ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 129/349/16-к
провадження № 51-1552км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Єремейчука С. В.,
суддів Бородія В. М., Стороженка С. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Мішиної О. О.,
прокурора Круценко Т. В.,
захисника Чимириса О. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Чимириса О. В. на вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 10 вересня 2021 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 18 лютого 2022 року щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), відповідно до ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК) раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 122 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Гайсинського районного суду Вінницької області від 10 вересня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 122 КК, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 122 КК - на строк 2 роки, за ч. 2 ст. 121 цього Кодексу - на строк 7 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 вирішено рахувати з дня звернення цього вироку до виконання.
За вироком місцевого суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 20 грудня 2015 року близько 20:00 в приміщенні житлового будинку № 6, належного ОСОБА_2, на АДРЕСА_2 під час сварки із ОСОБА_3, що трапилась на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, цілеспрямовано завдав трьох ударів кулаком правої руки в ділянку обличчя та трьох ударів кулаком правої руки в ділянку спини ОСОБА_3, який лежав на ліжку, а потім, стягнувши потерпілого з ліжка на підлогу кімнати, завдав йому п`ять ударів правою ногою в ділянку грудної клітки та бокові частини тулуба справа і зліва, заподіявши тілесні ушкодження, які належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого.
Того ж дня близько 20:10 в тому ж домоволодінні між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, де останній проживає, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка, під час якої ОСОБА_1 завдав п`ять ударів кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_4, а, піднявши останнього руками за верхній одяг, завдав ще трьох ударів коліном правої ноги в ділянку грудної клітки ОСОБА_4, чим спричинив легкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 18 лютого 2022 року вирок місцевого суду залишив без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржувані судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування своєї позиції вказує, що місцевий суд усупереч ст. 94 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не надав належної оцінки кожному доказу. Зокрема, вважає, що протокол огляду місця події від 21 грудня 2015 року (огляд будинку АДРЕСА_3 ) та протоколи проведення слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є недопустимими доказами, оскільки в матеріалах провадження відсутня письмова заява власника будинку про надання дозволу на проведення огляду житла, а також відсутня ухвала слідчого судді на проведення обшуку у вищевказаному будинку. Додає, що в протоколах проведення слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_2 не викладено результатів слідчих експериментів, а лише вказано, що фіксація здійснювалась за допомогою технічних засобів, а результати їх містяться на диску. Стверджує, що ці порушення залишились поза увагою апеляційного суду.
Позиції учасників судового провадження
На касаційну скаргу сторони захисту заперечень не надходило.
У судовому засіданні захисник Чимирис О. В. підтримав доводи, наведені в касаційній скарзі, прокурор Круценко Т. В. заперечила проти її задоволення, просила судові рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Пунктом 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 438 КПК передбачено, що істотне порушення вимог кримінального процесуального законує підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414зазначеного Кодексу.
Захисник у касаційній скарзі порушує питання про перегляд судових рішень у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
За правилами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з положеннями ст. 94 КПК суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.
Статтею 84 КПК визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, указаних приписів закону під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_1 дотримано.
У вироку суду в повній відповідності до положень ч. 3 ст. 374 КПК наведено докази, на яких ґрунтується висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 саме у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 122 КК, які суд дослідив та оцінив із дотриманням положень ст. 94 КПК, зокрема показання: самого засудженого, який повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у скоєному; потерпілої ОСОБА_6 ; потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_2, ОСОБА_5 (підтвердили факт побиття засудженим потерпілих); свідка ОСОБА_7 (допомагав ОСОБА_2 виводити ОСОБА_3 з будинку на вулицю); свідків ОСОБА_8 (дружини обвинуваченого), ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (підтвердили факт зловживання ОСОБА_3 спиртними напоями).
Також суд дослідив ряд письмових доказів, які покладено в основу обвинувального вироку, зокрема: рапорти від 21 грудня 2015 року (повідомлення ОСОБА_2 про виявлення трупа ОСОБА_3 на території її домоволодіння; повідомлення ОСОБА_4 про отримання ним тілесних ушкоджень від ОСОБА_1 ); протоколи огляду місця події від 21 грудня 2015 року з фототаблицями до них; протоколи слідчих експериментів від 23 січня 2016 року за участю свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_2 з відеозаписами до них; висновок судово-медичної експертизи від 24 грудня 2015 року № 164, відповідно до якого безпосередньою причиною смерті ОСОБА_3 є закрита травма грудної клітки, що проявилась численними подвійними двобічними непрямими переломами ребер та ускладнилась травматичним шоком, а також встановлено ступінь алкогольного сп`яніння; висновок додаткової судово-медичної експертизи від 06 вересня 2018 року № 164/1, згідно з яким смерть ОСОБА_3 настала від травматичного шоку, який розвинувся після отримання ним тупої закритої травми грудної клітки в короткий проміжок часу - від декількох хвилин, але не більше двох годин після отриманої ним травми грудної клітки; висновок судово-медичної експертизи від 28 грудня 2015 року № 254, з якого встановлено, що тілесні ушкодження, наявні в ОСОБА_4, належать до категорії середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалого розладу здоров`я більше 21 дня.