ОКРЕМА ДУМКА
(спільна)
суддів Верховного Суду Гриціва М. І., Катеринчук Л. Й., Прокопенка О. Б. на ухвалу Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) від 11 серпня 2022 року в адміністративній справі № 9901/550/19 (провадження № 11-85заі22) за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання протиправним і скасування рішення, поновлення на роботі на посаді судді
1. У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції (далі - КАС ВС) з позовом до ВРП, у якому просив визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 17 вересня 2019 року № 2484/0/15-19 про звільнення його, ОСОБА_1, з посади судді Зачепилівського районного суду Харківської області та поновити його на посаду судді цього самого суду.
Прохання аргументував тим, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) від 20 липня 2018 року № 1275/ко-18 про:
- визначення, що він як суддя Зачепилівського районного суду Харківської області не склав іспиту для суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням Комісії від 02 березня 2018 року № 33/зп-18;
- відмову допустити його як суддю Зачепилівського районного суду Харківської області до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди", призначеного рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18, за результатами іспиту суддів місцевих та апеляційних судів;
- визнання його як судді Зачепилівського районного суду Харківської області таким, що не відповідає займаній посаді;
- внесення подання до ВРП про звільнення його з посади судді Зачепилівського районного суду Харківської області, а також рішення ВРП від 17 вересня 2019 року № 2484/0/15-19 про задоволення подання ВККС та про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Зачепилівського районного суду Харківської області на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, є протиправними й такими, що підлягають скасуванню, а він - поновленню на посаді судді.
2. КАС ВС розглянув спір по суті і рішенням від 03 лютого 2022 року відмовив у задоволенні позову.
3. ОСОБА_1 не погодився з цим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій, серед іншого, просив його скасувати, ухвалити нове рішення, яким визнати протиправним і скасувати рішення ВРП від 17 вересня 2019 року № 2484/0/15-19 про звільнення його, ОСОБА_1, з посади судді Зачепилівського районного суду Харківської області та поновити його на посаді судді цього суду.
4. Велика Палата ухвалою від 11 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення КАС ВС від 03 лютого 2022 року у справі № 9901/550/19 за його позовом до ВРП про визнання протиправним і скасування рішення, поновлення на посаду судді повернула скаржнику без розгляду.
З погляду Великої Палати, позивач подав до суду апеляційну скаргу, яка містить образливі та принизливі висловлювання на адресу членів ВРП та колегії суддів КАС ВС, які не відповідають офіційно-діловому стилю спілкування, що використовується між установами, окремою особою і установою, між посадовими особами тощо).
Суд виходив з того, що в процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно добирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участі в судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема, для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників.
І далі нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і в спілкуванні з судом, іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчить про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадами (принципами) адміністративного судочинства, а також його завданню. Для підтвердження слушності наведених міркувань Велика Палата послалася на аналогічні висновки, викладені в її постановах від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21, від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (пункт 22), від 07 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19.
Як підсумувала Велика Палата, їхня наявність є достатньою, щоб суд відразу застосував наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (повернення, залишення без розгляду передбачених § 1 і § 2 глави 1 розділу ІІ цього Кодексу заяв, скарг, клопотань).
5. Відповідно до частини третьої статті 34 КАС України суддя, не згодний із судовим рішенням, може письмово викласти свою окрему думку.
6. Насамперед ми хочемо повідомити, що відносно балансу між правом на звернення до суду (на доступ до суду) та дотриманням установлених законом форми і порядку реалізації цього права, відступ від яких, зокрема, може проявлятися через подання до суду процесуальних документів з лексикою, що містить у собі образливі, лайливі чи іншого схожого змісту слова, судження або формулювання, що дозволяє відносити їх до неприйнятних для розгляду по суті, дехто з авторів цієї окремої думки раніше висловлював міркування та аргументи незгоди з позицією більшости суддів Великої Палати, які ухвалювали рішення, чимсь подібні до ухваленого у справі за позовом ОСОБА_1 .
Зміст процесуального документа апелянта у цій справі та контекст фактичних обставин, з огляду на які формулювалося це апеляційне звернення до суду, дозволяє нам використати певні міркування з раніше висловленої окремої думки, оскільки вони залишаються актуальними й для окремої думки в цій справі.
7. Отож маємо зазначити, що ми погоджуємося з тим, що використання в процесуальних документах (позовній заяві, апеляційній скарзі, відзиві та інших) образливих, принизливих, лайливих, брутальних, глузливих, дошкульних (зачіпливих) слів, виразів, словосполучень, адресованих суду, відповідачу, іншим учасникам процесу або третій (третім, стороннім) особі (особам) з наміром висміяти, образити, принизити чи роздратувати їх, повинне отримувати відповідне процесуальне реагування, щонайменше у вигляді залишення процесуального документа без розгляду.
Такого змісту реагування безумовно залежить від значення образливого слова, змісту, який вклала в нього особа і використала його, а також від дискурсу (сукупності висловлювань), що стосується певного змістовного обсягу інформації, яку автор висловлювань вважає проблемною.
Не можна не погодитися, що для вираження своєї проблеми, яка потребує судового розв`язання, автор тексту (звернення) використовує конкретні висловлювання, які формує в реальних, історичних, суспільних та культурних умовах. Для вираження своєї думки може використовувати різні за змістом, експресивністю, тональністю, образністю слова, словосполучення та речення. Для вираження своєї позиції автор звернення не позбавлений можливості вдаватися до метафор, порівнянь, аналогій. Його текст може містити в міру дражливі, саркастичні слова, необхідність використання яких диктується його стилем донесення своєї позиції (думки), бажанням її увиразнити, посилити. Ясна річ, що такий текст не повинен містити образливих слів чи формулювань, навіть таких, в яких звичайні, нейтральні слова (терміни) (приміром назви окремих тварин чи паразитів), якими названо людину, але котрі залежно від місця, обстановки та контексту можуть отримати образливе, принизливе значення.
Приміром, у справі "Заїченко проти України (справа № 45797) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) звернення заявника (Заїченка), адресовані суддям Дніпропетровського окружного адміністративного суду, в яких заявник назвав, зокрема, одного з суддів "гнидою", чий відвід він заявляв "відповідно до … загальновідомих відомостей з підручників з паразитології", і які разом з іншими висловлюваннями стали підставою для складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, сприйняв як надзвичайно образливі для суддів названого національного суду.