ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2022 року
м. Київ
cправа № 914/2351/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
представників учасників справи:
позивача - акціонерного товариства "Укртрансгаз" - Дудченко В.В., адвокат (довіреність від 29.11.2021 № 1-2820),
відповідача - акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" - Гарбузюк Р.О.(в порядку самопредставництва),
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на рішення господарського суду Львівської області від 16.06.2021 (суддя Березяк Н.Є)
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 (головуючий суддя: Кравчук Н.М., судді: Кордюк Г.Т., Плотніцький Б.Д. )
у справі № 914/2351/19
за позовом акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз", позивач)
до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" (далі -АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз", відповідач),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, третя особа, Регулятор),
про стягнення 504 144 524,47 грн.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
АТ "Укртрансгаз" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - НКРЕКП, про стягнення 504 144 524, 47 грн., з яких : 472 608 231,95 грн. заборгованість за послуги балансування обсягів природнього газу, 29 041 905,02 грн. пеня та 2 494 387,50 грн. річні.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000709 у частині здійснення своєчасної оплати послуг балансування обсягів природного газу за березень, квітень, травень, червень 2019 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду Львівської області від 16.06.2021 у справі № 914/2153/20, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2022, у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення попередніх судових інстанцій, зокрема, мотивовано тим, що:
- врегулювання щодобових небалансів не є об`єктом цивільних прав і не може бути об`єктом цивільного обороту;
- балансування газотранспортної системи та врегулювання небалансів замовників послуг транспортування газу не є об`єктом правовідношення з надання послуг у розумінні загальних норм глави 63 Цивільного кодексу України про послуги;
- Кодекс газотранспортної системи (далі- Кодекс ГТС), який відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок природнього газу" є правилами експлуатації і доступу до газотранспортної системи (по суті, є внутрішнім експлуатаційним документом суб`єкта господарської діяльності) і є підзаконним актом, у частині, яка суперечить Цивільному і Господарському кодексам України, до спірних правовідносин застосуванню не підлягає;
- небаланс за своєю правовою природою, в тому числі щодобовий, є ознакою технічного стану розбалансованості газотранспортної системи у певний момент у часі, який вимагає від Оператора ГТС вчинення експлуатаційних (балансуючих) дій; небаланс не є послугою;
- природний газ, відповідно до пункту 31 частини першої статті1 Закону України "Про ринок природного газу" та статті 1 Закону України "Про нафту і газ", є товарною продукцією і транспортується трубопроводами. Транспортування продукції трубопроводами як вид господарської діяльності регулюється главою 32 Господарського кодексу України. Ці доводи узгоджуються з правовими висновками постанов Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 920/206/19 та від 23.07.2020 у справі № 920/180/19;
- фактично у правовідносинах, які є предметом судового розгляду, постачальники (замовники послуг транспортування газу) є вантажовідправниками і передають газ на вході в газотранспортну систему Оператору ГТС як перевізнику. Після його транспортування Оператор ГТС на виході з газотранспортної системи обсяг газу, який був ним прийнятий для транспортування, передає Оператору ГРМ, який також є перевізником, для розподілу споживачам постачальників, які є вантажоодержувачами (статті 306, 307 Господарського кодексу України);
- виходячи із встановлених судами обставин справи, між сторонами виникли правовідносини транспортування продукції трубопроводами як один з видів правовідношення з перевезення вантажів; з цих підстав вимоги позову не ґрунтуються на нормах права, які регулюють фактичні правовідносини сторін;
- відсутність узгоджених між сторонами умов договору щодо обсягів та порядку надання послуг транспортування у додатках 1 та 2 унеможливлює виконання й решти положень договору, зокрема, і в частині обсягів та вартості послуг балансування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі АТ "Укртрансгаз" просить Суд скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 3 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Так, з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України АТ "Укртрансгаз" зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 927/1041/19 стосовно можливості безпосереднього застосування до відповідних правовідносин типового договору; у постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №904/5807/19, від 29.07.2021 у справі №921/530/19 щодо застосування/незастосування Кодексу газотранспортної системи, пункту 11 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок природного газу"; у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №908/3104/19 щодо застосування Закону України "Про ринок природного газу" та Кодексу газотранспортної системи щодо вчинення дії з врегулювання добового небалансу.
Крім того, з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 306, 307 Господарського кодексу України в системному зв`язку з положеннями Кодексу газотранспортної системи в редакції, яка застосовується з 01.03.2019, зокрема, положеннями глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи; пункту 1 глави 6 Розділу XIV Кодексу газотранспортної системи; положення глави 1 Розділу X Кодексу газотранспортної системи; частини першої статті 638 Цивільного кодексу України, частин третьої, четвертої статті 180 Господарського кодексу України.
Поряд з цим, скаржник вказує на порушення статей 2, 7, 11, 86, 236, 237, 277 ГПК України, оскільки під час ухвалення оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанції не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, та зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив клопотання про долучення доказів (пункт З частини третьої статті 310 ГПК України).
Доводи інших учасників справи, заявлені клопотання.
12.07.2022 через електронну пошту Верховного Суду від АТ "Укртрансгаз" надійшли пояснення, які останнє просить Суд врахувати під час розгляду касаційної скарги.
У відзиві АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" просить Суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Від третьої особи відзив на касаційну скаргу не надійшов.
19.08.2022 від АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" надійшло клопотання про відступлення від правового висновку, викладеного у постанові від 15.07.2022 колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 921/184/21, в якому АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" не погоджується з правовими висновками Верховного Суду щодо правової природи договору транспортування природнього газу та просить Суд відступити від зазначеного висновку.
Крім того, 19.08.2022 від АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" надійшла заява з процесуального питання (міркування щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати).
23.08.2022 від АТ "Укртрансгаз" надійшли заперечення на клопотання АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" щодо відступлення від висновку, викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі № 921/184/21, які (заперечення) АТ "Укртрансгаз" просить Суд врахувати під час розгляду касаційної скарги у справі.
У судовому засіданні 25.08.2022 під час розгляду касаційної скарги АТ "Укртрансгаз" представник АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" надав уточнення (усно) стосовно прохальної частини поданого ним клопотання про відступлення від правового висновку та просив Суд відступити від висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.07.2022 зі справи № 921/184/21 та передати справу № 914/2351/19 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Крім того, згідно з усними уточненнями представника відповідача, наданими у судовому засіданні 25.08.2022, заяву з процесуального питання (міркування) щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати, подано ним не в якості клопотання, а як письмові пояснення (власні міркування щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати), які представник АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" просив врахувати у розгляді касаційної скарги зі справи.
Касаційне провадження
Ухвалою Верховного Суду від 14.06.2022, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз" на рішення господарського суду Львівської області від 16.06.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 у справі № 914/2351/19; призначено її розгляд на 14.07.2022.
У розгляді касаційної скарги АТ "Укртрансгаз" зі справи Судом з`ясовано, що згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 921/184/21 за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.03.2022 вказану справу передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвалу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 921/184/21 мотивовано необхідністю відступити від правового висновку у подібних правовідносинах, викладеного у постановах від 08.12.2021 у справі № 904/949/21, від 16.07.2020 у справі № 920/206/19 та від 23.07.2020 у справі № 920/180/19 щодо застосування до договору транспортування природнього газу статей 315, 306, 307 Господарського кодексу України як до договору перевезення вантажу, тому суд касаційної інстанції для формування єдиної правозастосовчої практики вважав за необхідне передати справу №921/184/21 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Отже, підставою для передачі справи № 921/184/21 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду є необхідність відступлення від висновків у подібних правовідносинах та з`ясування насамперед правової природи Договору транспортування природного газу, виходячи з його змісту, надавши правову оцінку його предмету/складовим предмета, умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, у результаті чого виникла спірна заборгованість, та природі (підставі) даної заборгованості.
У зв`язку з наведеним ухвалою Верховного Суду від 14.07.2022 зупинено касаційне провадження у справі № 914/2351/19 за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз" на рішення господарського суду Львівської області від 16.06.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 до прийняття відповідного рішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 921/184/21.
Ухвалою Верховного Суду від 21.07.2022 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз" на рішення господарського суду Львівської області від 16.06.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 зі справи № 914/2351/19; призначено розгляд касаційної скарги на 25.08.2022.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
АТ "Укртрансгаз" (оператор) та Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (замовник) 17.12.2015 уклали Договір транспортування природного газу №1512000709, згідно з пунктом 2.1 якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену у цьому договорі вартість таких послуг.
Згідно з пунктом 2.3 Договору послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).
Пунктом 2.4 Договору передбачено, що обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням Додатка 1 (розподіл потужності) та/або Додатка 2 (транспортування) до цього договору.
Відповідно до пункту 2.5 Договору приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.
Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ у точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (пункт 2.6 Договору).
Згідно з пунктом 2.7 Договору оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ у точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.
Додатки 1, 2, 3 є невід`ємною частиною цього договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу (пункт 2.8 Договору).
Пунктом 3.1 Договору передбачено обов`язок оператора, зокрема, своєчасно надавати послуги належної якості; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом; забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби; виконувати інші обов`язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України.
Згідно з пунктом 3.2 Договору оператор має право, зокрема, стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним у газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором; користуватися іншими правами, передбаченими цим договором та чинним законодавством України, для забезпечення належного надання послуг, а також для виконання обов`язків оператора газотранспортної системи.
Відповідно до пункту 4.1 Договору замовник зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно врегульовувати небаланси; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; повідомляти оператора про зміну умов, які стали підставою для укладання цього договору.
Пунктом 4.2 Договору передбачено, що замовник має право, зокрема, замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям.
Порядок комерційного обліку природного газу (в тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюється сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору (пункт 5.1. Договору).
За змістом пункту 5.4 Договору окремим Додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/газовидобувним підприємством /виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника.
На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (далі - ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) (пункт 5.5 Договору).
Відповідно до пункту 6.1 Договору оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з Додатком 1 до цього договору (розподіл потужності).
За умовами пунктів 7.1, 7.2 Договору вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua.
Розділом ІХ Договору врегульовано порядок визначення вартості послуг балансування та порядок розрахунків за них.
Відповідно до пункту 9.1 Договору у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу у строк до 12 числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою:
В балансування = БЦГ х К х QБГ, де:
БЦГ - базова ціна газу;
QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування;
К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1 (пункт 9.2 Договору).
Базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на своєму веб-сайті (пункт 9.3 Договору).
Згідно з пунктом 9.4 Договору оператор до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.
Відповідно до пункту 9.5 Договору розбіжності щодо вартості послуг балансування підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість послуг балансування, яку замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений пунктом 9.4 цього Договору, визначається за даними оператора.
Пунктом 11.1 Договору визначено, що послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформляються оператором і замовником актами наданих послуг.
Згідно з пунктом 11.4 Договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу та розділу ІХ цього договору.
Пунктом 11.5 Договору передбачено, що оператор і замовник зобов`язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п`ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки.
Відповідно до пунктів 13.1, 13.2, 13.5 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором. Сторона, що не виконує умови цього договору та (або) умови Кодексу, зобов`язана в повному обсязі відшкодувати збитки, завдані іншій стороні. У разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Цей договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31 грудня 2016 року, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 грудня 2015 року. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 17.1 Договору).
Пункт 17.3 Договору встановлює, що у разі внесення та затвердження Регулятором змін до Типового договору транспортування природного газу сторони зобов`язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього договору.
Сторони уклали 29.11.2017 Додаткову угоду №1 до вказаного Договору, згідно з якою було викладено у новій редакції пункти 8.2; 8.4 розділу VIII, пункт 9.4 розділу ІХ, пункти 10.4, 10.5 розділу Х. Пунктом 7 цієї Додаткової угоди передбачено, що вона набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, умови додаткової угоди застосовуються до відносин між сторонами по Договору, починаючи з 29.12.2016.
У відповідності до пункту 9.4 Договору (в редакції Додаткової угоди від 29.11.2017 №1) "Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник, крім вартості послуг, вказаних в абзаці другому цього пункту, зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів.
Оплата вартості послуг балансування оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період".
У матеріалах справи відсутні копії Додатків за №№ 1, 2 про які йдеться у пунктах 2.4 - 2.8 розділу ІІ Договору транспортування природного газу від 17.12.2015 за №1512000709.
На підтвердження наявності у відповідача небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу позивач надав:
- акти врегулювання щодобових небалансів за газові місяці березень-червень 2019 року;
- довідки про добові небаланси;
- акти приймання-передачі природного газу, оформлені між сторонами за березень, квітень, травень, червень 2019 року;
- реєстри файлів завантаження до Інформаційної платформи.
Крім цього, у матеріалах справи містяться виставлені позивачем відповідачу рахунки на оплату за добові небаланси:
- рахунок від 31.03.2019 № 03-2019-1512000709 на оплату за добові небаланси за березень 2019 року на загальну суму 212 391 310,14 грн (з урахуванням коригуючого акта від 30.05.2019 № 03-2019-1512000709-05 за березень 2019 року, згідно з яким скориговано (зменшено) розмір заборгованості на 39 461,87 грн, а саме, з 212 430 772,01 грн до 212 391 310,14 грн) (докази отримання рахунка відповідачем додаються), належний строк оплати такого рахунка з врахуванням строків, передбачених пунктом 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, до 20.04.2019;
- рахунок від 30.04.2019 № 04-2019-1512000709 на оплату за добові небаланси за квітень 2019 року на загальну суму 107 534 126,27 грн (докази отримання рахунка відповідачем додаються), належний строк оплати такого рахунка з врахуванням строків, передбачених пунктом 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, до 20.05.2019;
- рахунок від 31.05.2019 № 05-2019-1512000709 на оплату за добові небаланси за травень 2019 року на загальну суму 118 015 651,52 грн (докази отримання рахунка відповідачем додаються), належний строк оплати такого рахунка з врахуванням строків, передбачених пунктом 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, до 20.06.2019;
- рахунок від 30.06.2019 № 06-2019-1512000709 на оплату за добові небаланси за червень 2019 року на загальну суму 34 667144,02 грн (докази отримання рахунка відповідачем додаються), належний строк оплати такого рахунка з врахуванням строків, передбачених пунктом 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, до 20.07.2019.
Однак, як вказував позивач, відповідач свої зобов`язання з оплати вказаних рахунків на оплату за добові небаланси за березень, квітень, травень, червень 2019 року на загальну суму 472 608 231,95 грн не виконав, що й стало причиною звернення позивача з позовом до суду з вимогою про стягнення з відповідача 472 608 231,95 грн заборгованості за добові небаланси, а також нарахованих на суму заборгованості пені у розмірі 29 041 905,02 грн та 3% річних у розмірі 2 494 387,50 грн.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Причиною виникнення спору стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за Договором транспортування природного газу за послуги балансування обсягів природного газу.
Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, згідно з пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, який визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
Скаржник у касаційній скарзі зазначає, зокрема, про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 306, 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України) у системному зв`язку з положеннями Кодексу газотранспортної системи в редакції, яка застосовується з 01.03.2019, зокрема, положеннями глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи; пункту 1 глави 6 Розділу XIV Кодексу газотранспортної системи; положення глави 1 Розділу X Кодексу газотранспортної системи; частини першої статті 638 Цивільного кодексу України, частин третьої, четвертої статті 180 ГК України.
Скаржник також оскаржує судові рішення з підстав, передбачених частиною третьою статті 310 ГПК України, зазначаючи, що під час ухвалення оскаржуваного рішення першої інстанції та постанови апеляційної інстанції суди не дослідили зібрані у справі докази та безпідставно відхилили обґрунтоване клопотання позивача про долучення доказів.
Щодо вказаних доводів скаржника Суд зазначає таке.
Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у цій справі було зупинено до розгляду касаційної скарги АТ "Укртрансгаз" у справі № 921/184/21 для з`ясування насамперед правової природи Договору транспортування природного газу, оскільки у справі, що розглядається, суди попередніх судових інстанцій дійшли висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини транспортування продукції трубопроводами, як один з видів правовідношення перевезення вантажів.
АТ "Укртрансгаз" не погоджується з вказаними висновками судів попередніх судових інстанцій, вважає, що надання послуг з транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюється на підставі договору. АТ "Укртрансгаз" вважає, що суди попередніх судових інстанцій безпідставно здійснили посилання на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 920/206/19 та від 23.07.2020 у справі № 920/180/19, які, на його думку, не є подібними з правовідносинами у справі, що розглядається.
Відповідно до частини четвертої статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Верховний Суд на підставі частини четвертої статті 300 ГПК України дійшов висновку про необхідність врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.07.2022 у справі № 921/184/21, ухваленій після подання касаційної скарги.
Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі № 921/184/21 містяться такі правові висновки:
"Відповідно до абзацу другого частини першої статті 32 Закону "Про ринок природного газу" (тут і далі застосовується в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.
Кодекс ГТС визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги) (пункт 5 глави 1 розділу I; тут і далі застосовується в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За приписами статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Натомість відповідно до частини першої статті 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Закон "Про ринок природного газу" та Кодекс ГТС визначають предмет договору транспортування як надання послуг, які можуть включати:
- надання доступу до потужності (розподіл потужності);
- послуги транспортування;
- послуги балансування.
Кодекс ГТС встановлює, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування (абзац перший пункту 1 глави 1 розділу VIII).
Відповідно до частини сьомої статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.