1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2022 року

м. Київ

Справа № 990/65/22

Провадження № 11-61заі22

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Желєзного І. В.,

суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Штелик С. П.

розглянула в порядку письмового провадження справу № 990/65/22 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання протиправним указу та зобов`язання вчинити дії

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 червня 2022 року (судді Єресько Л.О., Мартинюк Н.М., Данилевич Н.А., Жук А. В., Мельник-ТоменкоЖ. М.),

УСТАНОВИЛА:

Короткий зміст та обґрунтування наведених у позовній заяві вимог

1. 03 травня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Верховної Ради України, у якому просила:

- у рамках парламентського контролю зобов`язати Верховну Раду України створити парламентську слідчу комісію щодо перевірки підписання кумом президента РФ Указу № 1417/2004 і подання Президенту висновків про припинення юридичної особи Житомирського окружного адміністративного суду, а чиновників-суддів перевести ближче до людей у районні суди згідно з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) № 2747-IVвід 06 липня 2005 року;

- зобов`язати Верховну Раду України усунути бездіяльність і вжити дії щодо усунення антиконституційних дій кума президента Російської Федерації і Житомирського окружного адміністративного суду проти України щодо підміни рішень Європейського суду з прав людини та примусу українців застосовувати комуністичні символи -російськомовні акти "імперії зла";

- визнати протиправним Указ № 1417/2004 від 16 листопада 2004 року за підписом ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 травня 2022 року у справі № 990/65/22 позовну заяву залишено без руху.

3. Залишаючи позовну заяву без руху, суд дійшов висновку про те, що вона не відповідає вимогам пунктів 4, 5, 9, 11 частини п`ятої статті 160, частини третьої статті 161 КАС України, а саме: позивачка не зазначила обставин, якими обґрунтовує свої вимоги; не зазначила доказів, що підтверджують вказані обставини; не обґрунтувала належним чином порушення оскаржуваною бездіяльністю її прав, свобод та інтересів та не підтвердила письмово те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. До того ж, суд першої інстанції зауважив про необхідність зазначення змісту позовних вимог відповідно до приписів КАС України, підстав їх об`єднання в одне провадження, а також подання належним чином завіреного документа, який підтверджує наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.

4. На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачкою 23 травня 2022 року подано уточнену позовну заяву в новій редакції.

5. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 червня 2022 року на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовну заяву повернуто позивачці.

6. Суд виходив з того, що ОСОБА_1 не усунула недоліків позовної заяви, викладених в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 травня 2022 року, якою позовну заяву залишено без руху, а відтак не виконала її вимог.

Короткий зміст та обґрунтування вимог, наведених в апеляційній скарзі

7. В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 червня 2022 року та направити справу для нового розгляду до суду першої інстанції.

8. На обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржниця зазначає, що судом першої інстанції порушено норми статті 55 Конституції України, яка гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, вимоги статті 160 КАС України та не враховано висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 620/142/19 (провадження № К/9901/15376/19). Також указує на застосування Верховним Судом відносно неї дискримінаційних стандартів.

Рух апеляційної скарги

9. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 22 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 червня2022 року залишила без руху та надала скаржниці десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

10. На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху позивачкою подано уточнену апеляційну скаргу, яка надійшла до Верховного Суду засобами поштового зв?язку 04 липня 2022 року.

11. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 06 липня 2022 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 червня 2022 року та витребувала із цього суду матеріали справи № 990/65/22.

12. Ухвалою від 27 липня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на 18 серпня 2022 року.

Позиція інших учасників справи щодо апеляційної скарги

13. У відзиві на апеляційну скаргу Верховна Рада України просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 червня 2022 року - без змін.

14. Верховна Рада України вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування

15. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

16. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

17. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

18. Гарантоване статтею 55 Конституції України та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Порушення прав має стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

19. Згідно з приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

20. Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.

21. Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, форма та зміст якої визначаються статтею 160 КАС України.

22. Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

23. Частиною п`ятою статті 160 КАС України передбачені вимоги до змісту позовної заяви. Зокрема, пунктами 4, 5, 9 та 11 частини п`ятої цієї статті встановлено, що у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

24. Згідно з положеннями частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.


................
Перейти до повного тексту