ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 815/1727/18
адміністративне провадження № К/9901/5211/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019 (колегія у складі суддів Потапчука В.О., Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.)
у справі № 815/1727/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Машинобудівельне виробниче об`єднання "Оріон"
до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі
про визнання незаконними та скасування рішень.
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Машинобудівельне виробниче об`єднання "Оріон" звернулося до суду з позовом до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якому просило визнати незаконними та скасувати Рішення №443, №444, №445, №446, №447, №448 від 05.12.2017 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 скасовано та ухвалено нову постанову про задоволення позовних вимог.
4. 25.02.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, у якій відповідач просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Ухвалою Верховного Суду від 09.04.2019 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.12.2017 відповідачем прийняті рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду №443, №444, №445, №446, №447, №448, якими на підставі пункту 2 частини дев`ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" вирішено застосувати до позивача штрафні санкції та пеню у розмірі 755 477,14 грн. за період з 22.10.2007 по 11.01.2017.
7. 14.12.2017 позивач звернувся зі скаргою на вказані рішення до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
8. 28.12.2017 рішенням про результати розгляду скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області скарга залишена без задоволення, а рішення без змін.
9. 16.01.2018 позивач звернувся до Пенсійного Фонду України.
10. 16.02.2018 на адресу позивача надійшло рішення Пенсійного Фонду України від 08.02.2018, яким скарга товариства залишається без задоволення, а рішення Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одеса від 05.12.2017 №№ 443-448 про застосування санкцій та нарахування пені та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 28.12.2017 - залишаються без змін.
11. Не погоджуючись з такими рішеннями, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що згідно листа відповідача від 02.06.2015 вих. № 3973/02 за товариством рахувалася заборгованість до Пенсійного фонду: по страхових внесках - 197 249,33 грн, по фінансовим санкціям - 13995,34 грн, по пені - 143 627,49 грн. Однак, зазначені борги були стягнуті на підставі рішень від 11.11.2014 №№ 2483-2494, що підтверджується розпорядженнями Малиновського відділу державної виконавчої служби від 10.12.2015, 29.03.2016, 01.07.2016 та 30.12.2016.
13. 01.02.2018 була проведена звірка та за результатами якої був складений акт №3, згідно якого у ПАТ МВО "Оріон" станом на 01.02.2018 існує заборгованість в розмірі 68 854,49 грн, а саме: страхові внески (32%) в розмірі суми 40 823,09 грн та пільгові пенсії (СП№1) в розмірі суми 28 031,40 гривень. Відомості щодо заборгованості зі штрафних санкцій та пені - відсутні.
14. Також посилався на те, що 16.02.2017 були прийняті рішення №№ 1,2,3 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за період з 22.10.2007 по 08.12.2015, які були визнані незаконними та скасовані на підставі грубих порушень законодавства посадовими особами Малиновського ОУПФ України в м. Одесі.
15. Скасовані та визнані незаконними Рішення № 1,2,3 від 16.02.2017 містять тотожні відомості наявних боргів товариства, що і у розрахунках оскаржуваних рішень від 05.12.2017 та використовуються для нарахування фінансових санкцій та пені.
16. Таким чином, розрахунки, що містять суми недоїмки, які визнані недостовірними Пенсійним фондом України під час розгляду попередніх рішень не підтверджують суму пені та санкцій в розмірі 755477,14 грн, яка нарахована оскаржуваними рішеннями та не є документами, які є підставою для нарахування пені та фінансових санкцій відповідно до вимог Інструкції №22-1.
17. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність прийнятих рішень.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що товариством було порушено строки сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за 2009-2015 роки, таким чином відповідачем правомірно прийняті рішення №443, №444, №445, №446, №447, №448 від 05.12.2017 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків до Пенсійного фонду України.
19. Також за висновком суду першої інстанції необґрунтованим є посилання позивача на акт звірки, яким встановлено, що вся сума штрафних санкцій сплачена, фактична заборгованість становить лише 68 854,49 грн та будь-які фінансові санкції та пеня відсутні, оскільки оскаржувані рішення прийняті 05.12.2017, а тому вказані суми не могли бути включені до акту звірки, оскільки ще не існували.
20. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно ухвали господарського суду Одеської області від 16.02.2005 за заявою Приватного підприємства "Статир" порушено провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства "Машинобудівне виробниче об`єднання "Оріон", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, заборонено боржнику та іншим особам вчиняти будь-які дії по відчуженню (продажу, даруванню, міні) майна боржника, де б воно не знаходилось та в якому б вигляді воно не було, здійснювати дії по реорганізації боржника, внесення майна та інших активів як внеску у підприємства, організації, що засновуються.
21. Тобто, з урахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом", колегія суддів вважає, що в період з 16.02.2005 по 31.05.2010 діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів товариства, а тому за вказаний період у Пенсійного фонду не було підстав для нарахування неустойки (штрафу, пені), інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення вимог.
22. Однак, згідно оскаржуваних рішень відповідачем нараховувалися фінансові санкції та пеня за період 2007-2017 роки, тобто без врахування періоду дії мораторію (з 16.02.2005 по 31.05.2010).
23. Крім того, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що згідно рішень Пенсійного фонду України №2483-2494 від 11.11.2014 вбачається, що штраф та пеня станом на 2014 рік повністю застосовані за період з 22.01.2007 по 31.12.2010, включно. Однак, згідно оскаржуваних рішень №443-448 від 05.12.2017 вбачається, що Пенсійний фонд України з незрозумілих підстав повторно нараховує штрафні санкції за вказані періоди з 2007 по 2010 роки, без врахування наявності вищевказаних рішень та Акта звірки, згідно якого залишок боргу є тільки страхові внески та пільгові пенсії на суму 68 854,49 гривень.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
24. У касаційній скарзі відповідач посилаються на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
25. Скаржник зазначає про те, що оскільки рішення від 05.12.2017 на загальну суму 755 477,14 грн перебувають на оскарженні, тобто є неузгодженими, то суми боргу разом з нарахованими сумами пені не могли бути включені до акта звірки № 3 станом на 01.02.2018, а тому і наявна різниця в сумах.
26. Також згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не нараховується неустойка протягом дії мораторію в процедурі банкрутства. Під час дії мораторію управлінням не нараховувалась неустойка, що відповідає положенням цього Закону.
27. Крім того, АТ "МВО "Оріон" вийшло з процедури банкрутства, а отже, судом була встановлена платоспроможність боржника.
28. Однак, всупереч цього, судом апеляційної інстанції вказано, що відповідачем в порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" нараховувало фінансові санкції та пеню за період 2007-2017 років (без врахування періоду дії мораторію з 16.02.2005 по 31.05.2010). При цьому, судом першої інстанції зазначено, що згідно картки особового рахунку позивача, зобов`язання зі сплати страхових внесків, нарахованих на фонд оплати праці найманим працівникам на протязі 2004-2010 років сплачувалися з порушенням встановлених вимог.
29. 10.05.2019 позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
30. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
31. Відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Закон № 1058).
32. Згідно підпункту "е" та "й" пункту 12 частини 11 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464 (Закон № 2464), який вступив в дію 01 січня 2011 року, статті 17 - 19 та частини 1-9 статті 106 Закону виключено.
33. Поряд з цим, відповідно до частини 7 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464, на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та відповідних штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
34. Відповідно пункту 1 статті 14 та частини 1 статті 15 Закону № 1058 підприємства, організації, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є страхувальниками та платниками страхових внесків.
35. Страхувальник зобов`язаний нараховувати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі (пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058 в редакції чинній до 01 січня 2011 року).