Окрема думка суддів Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Пількова К. М., Рогач Л. І., Ткача І. В.,
до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 910/11027/18, провадження № 12-7звг22
Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/11027/18 за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), що діє як ліквідатор Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укоопспілка" (далі - ПАТ "АБ "Укоопспілка") до відповідачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про стягнення 76 929 136,71 грн шкоди, заподіяної пов`язаними особами, постановою від 03.08.2022 задовольнила заяву ОСОБА_14 про перегляд судових рішень у справі № 910/11027/18 (далі - Заява про перегляд); скасувала рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018, постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021; передала справу № 910/11027/18 на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
З цим рішенням не погоджуємось і нижче викладаємо мотиви незгоди.
1. ЗАГАЛЬНІ ПІДСТАВИ ТА ПОРЯДОК ПЕРЕГЛЯДУ РІШЕНЬ ЗА НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ
1.1. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (§§ 27, 28 рішення від 18.11.2004 у справі "Праведна проти Росії" № 69529/01 та § 46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2). Однак при цьому ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним з аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення ЄСПЛ у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999).
1.2. Цей принцип установлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (§§ 51, 52 рішення ЄСПЛ у справі "Рябих проти Росії" від 24.06.2003; ухвала ЄСПЛ щодо прийнятності заяви N 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; §§ 42-44 рішення ЄСПЛ у справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011).
1.3. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (§§ 27-34 рішення Суду у справі "Праведна проти Росії" від 18.11.2004).
1.4. Відповідно до частини першої статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення, постанови та ухвали господарського суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 320 цього Кодексу).
1.5. До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.
1.6. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
1.7. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
1.8. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22.01.2019, § 26).
1.9. Згідно із частиною четвертою статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
1.10. Узагальнено в розумінні згаданої практики ЄСПЛ та положень процесуального законодавства процедура перегляду рішення, що вступило в законну силу, передбачає, що існують докази, які раніше були недоступні для застосування, проте вони є істотними та можуть привести до іншого результату судового розгляду. При цьому заявник має довести, що під час розгляду справи не було жодної можливості надати такі докази суду.
1.11. Дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті.
2. ЗМІСТ ПОСТАНОВИ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ ВІД 25 ТРАВНЯ 2021 РОКУ ТА ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2.1. Відповідно до висновків, наведених у пункті 8.9 постанови від 25.05.2021, якщо банку заподіяно шкоди шляхом недотримання вимог законодавства, невжиття своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності банку тощо, що призвело до зниження чистих активів банку, порушення нормативів, зокрема ліквідності та втрати банком стану платоспроможності, то розмір шкоди, завданої банку, оцінюється розміром недостатності майна банку для задоволення вимог усіх кредиторів, якщо не доведений більший розмір шкоди. Для такої оцінки необхідно встановити розмір акцептованих вимог кредиторів та оцінити ліквідаційну масу банку. Отже, лише після складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, затвердження реальної ліквідаційної маси банку можна встановити розмір вимог кредиторів, що не покривається наявними активами банку, тобто конкретний розмір завданої банку шкоди.
2.2. У мотивувальній частині рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі № 910/11027/18 встановлено таке:
"Під час здійснення процедури ліквідації Банку встановлено, що:
- розмір зобов`язань Банку відповідно до затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 20.07.2015 № 168/15 Реєстру акцептованих вимог кредиторів вимоги кредиторів до Банку (з урахуванням змін згідно рішення Фонду від 29.05.2018 № 1494) становлять 109 660 264,41 грн.;
- оціночна (ринкова) вартість ліквідаційної маси Банку, затвердженої рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17.08.2015 № 196/15 (з урахуванням змін від 21.06.2018, внесених рішенням виконавчої дирекції Фонду № 1745), складає 33 364 705 грн."
- Фонд вказує, що недостатність майна Банку для покриття вимог кредиторів банку склала 76 295 559,41 грн (109 660 264,41 грн - 33 364 705,00 грн = 76 295 559,41 грн).".
2.3. Наведені у відповідачами у відзивах доводи щодо касаційної скарги Фонду узагальнено можна передати так:
- недоведення позивачем складу цивільного правопорушення;
- відсутність необхідності застосування позовної давності у зв?язку з недоведенням позивачем порушення його прав;
- помилковість посилань Фонду на законодавство, яке не існувало (не діяло) на час діяльності відповідачів;
- відсутність доказів спільних дій як підстави для солідарної відповідальності відповідачів і протиправності вчинених операцій з придбання цінних паперів та їх збитковості;
- безпідставність посилань Фонду на економічну необґрунтованість укладених правочинів і порушення процедури їх укладення з огляду на ненадання позивачем доказів виявлення правочинів нікчемними в порядку статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" або пред`явлення позову про визнання їх недійсними;
- недоведення позивачем взаємопов?язаності дій відповідачів, єдності ступеня їх відповідальності та/або наміру у прийнятих ними рішеннях як членів спостережної ради та членів правління банку у заподіянні йому шкоди;
- відсутність доказів віднесення емітентів до фіктивних підприємств;
- неможливість застосування у цих правовідносинах правових позицій Верховного Суду, оскільки обставини справ, наведених Фондом у касаційній скарзі, відрізняються від обставин цієї справи;
- недоведення позивачем неправомірності дій відповідачів та порушень банківського законодавства, що регулює питання придбання облігацій;
- факт придбання облігацій ТОВ "Капітал експрес" і ТОВ "Сучасні фінансові перспективи" не свідчить про виведення коштів банку (пункт 4.8 постанови від 21.05.2021).
3. ДОВОДИ ТА ДОКАЗИ ЗАЯВНИКА, НАВЕДЕНІ У ЗАЯВІ ПРО ПЕРЕГЛЯД
3.1. Заявник у справі вважає нововиявленими ті обставинами, що стали відомі йому 31 січня 2022 року.
3.2. Зокрема, він указує, що саме цього числа дізнався, що на час розгляду справи № 910/11027/18 та прийняття постанови Великою Палатою Верховного Суду 25 травня 2021 року були відсутні і не обліковувалися кредиторські вимоги Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілка) (далі - ЦССТУ (Укоопспілка)) до ПАТ "АБ "Укоопспілка". Тому врахування Фондом до загального розміру збитків суми заборгованості банку перед ЦССТУ (Укоопспілка) у розмірі 1 934 259,76 грн призвело до необґрунтованого збільшення обсягу зобов`язань заявника у цій справі на вказану суму. Крім того, тепер у нього існують сумніви щодо правдивості усіх нарахувань, зроблених позивачем у справі, та тих доказів, які він подав на підтвердження своїх позовних вимог.
3.3. ОСОБА_14 вказував і на те, що докази, про які він зазначив у заяві, раніше не могли бути йому відомі і доступні через процесуальну поведінку Фонду в судових процесах. Позивач проігнорував вимоги суду щодо подання повного реєстру акцептованих вимог, посилаючись на існування там конфіденційної інформації. Натомість представив суду лише перший та останній аркуші вказаного документа та запевнив суд про відповідність розміру заявлених позовних вимог реальній сумі заподіяних відповідачами збитків.
3.4. На підтвердження викладеного заявник надав:
1) адвокатський запит вих. № 28/01/22/1 (а. с. 65, 66, т. 25), у якому адвокат просив:
- повідомити щодо можливості продажу ОСОБА_14 ЦССТУ (Укоопспілка) кредиторських вимог до ПАТ "АБ "Укоопспілка", які включені в реєстр акцептованих кредиторських вимог на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду від 20 липня 2015 року № 168/15, з урахуванням рішення виконавчої дирекції Фонду від 29 травня 2018 року № 1494;
- надати інформацію та належним чином засвідчені копії підтверджуючих документів щодо розміру кредиторських вимог ЦССТУ (Укоопспілка) до ПАТ "АБ "Укоопспілка" станом на IV квартал 2018 року та на дату адвокатського запиту;
- надати інформацію та належним чином засвідчені копії підтверджуючих документів щодо погашення (задоволення) Фондом кредиторських вимог ЦССТУ (Укоопспілка) станом на IV квартал 2018 року та на дату адвокатського запиту;
- надати інформацію та належним чином засвідчені копії підтверджуючих документів щодо відображення кредиторської заборгованості ПАТ "АБ "Укоопспілка" перед ЦССТУ (Укоопспілка) згідно з даними бухгалтерського обліку;
2) лист від 31 січня 2022 року за результатом розгляду адвокатського запиту, в якому ЦССТУ (Укоопспілка) повідомила, що 29 травня 2015 року подала заяву уповноваженій особі Фонду на ліквідацію ПАТ "АБ "Укоопспілка" Кашуті Д. Є. про визнання грошових вимог кредитора у сумі 3 015 314,73 грн, 28 977,25 дол. США, 206,94 євро. ПАТ "АБ "Укоопспілка" акцептовано кредиторські вимоги ЦССТУ (Укоопспілка) на суму 1 934 259,76 грн. Можливість продажу кредиторських вимог ЦССТУ (Укоопспілка) до ПАТ "АБ "Укоопспілка", які були включені до реєстру акцептованих кредиторських вимог, що затверджений рішенням виконавчої дирекції Фонду від 29 травня 2018 року № 1494, відсутня у зв`язку з тим, що кредиторська заборгованість згідно з даними бухгалтерського обліку ЦССТУ (Укоопспілка) не обліковується і становить 0,00 грн. У ЦССТУ (Укоопспілка) від Фонду кошти на погашення кредиторської заборгованості ПАТ "АБ "Укоопспілки" не надходили (а. с. 67, т. 25);