацій та гарантій), від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про пенсії та щомісячне довічне грошове утримання), від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів), від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці), а також у рішенні від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020.
42. Водночас колегія суддів звертає увагу на те, що рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами.
У пунктах 15-17 вказаного Рішення зазначено наступне: «згідно з положеннями пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошовог