1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2022 року

м. Київ

cправа № 914/2/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,

представників учасників справи:

позивача - акціонерного товариства "Укртрансгаз" - Дудченко В.В., адвокат (довіреність від 29.11.2021 № 1-2820),

відповідача - акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" - Гарбузюк Р.О.(в порядку самопредставництва),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційні скарги акціонерного товариства "Укртрансгаз" та акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 (головуючий суддя: Орищин Г.В., судді: Галушко Н.А., Желік М.Б.)

у справі № 914/2/19

за позовом акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз", позивач)

до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" (далі -АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз", відповідач),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України", третя особа, Компанія),

про стягнення 826 214 771,87 грн.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

АТ "Укртрансгаз" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ПАТ "НАК "Нафтогаз України", про стягнення 826 214 771,87 грн., з яких: 583 853 395,01 грн. заборгованість за послуги балансування обсягів природнього газу, 160 655 638,29 грн. пеня, 20 738 525,59 грн. річні та 60 967 212,98 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000709 щодо оплати послуг балансування.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.02.2021 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивовано тим, що:

- спірні правовідносини, що виникли між сторонами даного спору, регулюються Господарським і Цивільним кодексами України, Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС) і договором. Окрім того, діяльність із транспортування природного газу підпадає під визначення перевезення вантажів (статті 306 Господарського кодексу України), тому до спірних правовідносин також підлягають застосуванню норми Цивільного та Господарського кодексів України в частині правового регулювання перевезення вантажів, а також Законів України "Про транспорт" та "Про трубопровідний транспорт";

- у спірних правовідносинах позивач, у розумінні Кодексу ГТС, діє як Оператор ГТС, а відповідач - як Оператор ГРМ. Водночас законодавство, яке регулює перевезення вантажів, свідчить про те, що вантажовідправниками, а, отже, і замовниками послуг транспортування газу, є постачальники газу, які передають газ Оператору ГТС (перевізнику) на вході в газотранспортну систему. З огляду на це Оператор ГРМ приймає тільки ті обсяги газу, які подаються (закачуються) Оператором ГТС у розподільні газопроводи. Тобто в такому контексті спірні правовідносини є правовідносинами, пов`язаними із втратою відповідачем вантажу, яка відбулася поза межами газотранспортної системи, і така не може мати впливу на розбалансування газотранспортної системи;

- вимоги, пов`язані з втратою вантажу при транспортуванні у розподільних мережах, може пред`явити вантажовідправник (постачальник) на підставах і у порядку, визначених статтею 314 Господарського кодексу України (далі - ГК України), а не Оператор ГТС. Більше того, газ, який передається у газорозподільні мережі, Оператору ГТС на праві власності не належить. Відтак внаслідок втрати відповідачем природного газу при його транспортуванні у своїх мережах не можуть бути порушені права позивача, оскільки така втрата вантажу (газу) могла б свідчити про порушення прав постачальника;

- дії Оператора ГТС із балансування газотранспортної системи та врегулювання небалансів замовників послуг транспортування газу в Кодексі ГТС визначено як послугу, що вчиняється шляхом укладення договорів купівлі-продажу. Втім, таке визначення суперечить імперативним нормам статей 655 та 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якими закріплено конструкції договірних зобов`язань купівлі-продажу та надання послуг, які, в свою чергу, свідчать про те, що до договірних відносин купівлі-продажу неможливо застосовувати норми про надання послуг і навпаки.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 рішення суду першої інстанції у справі № 914/2/19 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 62 932 665,44 грн. основного боргу за послуги балансування обсягів природнього газу, 4 192 354 грн. пені, 2 869 319,58 грн. інфляційних втрат, 711 144,87 грн. річних, 69 839,76 грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та 104 759,64 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції; закрито провадження в частині стягнення з відповідача на користь позивача 164 850 886,08 грн. основного боргу; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, апеляційний господарський суд, зокрема, послався на те що:

- статтею 306 ГК України визначено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами; у частині третій цієї статті також передбачено, що перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту; загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (частина п`ята статті 306 ГК України);

- правові, економічні та організаційні засади діяльності трубопровідного транспорту визначає Закон України "Про трубопровідний транспорт"; згідно зі статтею 2 Закону України "Про трубопровідний транспорт" систему трубопровідного транспорту України становлять: магістральний трубопровідний транспорт; промисловий трубопровідний транспорт; статтею 12 Закону України "Про трубопровідний транспорт" передбачено, що господарська діяльність підприємств, установ та організацій трубопровідного транспорту визначається цим Законом та іншими актами законодавства України. Підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту здійснюють приймання, збереження, перевантаження і транспортування трубопроводами, у тому числі з метою транзиту, вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин на основі договорів з урахуванням економічної ефективності та пропускної спроможності магістральних трубопроводів. Економічні та соціальні відносини підприємств, установ та організацій трубопровідного транспорту, що виникають у процесі їх діяльності, ґрунтуються на принципах взаємної вигоди. Магістральний трубопровід - технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об`єктами і спорудами, зв`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів (абзац третій статті 1 Закону України "Про трубопровідний транспорт");

- у пункті 45 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" закріплено визначення транспортування природного газу, згідно з яким це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу. Замовником, згідно з пунктом 45 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", є фізична або юридична особа, яка на підставі договору замовляє надання однієї чи кількох із таких послуг: приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи; транспортування природного газу; розподіл природного газу; зберігання (закачування, відбір) природного газу; послуги установки LNG;

- відповідно до статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу;

- відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. При цьому, частина друга визначає, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

З огляду на вищезазначене в сукупності суд апеляційної інстанції, з посиланням на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 920/206/19, дійшов висновку, що договір транспортування природного газу є змішаним договором, що містить ознаки договору перевезення вантажів та договору надання послуг, у зв`язку з чим до правовідносин за цим договором підлягають застосуванню відповідні положення законодавства, які врегульовують як перевезення вантажів, так і надання послуг.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову, ухвалити в зазначеній частині нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. В іншій частині постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.

Відповідач також подав касаційну скаргу (з урахуванням прийнятих Судом доповнень до касаційної скарги), в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду в частині задоволення апеляційної скарги позивача, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційне провадження за касаційною скаргою позивача відкрито з підстав, передбачених пунктами 2, 3 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Так, позивач, обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження із посиланням на пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України, вказує на необхідність відступлення від висновку щодо безпідставності дій оператора ГТС при повторному балансуванні чи коригуванні місячного небалансу, викладеного у постанові Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 920/344/18 та застосованого судом апеляційної інстанції.

Також із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України позивач, вважаючи неподібними правовідносини у цій справі та у справі № 920/344/18, обґрунтовує касаційну скаргу відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування пунктів 1-2 глави 3 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, зокрема, щодо правомірності дій оператора ГТС при повторному балансуванні чи коригуванні місячного небалансу у подібних правовідносинах.

Крім того, позивач вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального права при зменшенні розміру пені на 50 %. За твердженням позивача, апеляційний господарський суд, всупереч вимогам приписів статей 76-79 ГПК України, задовольнив клопотання відповідача про зменшення розміру пені, врахувавши лише доводи та аргументи останнього (відповідача).

Касаційна скарга відповідача подана з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Так, із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України відповідач вказує, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норму права, без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23.06.2021 у справі № 904/2611/18, від 04.08.2021 у справі № 903/973/19, від 28.07.2021 у справі № 927/1041/19.

Також відповідач, вказуючи на неправильність застосування апеляційним судом частини другої статті 628 ЦК України, зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові невірно визначив правову природу договору транспортування газу, вважаючи його змішаним договором, який містить ознаки договору перевезення вантажів та договору надання послуг. АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" вважає, що договір транспортування газу є одним з видів договорів про надання послуг і не містить елементів різних договорів, тому не є змішаним. При цьому, за твердженням скаржника, балансування не є і не може бути послугою, не є об`єктом цивільних прав і не може бути об`єктом цивільного обороту.

Крім того, відповідач вважає, що здійснення апеляційним господарським судом повторної оцінки обставин вже встановлених судом першої інстанції з дотриманням вимог процесуального закону є необґрунтованим.

Доводи інших учасників справи.

АТ "Укртрансгаз" у відзиві на касаційну скаргу АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" просить Суд залишити її без задоволення, а постанову апеляційного господарського суд в частині задоволення позовних вимог та в частині закриття провадження у справі залишити без змін.

08.12.2021 від АТ "Укртрансгаз" надійшов відзив на касаційну скаргу АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз", в якому АТ "Укртрансгаз" просить Суд залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду в частині задоволених позовних вимог та в частині закриття провадження у справі, - без змін.

09.12.2021 від ПАТ "НАК "Нафтогаз України" надійшли письмові пояснення, які останнє просить Суд врахувати у розгляду справи.

Крім того 11.01.2022 через електронну пошту Верховного Суду від АТ "Укртрансгаз" надійшло клопотання про закриття касаційного провадження у справі, в якому останнє просить Суд закрити касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 у справі № 914/2/19.

24.01.2022 через електронну пошту Верховного Суду від АТ "Укртрансгаз" надійшли письмові пояснення, які останнє просить Суд врахувати у розгляді справи.

Від АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" надійшов відзив на касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз", в якому відповідач просить Суд касаційну скаргу позивача задовольнити частково, постанову апеляційного господарського суду скасувати в частині задоволення позовних вимог; в іншій частині - оскаржувану постанову залишити без змін.

21.06.2022 через електронну пошту Верховного Суду від АТ "Укртрансгаз" надійшли письмові пояснення, які останнє просить Суд врахувати у розгляді справи.

23.08.2022 через електронну пошту Верховного Суду надійшла заява від представника ПАТ "НАК "Нафтогаз України", в якій представник третьої особи просить Суд розглянути справу № 914/2/19 без його участі.

Касаційне провадження

Ухвалами Верховного Суду від 15.11.2021 та від 23.11.2021, зокрема, відкрито касаційні провадження за касаційними скаргами АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" та АТ "Укртрансгаз" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 у справі № 914/2/19; призначено їх розгляд на 12.01.2022.

Разом з тим ухвалою Верховного Суду від 12.01.2022 у судовому засіданні з розгляду касаційних скарг позивача та відповідача у справі № 914/2/19 оголошено перерву до 26.01.2022.

Ухвалою Верховного Суду від 26.01.2022 зупинено касаційне провадження зі справи № 914/2/19 до прийняття відповідного рішення колегією суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 918/450/20.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 12.05.2022 № 29.3-02/907 у зв`язку з увільненням судді Міщенка І.С. від роботи у зв`язку із призовом на військову службу по мобілізації згідно з приписами Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 914/2/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2022 у справі № 914/2/19 визначено колегію суддів у складі: Колос І.Б. (головуючий), судді Бенедисюк І.М., Селіваненко В.П.

На електронну адресу Касаційного господарського суду 13.05.2022 надійшло клопотання АТ "Укртрансгаз" про поновлення провадження у справі №914/2/19 (скріплено ЕЦП), яке мотивовано тим, що за результатом розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 918/450/20 ухвалено відповідну постанову від 18.02.2022, тому наявні підстави для поновлення провадження у справі № 914/2/19.

Ухвалою Верховного Суду від 17.05.2020 поновлено касаційне провадження за касаційними скаргами позивача та відповідача на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 зі справи № 914/2/19; розгляд касаційних скарг призначено на 30.06.2022.

У розгляді касаційних скарг АТ "Укртрансгаз" та АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" зі справи Судом з`ясовано, що згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 921/184/21 за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.03.2022 вказану справу передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 921/184/21 мотивовано необхідністю відступити від правового висновку у подібних правовідносинах, викладеного у постановах від 08.12.2021 у справі № 904/949/21, від 16.07.2020 у справі № 920/206/19 та від 23.07.2020 у справі № 920/180/19 щодо застосування до договору транспортування природнього газу статей 315, 306, 307 ГК України як до договору перевезення вантажу, тому суд касаційної інстанції для формування єдиної правозастосовчої практики вважав за необхідне передати справу №921/184/21 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Підставою для передачі справи № 921/184/21 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено необхідність відступлення від висновків у подібних правовідносинах та з`ясування насамперед правової природи Договору транспортування природного газу, виходячи з його змісту, надавши правову оцінку його предмету/складовим предмета, умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, у результаті чого виникла спірна заборгованість, та природі (підставі) даної заборгованості.

У зв`язку з наведеним ухвалою Верховного Суду від 30.06.2022 зупинено касаційне провадження у справі № 914/2/19 за касаційними скаргами АТ "Укртрансгаз" та АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 до прийняття відповідного рішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 921/184/21.

Ухвалою Верховного Суду від 21.07.2022 поновлено касаційне провадження за касаційними скаргами АТ "Укртрансгаз" та АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 зі справи № 914/2/19; призначено розгляд касаційної скарги на 25.08.2022.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

АТ "Укртрансгаз" (оператор) та публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (замовник) 17.12.2015 уклали договір транспортування природного газу № 1512000709 (далі - Договір), згідно з пунктом 2.1 якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену у цьому договорі вартість таких послуг.

Згідно з пунктом 2.3 Договору послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

Пунктом 2.4 Договору передбачено, що обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням Додатка 1 (розподіл потужності) та/або Додатка 2 (транспортування) до цього договору.

Відповідно до пункту 2.5 Договору приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.

Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ у точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (пункт 2.6 Договору).

Згідно з пунктом 2.7 Договору оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ у точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.

Додатки 1, 2, 3 є невід`ємною частиною цього договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу (пункт 2.8 Договору).

Пунктом 3.1 Договору передбачено обов`язок оператора, зокрема, своєчасно надавати послуги належної якості; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом; забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби; виконувати інші обов`язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 3.2 Договору оператор має право, зокрема, стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним у газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором; користуватися іншими правами, передбаченими цим договором та чинним законодавством України, для забезпечення належного надання послуг, а також для виконання обов`язків оператора газотранспортної системи.

Відповідно до пункту 4.1 Договору замовник зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно врегульовувати небаланси; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; повідомляти оператора про зміну умов, які стали підставою для укладання цього договору.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що замовник має право, зокрема, замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям.

Порядок комерційного обліку природного газу (в тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюється сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору (пункт 5.1. Договору).

За змістом пункту 5.4 Договору окремим Додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/газовидобувним підприємством /виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника.

На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (далі - ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) (пункт 5.5 Договору).

Відповідно до пункту 6.1 Договору оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з Додатком 1 до цього договору (розподіл потужності).

За умовами пунктів 7.1, 7.2 Договору вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua.

Розділом ІХ Договору врегульовано порядок визначення вартості послуг балансування та порядок розрахунків за них.

Відповідно до пункту 9.1 Договору у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу у строк до 12 числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою:

В балансування = БЦГ х К х QБГ, де:

БЦГ - базова ціна газу;

QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування;

К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1 (пункт 9.2 Договору).

Базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на своєму веб-сайті (пункт 9.3 Договору).

Згідно з пунктом 9.4 Договору оператор до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.


................
Перейти до повного тексту