ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2022 року
м. Київ
справа №160/4731/20
адміністративне провадження № К/990/1004/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Міністерства юстиції України
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року (суддя Єфанова О.В.) та
постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року (колегія у складі суддів Головко О.В., Суховарова А.В., Ясенової Т.І.)
у справі № 160/4731/20
за позовом Державного реєстратора Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
про визнання протиправним та скасування наказу.
І. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2020 року Державний реєстратор Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мінюст; відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 5 Наказу Міністерства юстиції України від 22.01.2020 № 207/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" в частині анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
2. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 02.02.2021 задовольнив позов.
3. Мінюст оскаржив зазначене судове рішення в апеляційному порядку.
4. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 07.12.2021 скасував рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2021; ухвалив нове рішення про задоволення позову з інших підстав.
5. 06.01.2022 Мінюст подав касаційну скаргу, що 10.01.2022 надійшла до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
6. Ухвалою Верховного Суду від 13.04.2022 було відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
7. Відповідач клопотав про розгляд справи за його участі, однак своєю ухвалою Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що державним реєстратором виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області Дубовиком Андрієм Олександровичем 19.10.2019 прийнято рішення № 49243584 про скасування записів про інше речове право ТОВ "Фермер-Агро" (право оренди земельних ділянок).
9. ТОВ "Фермер-Агро" 23.10.2019 подало до Міністерства юстиції України скаргу на вказане рішення, просило його скасувати та анулювати доступ державному реєстратору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
10. За результатами розгляду скарги Комісія з питань розгляду скарги у сфері державної реєстрації склала протокол № 101 від 02.12.2019, яким рекомендувала Міністерству юстиції України, зокрема, анулювати доступ державному реєстратору виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 .
11. Рішення Комісії обґрунтовано тим, що державний реєстратор Дубовик А.О. порушив вимоги закону, оскільки провів операції скасувань державної реєстрації іншого речового права ТОВ "Фермер-Агро" на земельні ділянки на підставі листів державних реєстраторів. При цьому, операції скасування відповідно до вимог Закону можуть проводитися виключно на підставі рішень суду, крім випадків, встановлених статтею 37 Закону.
12. Відповідно до п. 5 наказу Міністерства юстиції України від 22.01.2020 № 207/5 анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області ОСОБА_2, державному реєстратору виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 .
13. Вказане рішення в частині анулювання позивачу доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є предметом оскарження в даній адміністративній справі.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
14. Позивач вважає, що оскаржуваний наказ є незаконним, оскільки розгляд скарги ТОВ "Фермер-Агро" відбувався без повідомлення державного реєстратора, що позбавило його надати пояснення та документи з питань, порушених у скарзі. Стверджує, що оскаржуваний наказ прийнятий з порушенням законодавчо встановленої процедури, є необґрунтованим та непропорційним.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ є необґрунтованим, його прийнято без врахування усіх обставин, що мають значення, недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і діями, на досягнення яких спрямоване це рішення; без урахування прав особи на участь у процесі прийняття рішення, що, на переконання суду, є не просто ознаками дефектності оскаржуваного наказу, а свідчить про його неправомірність.
16. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, але фактично змінив мотиви задоволення позову, застосував іншу редакцію нормативно-правового акту та дійшов таких самих висновків про протиправність оскаржуваного наказу з огляду на порушення процедури розгляду скарги, а також невідповідність акту індивідуальної дії критеріям обґрунтованості, розсудливості та пропорційності.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. Як на підставу касаційного оскарження відповідач покликається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій вирішили спір без врахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 31.05.2019 у справі № 810/328/18. У ній Суд дійшов висновку, що повідомлення про час і місце розгляду скарги шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мінюсту є належним виконанням закону. Пункт 10 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, не закріплює пріоритетності щодо повідомлення особи про час і місце розгляду скарги телефонограмою або засобами електронної пошти. Неналежне повідомлення позивача про розгляд скарги не має наслідком скасування оскаржуваного наказу Мінюсту; матеріали справи не містять жодних пояснень чи заперечень щодо виявлених порушень законодавства з боку позивача, що були досліджені під час розгляду скарги; присутність позивача на засіданні комісії жодним чином не вплинула б на остаточне рішення. Анулювання доступу до Державного реєстру речових прав та нерухоме майно відноситься до дискреційних повноважень Мінюсту; суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується.
18. У відзиві позивач покликається на правомірність рішення суду апеляційної інстанції, просить залишити касаційну скаргу без задоволення. Зазначає, що не був належним чином повідомлений про засідання відповідно до п. 11 Порядку №1128. Також зазначає, що оскаржуваний наказ підлягає скасуванню, адже в ньому не наведено мотивів застосування до позивача саме такого виду санкції як анулювання доступу до державного реєстру речових прав.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень у межах доводів касаційної скарги та відзиву та дійшов таких висновків.
(а) щодо дотримання процедури повідомлення
20. Повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначаються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (з наступними змінами та доповненнями), а також постановою Кабінету Міністрів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 25.12.2015 № 1128 (зі змінами та доповненнями).
21. Відповідно до ч. 1 та 2 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
22. Процедура розгляду скарги по суті визначена статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, якою затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок № 1128).
23. Пунктом 2 Порядку № 1128, в редакції, що діяла на час розгляду скарги (02.12.2019), встановлено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.
24. Відповідно до п. 8 Порядку №1128 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги тощо.
25. Відповідно до п. 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
26. Використання прислівника "обов`язково" свідчить про істотність вимоги про запрошення скаржника, суб`єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) та заінтересованих осіб для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.
27. З огляду на це, неповідомлення скаржника та / або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням.