ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 500/181/19
касаційне провадження № К/9901/23484/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 (головуючий суддя: Сеник Р.П., судді: Попко Я.С., Хобор Р.Б.)
у справі №500/181/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Тернопільській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - Акціонерне товариство "Універсал Банк"
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Універсал Банк" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням ДФС у Тернопільській області прийнято податкові повідомлення-рішення: №00166281306 від 18.09.2018, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 15520,32 грн; №0166291306 від 18.09.2018, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 170,00 грн; № 00166321306 від 18.09.2018, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: військовий збір в сумі 1293,36 грн.
Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки був порушений порядок проведення перевірки. Крім того, відповідачем, всупереч пункту 8 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України включено до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу курсову різницю між сумою основного (прощеного) боргу в іноземній валюті за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 01.01.2014.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки відповідачем було порушено порядок проведення перевірки. Позивачу не був вручений наказ про проведення перевірки та письмове повідомлення, що позбавило його права приймати участь та надавати відповідні документи на перевірку, ознайомлюватись з актом перевірки та надавати відповідні зауваження. Крім того, за висновком суду першої інстанції, розмір отриманого доходу у вигляді додаткового блага, який містить курсову різницю, не може розцінюватись як дохід, який підлягає оподаткуванню. Суд дійшов висновку, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі. Позивачем не було отримано оподатковуваного доходу в тому розмірі, як зазначено в акті перевірки.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 у справі № 500/181/19 скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що контролюючий орган, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими позивачу було збільшено суми грошових зобов`язань з податку з доходів фізичних осіб та з військового збору, виходив із суми прощеного боргу, яка складалася лише із основної суми кредиту у розмірі 344896,04 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та залишити в силі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.05.2019. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом не враховано обставину щодо непереведення банком суми прощеного боргу в національну валюту та порушення відповідачем пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України. Крім того, судом апеляційної інстанції не надано правової оцінки діям податкового органу щодо проведення перевірки. Позивач також стверджує, що повторне переведення банком боргу у доларовий еквівалент та акт про припинення зобов`язань є незаконним, у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з цивільним позовом до Акціонерного товариства "Універсал Банк" про визнання протиправним та скасування акту про припинення зобов`язання.
Ухвалою Верховного Суду від 27.09.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.
Головним управлінням ДФС у Тернопільській області подано клопотання про заміну Головного управління ДФС у Тернопільській області його правонаступником Головним управлінням ДПС у Тернопільській області.
У зв`язку з реформуванням податкової системи і реорганізацією Державної податкової служби України Суд вважає за необхідне задовольнити клопотання Головного управління ДФС у Тернопільській області та допустити процесуальну заміну Головного управління ДФС у Тернопільській області його правонаступником Головним управлінням ДПС у Тернопільській області відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем та Акціонерним товариством "Універсал Банк" укладено кредитний договір №СL 33088 від 11.04.2008. Умови договору передбачали надання кредиту за плату: 24% річних, підвищена процентна ставка у разі прострочення платежу - 72% річних; внаслідок чого, лише станом на 15.06.2009 прострочена заборгованість за кредитом становила 3791,29 доларів США, з яких 3229,29 доларів США - сума прострочених відсотків; 116,14 доларів США - сума підвищеної відсоткової ставки.
Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" звернулось до суду щодо стягнення з позивача суми заборгованості. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.07.2021 у справі №607/17164/19 позов Публічного акціонерного товариства "Універсал банк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" суму боргу в розмірі 22331,86 доларів США, що еквівалентно 169976,72 грн, яка складається з: 562,83 доларів США, що еквівалентно 4283,92 грн - сума простроченої заборгованості, 18423,60 доларів США, що еквівалентно 140229,39 грн - сума кредиту, яка стягується достроково, 3229,29 доларів США, що еквівалентно 24579, 42 грн - сума простроченої відсоткової ставки та 116,14 доларів США, що еквівалентно 883,99 грн - сума підвищеної відсоткової ставки.
27.12.2017 між Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" та позивачем було укладено акт про припинення зобов`язання за кредитним договором від 11.04.2008 за № СL 33088. Згідно з даним актом сторони погодили, що станом на 27.12.2017 загальний розмір заборгованості позивача за кредитним договором перед банком становить 110033,95 доларів США. З моменту підписання даного акту, заборгованість позивача перед банком за основним договором в сумі 110033,95 доларів США буде вважатись погашеною повністю шляхом анулювання (прощення) кредитором такої заборгованості позичальнику.
Підписуючи акт про припинення зобов`язань від 27.12.2017 за кредитним договором від 11.04.2008 за № СL 33088, позивач та банк дійшли згоди про те, що прощенню підлягає сума, яка обліковується як заборгованість за кредитним договором в цілому станом на 27.12.2017 в розмірі 110033,95 доларів США. Така сума вважається прощеною повністю шляхом анулювання (прощення) кредитором заборгованості позичальнику (на підставі статті 605 Цивільного кодексу України) з дотриманням черговості погашення заборгованості, як це передбачено в основному договорі, в тому числі за основною сумою кредиту - 12342,13 доларів США, за загальною сумою процентів, комісій, винагород, інших можливих плат позичальника на користь кредитора за основним договором - 976910 доларів США, а позичальник вважається таким, що виконав свої зобов`язання за основним договором в повному обсязі (пункт 2 акту).
Банком включено та відображено прошену заборгованість виключно тільки по тілу кредиту у форму № 1 ДФ за 4 квартал 2017 року в сумі 344896,04 грн, що еквівалентно 12342,15 доларів США х 27,944567 курс Національного банку України на 27.12.2017 до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2017 року.
Згідно з актом перевірки Головного управління ДФС у Тернопільській області, на підставі відомостей ДРФО ДФС про суми виплачених доходів та утриманих з них податків (форма № 1 ДФ), встановлено, що ОСОБА_2 у 2017 році отримано дохід у сумі 344896,04 грн.
Як вбачається з акта перевірки, відповідно до листа Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" від 11.05.2018 №3582 ГО банком списано прострочену основну суму кредиту у 2017 році у розмірі 344896,04 грн (що еквівалентно 12342,15 доларів США основна сума кредиту), що відображено у "Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку" (форма № 1ДФ) за ознакою доходу " 126" відповідно до абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, який підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податку у річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).
Податковий орган дійшов висновків про порушення позивачем:
- Пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України, а саме: неподання річної декларації про майновий стан та доходи за 2017 рік;
- Підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, статей 167, 179 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за результатами отриманих доходів у вигляді додаткового блага у 2017 році в сумі 62081,29 грн;
- Пункту 162.1 статті 162, статей 163, 168, 171, 176, підпунктів 1, 2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано військовий збір за результатами отриманих доходів у вигляді додаткового блага за 2017 рік в сумі 1293,36 грн.
На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДФС у Тернопільській області прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 00166281306 від 18.09.2018, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 15520,32 грн;
- № 0166291306 від 18.09.2018, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 170,00 грн;
- № 00166321306 від 18.09.2018, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: військовий збір в сумі 1293,36 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.
Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (пункт 79.1 статті 79 ПК України).
У свою чергу, підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.