ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 810/202/18
адміністративне провадження № К/990/12806/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Коваленко Н.В.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року (колегія у складі суддів Мельничука В.П., Кучми А.Ю., Лічевецького І.О.)
у справі № 810/202/18
за позовом ОСОБА_2
до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області
особа, яка не брала участі у розгляді справи у суді першої інстанції - ОСОБА_1,
про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.
У С Т А Н О В И В:
1. У січні 2018 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ; позивач) звернувся до суду із позовом до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області (далі - Пухівська сільська рада). У позові просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Пухівської сільської ради від 21.12.2017 № 876-XXI-VII;
- зобов`язати надати йому дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства, площею 0,3500 га, в селі Пухівка згідно з графічним матеріалом у порядку і спосіб, передбачений ст. 118 Земельного кодексу України.
2. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 16.03.2018 задовольнив позов частково:
- визнав протиправним та скасував рішення Пухівської сільської ради від 21.12.2017 № 876-XXI-VII "Про відмову у наданні земельної ділянки гр. ОСОБА_2";
- зобов`язав Пухівську сільську раду повторно розглянути питання про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідно до графічних матеріалів щодо розташування земельної ділянки, що були подані разом з клопотаннями від 06.06.2017 № 158, від 04.12.2017 № 348 та врахувати висновки, викладені у цьому рішенні;
- відмовив у задоволенні іншої частини позовних вимог;
- стягнув з Пухівської сільської ради на користь ОСОБА_2 відшкодування судового збору у розмірі 704,08 грн.
3. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 31.07.2018 скасував рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2018, ухвалив нове рішення про задоволення позову.
4. У вересні 2019 року ОСОБА_2 подав до суду апеляційної інстанції заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
5. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26.09.2019 зобов`язав Пухівську сільську раду надати в двомісячний термін з дня проголошення ухвали звіт про виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2018.
6. Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 29.09.2020 встановив Пухівській сільській раді новий строк для надання звіту про виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2018 протягом п`ятнадцяти календарних днів з дня набрання ухвалою законної сили; наклав на в.о. сільського голови Пухівської сільської ради Броварського району Київської області штраф у розмірі 42040 грн.
7. Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 15.12.2020 вніс виправлення в ухвалу від 29.09.2020; виклав резолютивну частину у такій редакції: наклав на в.о. сільського голови Пухівської сільської ради ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) штраф у розмірі 42040 грн; половину штрафу у розмірі 21020 грн стягнув на користь ОСОБА_2, іншу половину штрафу у розмірі 21020 грн стягнув на користь Державного бюджету України.
8. Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 09.03.2021 прийняв звіт про виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2018.
9. 17.08.2021 ОСОБА_1, яка не брала участі у розгляді справи у суді першої інстанції, подала апеляційну скаргу на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2020. Зазначала, що з ухвалою її представник ознайомився в суді лише 03.08.2021.
10. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.11.2021 залишив апеляційну скаргу без руху, а ухвалою від 20.04.2022 - відмовив у відкритті апеляційного провадження.
11. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвала Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 оприлюднена 17.12.2020 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДР), 03.08.2021 з матеріалами справи ознайомився представник позивача ОСОБА_2, а не ОСОБА_1, а тому вона не підтвердила момент, коли дізналася про існування оскаржуваного судового рішення, та після залишення касаційної скарги без руху не навела інших підстав для поновлення строку.
12. 23.05.2022 ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2022, передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
13. ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що не отримувала ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 та ухвалу суду від 15.12.2020, якою резолютивну частину ухвали від 29.09.2020 було доповнено її персональним даними. Про оскаржувану ухвалу суду першої інстанції дізналася після ознайомлення 03.08.2021 її представника ОСОБА_3 з матеріалами справи. Зазначає, що направлення Київським окружним адміністративним судом 23.10.2020 копії ухвали від 29.09.2020 на електронну пошту Пухівської сільської ради є сумнівним, оскільки повний текст зазначеного судового рішення оприлюднений в ЄДР 17.12.2020. Київський окружний адміністративний суд постановив ухвалу від 15.12.2020, коли вона вже не виконувала повноваження сільського голови та не отримувала копії зазначеного судового рішення. Неналежний облік працівниками апарату суду першої інстанції клопотання про ознайомлення ОСОБА_3 з матеріалами справи та помилкове зазначення у журналі обліку ознайомлення з матеріалами справи, що ОСОБА_3 є представником ОСОБА_2, не може мати негативних наслідків для ОСОБА_1 . Покликається на недотримання судом апеляційної інстанції висновків, сформульованих у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі № П/811/13/17, від 21.10.2019 у справі № 804/5946/17, від 28.01.2021 у справі № 260/1888/20, від 02.08.2021 у справі № 914/1191/20.
14. 15.06.2022 позивач подав відзив. Зазначає, що виконуючий обов`язки сільського голови ОСОБА_1 достеменно знала про всі судові справи, у яких Пухівська сільська ради була відповідачем; невиконання нею пов`язаних з цим обов`язків не може слугувати підставою для продовження строку на апеляційне оскарження судового рішення. Його клопотання від 01.04.2020 про накладення штрафу на голову Пухівської сільської ради було призначено до розгляду у судовому засіданні на 16.04.2020, відкладено на 25.05.2020. ОСОБА_1 та її представник не були позбавлені права прибути у судові засідання та надати пояснення та заперечення; сторони зобов`язані з розумним інтервалом часу цікавитися провадженнями у справі та добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. ОСОБА_1 знала про ухвалу Київського окружного адміністративного суду до 03.08.2021, оскільки після відкриття виконавчого провадження 01.04.2021 щодо примусового стягнення штрафу з неї як керівника суб`єкта владних повноважень було стягнено витрати на проведення виконавчих дій у сумі 369,00 грн та виконавчий збір у сумі 2 102,00 грн. Представник ОСОБА_3 звернувся до суду для ознайомлення з матеріалами справи після стягнення з ОСОБА_1 коштів за виконавчим провадженням. Також покликається на те, що ОСОБА_1 пропустила процесуальний строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження; як фізична особа не мала права подавати апеляційну та касаційну скаргу, оскільки штраф було накладено на в.о. сільського голови Пухівської сільської ради.
15. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
16. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України. Можливість реалізації такого права в адміністративному судочинстві закріплена у ч. 1 ст. 13, ст. 293 КАС України.
17. Проте право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження (ч. 1 ст. 295 КАС України), покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.