ОКРЕМА ДУМКА
(спільна)
суддів Верховного Суду Британчука В. В., Гриціва М. І., Прокопенка О. Б. на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 серпня 2022 року у справі № 520/13981/21 (провадження № 11-33апп22) за позовом Адвокатського об`єднання "Формула захисту" (далі - АО "Формула захисту") до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" Луня Іллі Вікторовича (далі - Уповноважена особа, Фонд, ПАТ "Діамантбанк", ПАТ відповідно) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії
1. У липні 2021 року АО "Формула захисту"звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи з вимогами:
- визнати протиправними її дії, які полягали в тому, що Уповноважена особа не розглянула адвокатський запит від 26 травня 2021 року № 07 керуючого партнера АО "Формула захисту"адвоката Котляра А. О. та не надала запитуваної інформації;
- зобов`язати Уповноважену особу надати запитувану в адвокатському запиті інформацію стосовно діяльності ПАТ "Діамантбанк".
Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 26 травня 2021 року АО "Формула захисту" відповідно до положень статей 20, 23, 24 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) направило до Уповноваженої особи адвокатський запит, в якому просило надати інформацію про те:
-які суми та за якими саме договорами строкового банківського вкладу були направлені на погашення простроченої заборгованості за договорами кредитної лінії (відомості про дати та номери укладених кредитних договорів), що були укладені між [клієнтом АО "Формула захисту"] і ПАТ "Діамантбанк", із зазначенням розміру та дат списання грошових коштів з депозитних рахунків майнових поручителів (відомості про ПІБ поручителів) у рахунок погашення простроченої заборгованості [клієнта АО "Формула захисту" - Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Машгідропривод"];
-який розмір існуючої заборгованості [клієнта АО "Формула захисту" - ТОВ "Машгідропривод"]; за договорами кредитної лінії (відомості про дати та номери укладених кредитних договорів), що були укладені з ПАТ "Діамантбанк", за станом на дату розгляду цього запиту;
-який розмір грошових коштів, що були відшкодовані вкладникам ПАТ "Діамантбанк" (відомості про ПІБ вкладників), які як майнові поручителі (заставодавці) на виконання умов договорів кредитної лінії (відомості про дати та номери укладених кредитних договорів) уклали з ПАТ "Діамантбанк" (заставодержателем) договори застави майнових прав (відомості про договори застави) на належні їм депозитні кошти, що знаходились на депозитних рахунках у ПАТ "Діамантбанк";
-чи брав Фонд участь у проведенні інспекційних перевірок ПАТ "Діамантбанк" до моменту запровадження в ньому тимчасової адміністрації, і якщо так, то які результати проведених інспекційних перевірок ПАТ "Діамантбанк" за останні три роки його банківської діяльності, чи застосовувалися / не застосовувалися фінансові санкції та/або штрафи до ПАТ "Діамантбанк" або його керівників;
-чи був віднесений ПАТ "Діамантбанк" до категорії проблемних банків;
-чи надавалась ПАТ "Діамантбанк" фінансова підтримка з боку Фонду для недопущення ліквідації банку.
У відповіді на цей адвокатський запит Уповноважена особа повідомила, що він (адвокатський запит) не підлягає розгляду, оскільки статтею 24 Закону № 5076-VI не передбачено направлення адвокатських запитів працівникам установи, що виконують спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
На переконання позивача, відмова Уповноваженої особи надати запитувану інформацію, розпорядником якої вона є, спричинилася до виникнення спірних інформаційних правовідносин в аспекті доступу до публічної інформації, право на отримання якої регулюється, зокрема, Основним Законом України, Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон № 2939-VІ), Законом № 5076-VI.
АО "Формула захисту" із посиланням на частину другу статті 19, статтю 40 Конституції України, статті 1, 2, 12, частину першу статті 13, статтю 19, частину першу статті 20, статті 22, 23 Закону № 2939-VІ, частини першу, другу статті 24 Закону№ 5076-VI повідомило, що запитувало в Уповноваженої особи публічну інформацію, якою та як розпорядник володіла і яку АО "Формула захисту" законно очікувала отримати. Але відповідач відмовив у наданні цієї інформації і таким чином усупереч Закону № 2939?VІ не надав її на адвокатський запит від 26 травня 2021 року.
2.Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 27 серпня 2021 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року, задовольнив клопотання представника Уповноваженої особи та закрив провадження в цій справі.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що спір у цій справі обумовлений господарськими правовідносинами між ПАТ "Діамантбанк", його вкладниками (фізичними особами) та позичальниками, а також спричинений наявністю кредиторських вимог (майнових вимог фізичних осіб до суб`єкта господарювання - банку, що ліквідується), які задовольняються в порядку черговості, визначеної статтею 52 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI), за рахунок коштів, одержаних унаслідок ліквідації та продажу майна банку.
У підсумку ці суди виснували, що спір у зазначеній справі відноситься до юрисдикції господарських судів, тому ухвалили відповідні судові рішення про закриття провадження у справі на підставі частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
3. АО "Формула захисту" не погодилося з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2021 року та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року і подало касаційну скаргу з проханням про їхнє скасування з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду за правилами адміністративного судочинства.
На думку скаржника, суди попередніх інстанцій, коли ухвалювали оскаржені судові рішення, обмежилися лише критерієм суб`єктного складу спірних правовідносин, за яким Уповноважену особу наділили властивостями представника ПАТ "Діамантбанк" у господарських правовідносинах, і проігнорували справжній заявлений предмет спірних правовідносин, суть якого полягала в тому, що АО "Формула захисту" за адвокатським запитом на підставі Закону № 2939-VI бажало отримати від Уповноваженої особи публічну інформацію, що становить суспільний інтерес. Запитувач вважав, що відповідно до цього Закону Уповноважена особа володіла, розпоряджалася і саме на підставі Закону № 2939-VI мала надати доступ до запитуваної інформації.
Відтак АО "Формула захисту" підсумувало, що заявлений ним спір має ознаки публічно-правового спору, а звідси - виснувало про помилковість висновків судів попередніх інстанцій про існування спірних правовідносини у сфері господарської діяльності між ПАТ "Діамантбанк", його вкладниками (фізичними особами) та позичальниками.
4. У відзиві на касаційну скаргу Уповноважена особа погодилась із законністю та обґрунтуванням оскаржених судових рішень, просить залишити їх без змін і зауважила, що спірні правовідносини виникли з приводу запитуваної в адвокатському запиті інформації про банківські вклади ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, а також інформації стосовно кредитних договорів та стану заборгованості ТОВ "Машгідропривод", яка не була надана на цей запит, оскільки є банківською таємницею. На переконання Уповноваженої особи, ці правовідносини обумовлені господарськими правовідносинами між ПАТ "Діамантбанк", його вкладниками (фізичними особами) та позичальниками. На підтвердження слушності своєї позиції послалась на правові висновки постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 910/8132/17, згідно з якою спірні правовідносини, що становлять предмет судового спору в цій справі, належать до юрисдикції господарських судів.
5. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - КАС ВС) ухвалою від 23 грудня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою АО "Формула захисту", а ухвалою від 07 лютого 2022 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) відповідно до частини четвертої статті 346 КАС України, вважаючи за необхідне відступити від правових висновків Великої Палати, висловлених у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.
Велика Палата ухвалою від 04 квітня 2022 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження і постановою від 18 серпня 2022 року ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року залишити без змін, а касаційну скаргу АО "Формула захисту" - без задоволення.
Велика Палата виходила з того, що сам по собі адвокатський запит не є запитом про надання публічної інформації, оскільки може бути адресований не лише розпорядникам публічної інформації, визначеним Законом № 2939-VI, а більш широкому колу суб`єктів. До того ж запитувана в адвокатському запиті інформація,необхідна адвокатові для надання правової допомоги клієнтові, не обов`язково має бути публічною.
Водночас такий запит може стосуватися й надання публічної інформації. У такому разі адвокат у запиті, крім посилання на відповідні статті Закону № 5076-VI, зобов`язаний послатися як на підставу для отримання інформації, яка підпадає під визначення публічної, й на відповідні статті Закону № 2939-VI, а також дотримати вимоги останнього, звернувши увагу суб`єкта, якому адресовано адвокатський запит, на його статус розпорядника публічної інформації.
Проте в цій справі, звертаючись до Уповноваженої особи з адвокатським запитом, АО "Формула захисту", зазначаючи про підстави отримання запитуваної інформації, послалося в запиті виключно на статті 20, 23, 24 Закону № 5076-VI і запитувало інформацію, яка стосується приватноправових відносин, що не дає можливості вважати такий адвокатський запит одночасно й запитом на отримання публічної інформації. Спірні правовідносини щодо отримання інформації виникли між ТОВ "Машгідропривод", в інтересах якого адвокатський запит подало АО "Формула захисту", і ПАТ "Діамантбанк".
6. З постановою Великої Палати від 18 серпня 2022 року не погоджуємося і, керуючись частиною третьою статті 34 КАС України, вважаємо за необхідне висловити окрему думку.
7. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначаються Законом № 2939-VI.
Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (стаття 1 Закону № 2939-VI).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 13 цього Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Згідно із частиною другою цієї ж статті до розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
Відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені (частина п`ята статті 10 Закону № 2939-VI).
За частинами першою - третьою статті 23 цього Закону рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до КАС України.
8. Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (частина перша статті 4 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, наведеними у статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.